№23, грудень 2009

Передвиборні обіцянки, або про що мовчать кандидати

Епідемія грипу та заборона проведення масових заходів збавили оберти передвиборної кампанії. Пересічному громадянинові залишилося хіба що, затамувавши подих, сидіти перед телевізором і слухати однотипні дискусії на різноманітних ток-шоу, що, відверто кажучи, нелегко. Дивно, але політики практично не розповідають про зміст своїх передвиборних програм, хоча там є багато цікавих ідей, які раніше ніде не звучали. Вірогідне пояснення: вони ще не прочитали всього того, що понаписували їм запрошені експерти.
В арсеналі практично кожного кандидата є обіцянки впровадження енергоефективних технологій, формування земельного банку, що виконуватиме функції вторинного ринку землі, розвитку високотоварного сільського господарства, ліквідації державних адміністрацій і створення виконавчих комітетів на рівні району та області, значного посилення відповідальності за корупційні дії, реформування судової системи через обрання суддів народом тощо. Найбільше «родзинок», звісно, у програмах лідерів соціологічних опитувань.
Подаємо їх у послідовності реєстрації кандидатів у ЦВК.

Юрист Олег Рябоконь (1973 року народження, керуючий партнер (генеральний директор) ТОВ «Меджістерс», самовисуванець) приділив найбільше уваги питанню створення умов для самоорганізації громадян. План боротьби такий: об’єднавшись у спілку чи домоуправління, наводимо лад у своєму будинку та на прилеглій території; далі – кооперуємося з іншими будинками та впорядковуємо мікрорайон і, зрештою, все місто та країну.

Потрібно поступово виключити державу як посередника між людьми й перейти до прямої кооперації одне з одним. Перший крок – отримання згоди громадськості на виконання державними органами будь-яких дій, що безпосередньо впливають на їхні інтереси, зокрема розробку бюджету.

***

Програма кандидата на посаду глави держави Анатолія Гриценка (1957 року народження, голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, самовисуванця) по-військовому чітка й зрозуміла, чого не скажеш про його останнє гасло – «ворог їхньої держави». За Гриценком, Президент особисто формує та очолює уряд. Кількість міністерств і відомств (їх нині 80) буде скорочено на третину. Кожен чиновник декларуватиме не лише доходи, а й видатки своєї сім’ї, що перевищують 1000 доларів США. Від оподаткування звільнятимуться витрати на інновації та інвестиції в новітні технології. На енергозбережні технології та обладнання буде скасовано  митні збори. Також кандидат, якщо стане Президентом, обіцяє створити в Україні «індустрію відтворення інтелекту», коли професії дитячого вихователя, шкільного вчителя та викладача вузу стануть стратегічними й матимуть найвищий соціальний статус.

***

На жаль, передвиборна програма Арсенія Яценюка (1974 року народження, члена Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, самовисуванця) «чіпляє» не так, як вигляд його неперевершених рекламних плакатів, хоча в ній також є багато незвичайного. Наприклад, прогресивна ідея про необхідність нового курсу модернізації та розвитку для України (за аналогією до New Deal Рузвельта) та проекту Великої Європи, бо «тільки розв’язавши проблему розколу Західної та Східної Європи, ми зможемо вирішити проблему розколу України».

Зрозуміла позиція кандидата про те, що бюджетну медицину й освіту потрібно «спроектувати наново». Така ж доля чекає на армію. Водночас задекларовано необхідність обрання нового складу парламенту та місцевих органів влади після президентських виборів. Право змінювати Конституцію треба закріпити виключно за народом, будь-які зміни повинні прийматися лише через загальнонаціональний референдум.

