передплата Українською | In English

№7, квітень 2006

ВИСНОВОК на проект закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо гарантій гласності та відкритості судового процесу)

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законів України, які врегульовують взаємовідносини щодо гласності та відкритості проведення судового процесу.

Головне науково-експертне управління ідею законопроекту визнає слушною, але вважає за необхідне висловити до нього такі зауваження і пропозиції.

1. Проектом, на відміну від положень чинних законів, передбачається надати учасникам судового процесу та іншим особам, що присутні на судовому засіданні, права використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. В цілому це не викликає заперечень, хоча сам термін "портативні аудіотехнічні пристрої" потребує розкриття з тим, щоб не допустити його неоднозначного тлумачення.

Так само не є однозначно зрозумілим і вжитий у проекті вираз "проведення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури". Наприклад, важко уявити в залі судового засідання стаціонарний студійний фотоапарат.

2. Нечітко викладені норми щодо надання права на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню. Неясно, кому саме надається таке право. Можна припустити, що подібні дії можуть здійснюватись як учасниками процесу, так і представниками засобів масової інформації.

При цьому сторони наділені певними правами і мають можливість заявити клопотання щодо надання права на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури. Засоби ж масової інформації (в тому випадку, коли вони не є учасниками процесу) не мають відповідних прав. Законопроект не містить в собі норм, якими регулювався б порядок отримання ними в таких випадках дозволу суду на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо й телебаченню. Можна припустити, що це має бути відповідне звернення чи заява до суду. Виходячи з того, що стаціонарна апаратура потребує часу на її встановлення, перевірку та налагодження, звернення до суду щодо отримання дозволу на її використання повинно бути подано завчасно. За таких обставин суд мав би вирішити питання надання такого дозволу ще до початку судового засідання. При цьому вирішується питання місця проведення судового засідання та надається можливість встановити там відповідну апаратуру.

Проектом передбачається, що проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо й телебаченню допускається на підставі ухвали суду за наявності згоди чи за заявою хоча б однієї з осіб, які беруть участь у справі. Інших підстав не передбачено. Отже, якщо жодна із сторін процесу не звернеться до суду з відповідною заявою, а право засобів масової інформації подавати такі заяви не передбачено ні чинними процесуальними нормами, ні проектом, то взагалі незрозуміло, на підставі чого суд буде приймати рішення про дозвіл на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню.

З другого боку, необхідно врахувати, що під час розгляду судової справи пріоритетний характер мають не інтереси засобів масової інформації та їхні права на інформування людей, а інтереси правосуддя. Відтак у законі має бути передбачена можливість обмеження або й повної заборони кінозйомки та транслювання судового засідання у випадках, коли ці дії створюють незвичну обстановку в залі засідання, внаслідок чого виникають додаткові труднощі для суду чи учасників судового процесу. Така заборона, на нашу думку, має бути застосована навіть у тому разі, коли про це просить хоча б один із учасників процесу.

Наведене свідчить, що питання, про які йдеться в проекті, потребують детальнішого врегулювання.

3. Не є вдалими й положення проекту щодо оскарження ухвали суду про відмову у проведенні фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо й телебаченню. Оскарження ухвали, яка виноситься безпосередньо в залі суду, не матиме сенсу, якщо подання скарги не зупиняє розгляд справи (адже поки така скарга буде розглянута, розгляд відповідної справи у переважній більшості випадків уже завершиться), і є невиправданим в тому разі, якщо таке оскарження призводить до зупинення розгляду справи, оскільки за таких умов воно може істотно затягнути розгляд.

Тому оскарження, на наш погляд, має допускатися лише в разі, якщо питання про проведення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури чи транслювання судового засідання вирішується на стадії підготовки справи до розгляду. Якщо відповідне клопотання заявлене вже після початку судового засідання, на якому розглядається справа, то ухвала, винесена за таким клопотанням, не повинна оскаржуватись. Крім того, треба передбачити можливість тільки апеляційного оскарження рішення суду, оскільки за можливості ще й касаційного оскарження це призведе до надмірного затягування строків розгляду справи.

4. Законопроектом передбачається, що оскарженню підлягає лише ухвала про відмову у проведенні в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо й телебаченню. Ухвалу ж про задоволення такого клопотання за порядком, який пропонується встановити проектом, оскаржити не можна.

Отже, у проекті має бути передбачена (з урахуванням обмежень, про які сказано в пункті 3 цього висновку) можливість оскарження ухвали не тільки про відмову, а й про дозвіл на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо й телебаченню.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з наступним повторним внесенням на перше читання.

Анатолій МАЦЮК, доктор юридичних наук,

керівник Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.

Плакат - брат барикад