№23, грудень 2009

Маски зірвано!Маски зірвано!

Листопад минув під знаком грипозної пандемії, яка ще виразніше окреслила всю убогість не тільки нашої медицини, а й передовсім самої держави. Коли на одній з перших прес-конференцій міністр охорони здоров’я сказав, що щороку в нас від пневмонії помирає 5 тисяч людей, а цьогоріч забили на сполох тільки тому, що кількість смертей зростала за дуже короткий проміжок часу, стало якось моторошно. І не від свинячого вірусу, а від свинства держави, її чинуш, котрі цілковито байдужі до показників смертності. А екс-міністр тоді ще підлив оливи у вогонь: та що там, мовляв, грип, першість за серцево-судинними та онкозахворюваннями, від яких помирають українці... Поволі все перевели в площину політичної виборчої пандемії. Маски зірвано! Мовляв, на свинячому грипі деякі кандидати в президенти хочуть в’їхати на вулицю Банкову.

Маски таки зірвано! Ми добазікалися до такої міри, що вже скоро, за даними соціологічних опитувань, здійснених на замовлення відповідних зацікавлених осіб, або й за рішенням усеукраїнського референдуму прищеплюватимемося чи не прищеплюватимемося не тільки від грипу. Політика й корупція вирішуватимуть, жити чи не жити!

«– До речі, це ми вбили Мармеладку Кейтлін, – сказала вона.

Жах охопив Траффорда крижаною хвилею.

– Ви вбили?

– Так. Хіба тобі не здалося трохи дивним, що вона померла якраз перед тим, як компанія «Дива бувають!» досягла своєї кульмінації – концерту, на якому ти хотів оголосити, що твоя дочка врятувалася не волею провидіння, а завдяки щепленню? Не треба було видавати мені свій план, Траффорде. Тільки-но ти це зробив, я зрозуміла, що вона повинна померти. Я повідомила про те, що ти мені сказав, своєму начальству, і вони наказали нашим хімікам заразити ваш район холерою. Ми вбили Мармеладку Кейтлін, щоб ти не перетворив її на знаряддя боротьби з Храмом. Так що бачиш – ти сам винуватий у її смерті».

Це кульмінація, розв’язка фабули роману британського романіста Бена Елтона «Сліпа віра», опублікованого у квітневому номері «Иностранной литературы» нинішнього року.

«Храм» – система влади держави Великої Британії, котрий, відкинувши теорію еволюції й, зокрема, наукову доктрину боротьби з інфекціями шляхом щеплення, проповідує всесильність символу віри Бога-і-Любові. Переслідує «єретиків», наділених знаннями пращурів з Допотопної ери (нас із вами), котрі намагаються врятувати людей шляхом просвітництва й застосування вакцин. Завдяки  щепленню, яке нишком від своєї дружини Чанторії і, звісно, загалом від суспільства  організував своїй доньці Траффорд, батько Мармеладки Кейтлін, тільки вона з мільйонів дітей вижила, коли країну охопила епідемія різноманітних інфекцій. І Храм, знаючи ефективність вакцинації, почав полювати на вакцинатора Кассія та його прибічників. Підступна Сандра Ді, діалог із якою наведено на початку, полювала на закоханого в неї Траффорда, щоб вистежити й убити Мармеладку тільки для того, аби не допустити компрометації устоїв схибнутої держави, на що був уже готовий Траффорд заради порятунку життя мільйонів обманутих зомбованих Храмом співвітчизників. Він мав оголосити на стадіоні Уемблі, що врятувати життя людей і відвернути, попередити смерті може тільки вакцинація. А таємний агент системи Сандра Ді зрадила його, бо сповідує філософію, схожу на ту, яку сповідують чимало наших вітчизняних (не героїв  фантаста, а реальних) чинуш, олігархів-циніків, пройдисвітів, котрі кажуть, що вони патріоти й демократи, слуги народу або щось у цьому дусі. Ось діалог Траффорда і Сандри Ді:

«– Ти стерва. Паскудна егоїстка!

– Траффорде, у нашому світі тільки егоїзмом і можна врятуватися. А чому мені й не стати егоїсткою? Коли дивишся на людство, на це гидке збіговисько тупих покидьків із садистськими нахилами, розумієш, що егоїзм єдино правильний моральний вибір. Чому я маю жертвувати собою заради інших людей? Усі вони погань. Якщо ти готовий іти на жертви, ти вже надто хороший для виродків, котрим ти хочеш допомогти».

«... Люди мали все, що треба, й вони викинули це за непотрібністю. Дай їм це знову, і вони знову все викинуть. Уся наша історія – один суцільний доказ того, що людство не заслуговує мізків, котрі дані йому від природи. Ми гниле, безнадійне плем’я, і в кінцевому підсумку має сенс хіба що пошук кращого шматка для себе самого».