***

Головний комуніст Петро Симоненко (1952 року народження, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики, висунутий «Блоком лівих та лівоцентристських сил – виборчим блоком політичних партій: Комуністичної партії України, Партії «Справедливість», політичної партії «Союз Лівих Сил», Соціал-демократичної партії (об’єднаної)») раніше заявляв про необхідність ліквідації поста Президента, проте згодом зареєструвався кандидатом на цю посаду. Разом із тим обіцяє таки ліквідувати 2011 року найвищу посаду в державі, а всі зекономлені кошти спрямувати на гідне фінансування армії. За комуністичного президентства професійні спілки дістануть право законодавчої ініціативи, буде повернуто сховані за кордоном капітали та встановлено максимальний розмір ставки кредитування вітчизняного виробника на рівні 3 відсотків. Кандидат, якщо стане главою держави, «покладе край монополії олігархів на електронні засоби масової інформації», за його правління вдвічі скоротиться показник бідності.

***

Сергій Тігіпко (1960 року народження, тимчасово не працює, самовисуванець) одним із першочергових завдань називає «оживлення» банківської системи та кредитного ринку. Найефективнішим засобом для цього, на його переконання, є створення державного Банку розвитку, що візьме на себе функцію розпорядника бюджетних та емісійних коштів.

Окрім того, для захисту та відновлення внутрішнього виробництва він планує переглянути й розширити перелік товарів, що «при ввезенні в країну оподатковуватимуться 13-відсотковим митом». Спрощення податкової системи та зниження основних податків дасть змогу зробити перший крок до покращення інвестиційного клімату в країні та виведення бізнесу з «тіні». Проте зниження податків не поширюватиметься на підприємства, які продають за кордон сировину та напівфабрикати.

У планах Сергія Тігіпка – забезпечити сільських жителів газом, світлом, водопостачанням, дорогами, телефоном та мережею Інтернет.

А ще кандидат виступає за «перезавантаження» відносин із Росією та вважає, що питання про статус будь-якої регіональної мови мають самостійно вирішувати органи місцевого самоврядування.

***

На відміну від рекламних плакатів у Криму передвиборна програма Інни Богословської (1960 року народження, першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, самовисуванки) не містить закликів надати Севастополю україно-російське підпорядкування, що, до слова, суперечать Конституції України. Водночас вона може зацікавити певну кількість електорату обіцянками подолати епідемію туберкульозу, зробити армію професійною (за 5 років) і зменшити вдвічі на ті ж таки 5 років усі податки для підприємств легкої промисловості.

Кандидат у президенти обіцяє, що Україна стане потужним світовим гравцем на зерновому та продовольчому ринках за рахунок створення зернового союзу з Росією та Казахстаном.

Протягом трьох років держава реструктуризує заборгованість банків і дозволить боржникам сплачувати лише тіло боргу. Буде взято курс на відхід від доларизації української економіки. За 4 роки всі населені пункти в країні забезпечать водою, каналізацією, світлом і теплом.

***

Голова Верховної Ради Володимир Литвин (1956 року народження, висунутий Народною партією) виступає за скорочення чисельності парламенту до 300 депутатів і заборону їхнього обрання більш як на два терміни поспіль, мажоритарні вибори до місцевих органів влади та переатестацію державних службовців на предмет перевірки їхньої професійної придатності й можливих зв’язків із комерційними структурами. Серед соціальних стандартів – підвищення зарплат учителям, лікарям, працівникам сфери культури до середнього рівня в економіці, а пенсій – до 80 відсотків від цього показника. Кандидат підтримує запровадження 20-відсоткової квоти на працевлаштування молоді в установах і підприємствах усіх форм власності.

Окрім того, Володимир Литвин виступає за повернення в державну власність газових і нафтових родовищ, а також водоканалів, газомереж, електромереж і теплоцентралей.

Передбачено списання 25 відсотків суми кредиту після народження першої дитини, 50 відсотків – другої та повне(!) погашення кредиту – третьої.

І на «десерт» у передвиборному документі – заборона переривати телевізійні програми будь-якою рекламою.

***

Головний опозиціонер Віктор Янукович (1950 року народження, висунутий Партією регіонів) обіцяє, що Україна через 10 років опиниться в складі G20. В арсеналі кандидата – обіцянка зниження ПДВ до 17, а податку на прибуток – до 19 відсотків з 2011 року.

Виступає за відмову від системи обов’язкового зовнішнього оцінювання для вступу до вищих навчальних закладів та гарантує перехід на контрактну армію з 2011 року.

Кандидат також обіцяє гарантувати щомісячні соціальні виплати на кожну дитину: після досягнення нею 3-річного віку й до 13 років родина отримуватиме щомісячно 250 гривень, а з 13 до 18 років – 500 гривень.

Головне завдання зовнішньої політики – збереження позаблокового статусу України.

***

Чинний глава держави Віктор Ющенко (1954 року народження, самовисуванець). Для боротьби з «міліцейським свавіллям» термін попереднього затримання буде скорочено з 72 до 24 годин. Планує створення Антикорупційного бюро, наділеного особливими повноваженнями. Серед соціальних пріоритетів – скорочення робочого дня для матерів, діти яких відвідують дошкільні заклади та навчаються в молодших класах, на 1 годину зі збереженням заробітної плати.

Держава встановить справедливі співвідношення в оплаті праці всіх працівників бюджетних установ. Статус працівників сфери освіти, культури, охорони здоров’я буде прирівняно до статусу державного службовця.

***

Програму Олега Тягнибока (1968 року народження, висунутого Всеукраїнським об’єднанням «Свобода», котре він очолює), як то кажуть, видно здалеку. Тут і люстрація влади, і запровадження в паспорті графи «національність», і публічний судовий процес над комунізмом, і візовий режим із Росією. Усе це супроводжують обіцянки фінансування збройних сил на рівні 5 відсотків ВВП і передачі стратегічних підприємств у власність держави та програма повернення українських науковців із-за кордону.

***

Головний акцент передвиборної програми Юрія Костенка (1951 року народження, члена Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, висунутого Українською народною партією) – обов’язкова пріоритетність закупівлі державними підприємствами та установами продукції українських товаровиробників. Для обмеження зростання цін кандидат візьме курс на підвищення ефективності енерго- та ресурсозбереження українських товаровиробників; запобігання зловживанню монопольним становищем природних монополістів.

Він виступає за проведення пенсійної реформи й перехід до солідарної системи, за якої гарантуватиметься лише мінімально необхідний рівень соціального забезпечення, а основою захищеності громадян у старості стануть приватні пенсійні накопичення. Ще один пріоритет – формування єдиного фонду обов’язкового соціального страхування.

***

У програмі Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко (1960 року народження, висунутої політичною партією «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина») значну увагу приділено модернізації економіки. Зокрема, інвестори, що створюватимуть нові виробничі потужності, імпортуючи обладнання, технології та комплектуючі, аналогів яких не виготовляють в Україні, на 10 років звільнятимуться від податків. У соціально депресивних регіонах передбачено спрощений порядок інвестування та десятирічні повні(!) податкові канікули.

Річну орендну плату за сільськогосподарську землю буде законодавчо закріплено на рівні 10 відсотків її ринкової вартості.

Одразу після завершення кризи кандидат у президенти обіцяє відновити довгострокове іпотечне кредитування купівлі житла під 2–4 відсотки річних на 10–30 років.

У соціальній сфері задекларовано допомогу родинам, де є інваліди, в сумі щонайменше 2000 гривень на місяць. Глава уряду пообіцяла, що «засади редакційної політики, які зроблять журналістів незалежними, отримають статус закону».

Виступає за надання громадянам права ініціювати дисциплінарні справи проти нечесних суддів. Депутатів усіх рівнів обиратимуть за відкритими списками та закріплюватимуть за відповідними округами.

***

«Родзинкою» передвиборної програми Михайла Бродського (1959 року народження, директора-консультанта українсько-італійського спільного підприємства ТОВ «Венето», самовисуванця) є ідея запровадження суворого контролю за майновим станом чиновників високого рангу. Цьому передуватиме амністія, в ході якої держслужбовці зможуть задекларувати власне майно, сплативши 5-відсотковий податок від його вартості. Водночас вони більше не матимуть права працювати на державній службі.

Майбутнє нації, переконаний кандидат, – це реформа охорони здоров’я, пенсійна та податкові реформи, а також зміни в системі управління державою.

***

Хоч як це дивно, але найбільш пафосно-революційною є передвиборна програма не відомого широкому загалові Олександра Пабата (1974 року народження, президента спілки громадських об’єднань «Громадський актив Києва», самовисуванця), який переконує, що за його президентства в Україні зовсім(!) не буде безробіття та панування «негідницької» корупційної системи! А ще від його програми розвитку «негідникам буде незатишно, наче хробакам на сонці!».

Найважливіше, на його думку, – створити систему управління державою, за якої зможе втілюватися потрібна нам, народу України, програма розвитку.

Кандидат констатує, що олігархам сьогодні видобувати сировину та утримувати косарів вигідніше, ніж інвестувати в індустріалізацію та забезпечувати зарплатами країну інженерів.

***

Василь Противсіх (1946 року народження, президент Івано-Франківської торгово-промислової палати, самовисуванець) не шукав складних шляхів для забезпечення зростання економіки. Виявляється, з бізнесу треба зняти будь-які зайві податки, залишивши єдиний державний податок у розмірі 10 відсотків – «десятину».

На його думку, це дасть змогу людям «розправити крила та створити багато нових робочих місць», а також скоротити непомірну кількість податківців та фіскальних служб. Кандидат вірить, що приведе до влади людей, які зможуть перетворити Україну на «Швейцарію для Східної Європи».

***

Олександр Мороз (1944 року народження, голова Соціалістичної партії України, висунутий СПУ) – за відкриті партійні списки, що на 70 відсотків змінило б склад Верховної Ради.

Кожна дія влади повинна висвітлюватись у державних і комунальних ЗМІ, щоб люди знали, «хто порушує закон, хто служить народу, а хто дбає лише про власну вигоду». Обов’язковим стане декларування доходів і витрат державних службовців і членів їхніх сімей.

Олександр Мороз ініціює підготовку та скликання міжнародної конференції з питань безпеки і співробітництва, враховуючи позаблоковий статус України, що дасть відповідь на сучасні загрози.

Оригінальні обіцянки стосуються екологічної тематики. Це, зокрема, заліснення близько 8 мільйонів гектарів земель (протягом якого часу та де це планується зробити, не вказано), «повсюдне» розв’язання проблеми якісної питної води та її раціонального використання, а також «очищення всіх насаджень від сміття та відходів».

***

Сергій Ратушняк (1961 року народження, Ужгородський міський голова, самовисуванець) уже через два роки обіцяє запровадити обов’язковий іспит іноземною мовою бодай з одного предмета.

Кандидат виступає за чіткий і прозорий механізм щорічного звіту з можливістю відкликання будь-якого обраного представника влади. Виборність планується поширити на керівників регіонів і суддів. Після проведення адмінреформи та укрупнення районів – запровадити прямі вибори керівників районів.

Запам’ятовується програмними обіцянками зробити переоцінку приватизованої державної власності, вартість якої перевищує 10 мільйонів гривень, а також повернути Україні статус ядерної держави.

***

Людмила Супрун (1965 року народження, голова Державного агентства України з інвестицій та інновацій, висунута Народно-демократичною партією) обіцяє запровадити податкові канікули для малого бізнесу на 5 років, скасувати ПДВ і зменшити податок на прибуток до 15 відсотків. У її програмі міститься також ідея щорічного контролю за станом здоров’я кожного громадянина України.

Головні зусилля потрібно спрямувати на запровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку. Серед пріоритетів – українська металургія, машинобудування, хімічна й нафтопереробна галузі, транспорт, житлове будівництво та агропромисловий комплекс.

На думку кандидата, слід перейти від принципу «освіта на все життя» до принципу «освіта протягом усього життя». А першу вищу освіту кожен громадянин України має здобувати безкоштовно.

Стратегічний напрям зовнішньоекономічної політики – відновлення повномасштабних економічних зв’язків із Росією та Білоруссю, а також із державами – колишніми республіками СРСР та країнами Східної Європи.

За чинним Законом «Про вибори Президента України» в бюлетені для голосування прізвища кандидатів у президенти розміщатимуться