Мільярд гривень перед загрозою другої й третьої хвилі пандемії грипу заблокували Президент і парламент. Мовляв, протягом місяця неможливо витратити такі шалені кошти. Це правда: місяць – дуже короткий термін. Як правда й те, що «кращий шматок для самого себе» ті, від кого залежить ухвалення рішення, забезпечили. Вони тікатимуть. А решта – вмиратиме й надалі? Бо в наших примітивних ФАПах, де вони ще якось існують, чи амбулаторіях, котрі перебиваються з хліба на воду, районних, та й обласних, лікарнях і поліклініках навіть руки лікареві нема чим помити, не кажучи вже про забезпеченість їх, власне, ліками, апаратурою, киснем, кров’ю, плазмою, вакцинами і т. д. Бо в наших, навіть столичних, поліклініках лікарям, вказує у своїй передвиборній рекламі Петро Симоненко, платять півтори тисячі гривень. Помиляєтеся, шановний товаришу! Рядовим лікарям платять 700–800 гривень. Їх держава поставила в такі умови, щоб було кого звинувачувати в корупції й хабарництві, вимаганні. Їм установлюють план доброчинних внесків на рахунок поліклінік, їх обіцяють «залишити в спокої і не хапати за руку», якщо вони відстібуватимуть більш як половину своєї зарплати комусь там нагорі. А ми, пацієнти, хочемо від цих лікарів порятунку «за дякую»? Ми їм одразу пригадуємо клятву Гіппократа! Але за всіх часів лікар був високооплачуваною особою. Тільки в сучасній Україні це упосліджена державою категорія, котра вимушена заробляти нелегально, заглядати хворим у рота, щоб годувати сім’ю. Наша колега пішла на операцію, сплатила у благодійний фонд стаціонару поважного інституту, а перед тим, як лягала під ніж, їй повідомили, скільки вона має дати бригаді, котра її оперуватиме й реанімуватиме...

А випадок у Запоріжжі, коли дитина померла тільки тому, що головлікар не може розпорядитися «ліками області» для пацієнтки з міста? Це що, не філософія «безнадійного племені»?

А соцстандарти! Їх мусолять перед кожними державницькими виборами. Але ж усі розуміють, що суми, про які йдеться, не можуть називатися словом «стандарт». Ми хотіли, як краще, а сталося, як сталося. Якщо про 5 мільйонів пенсіонерів і «+ 60 копійок» це правда, то має рацію Бен Елтон зі своєю «Сліпою вірою».

«Зміни стали результатом зростаючого невдоволення в суспільстві й особливо у Верховній Раді Храму – невдоволення тим, що обрані в парламент законодавці «не прислуховувалися до народу». Хоч би яка група політиків обиралася в уряд, вони негайно починали діяти всупереч «волі народу» та, що ще гірше, не бажали прислуховуватися до думки мас і виправляти свої помилки. Складалося враження, що уряд і створено виключно заради того, щоб ображати своєю поведінкою здоровий глузд віруючих, чоловіків і  жінок.

Дивно, але ця проблема хвилювала політиків не менш ніж сам народ. Звичайно, в інтересах будь-якого політика було фіксувати в законах те, чого хотіли люди. Трудність полягала в іншому: як обранцям народу передати владу назад у руки своєму електоратові?».

«... Першим, що вирішили випробувати, був миттєвий плебісцит.... Ця тактика з тріском провалилася, оскільки з’ясувалося, що вона допомагає реалізуватися не волі народу, а волі окремої особистості».

«... За панування в мережі нестримної демократії кожний педофіл чи мавпопоклонник міг звернутися до всього світу, тому доводилося враховувати величезну кількість різноманітних думок. У підсумку виходила повна анархія, і парадоксальним чином ставало дедалі складніше визначити, в чому ж полягає ця горезвісна «воля народу».

Чи справді полягає вона в просуванні до європейських стандартів не в сумі, більшій за «+ 60 копійок»? Виявилося, ні. А може, в європейських формульних стандартах формування цін на газ? Знову – ні. Чи в тому, щоб не спалити мости не тільки з розчарованим помаранчевою надією прагматичним співтовариством, а й одвічним сусідом, котрий віртуозно  змушує Стару і Дядька Сема насолоджуватися балалайкою, чи, даруйте, боями на татамі? Помиляєтеся, гарант волі народу каже: «Все не так!». От і «складається враження, що  уряд  і створено виключно заради того, щоб ображати своєю поведінкою простих віруючих, чоловіків і жінок». Його паплюжать і за краватки без краваток, і за ціни без штрафів, і за вакцинаторів без вакцин, і за... Завтра буде нова порція.

«Новини завжди були однаковими, а невеликі зміни в географії й наборі дійових осіб кожен устигав вивчити напам’ять уже до дев’ятої години ранку».

«Траффорд був схильний до потайливості – а може, йому просто хотілося трохи спокою. Кожен день він боровся з бажанням загорланити: «Послухайте! Давайте всі дружно заткнемося хоча б на п’ять хвилин!». Та не мати віри було серйозним злочином». «...Кожен був зобов’язаний бути віруючим – так велів перший Закон Уемблі, котрий офіційно називався Народним Кодексом».

Саме час нагадати тим, хто приймає рішення, Конституцію України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

У листопаді ми запалили свічку пам’яті жертв Великого Голоду. А Служба безпеки розсекретила документи, що переконують у геноциді українського народу в 1932–33 роках.

Автор: Світлана ПИСАРЕНКО

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня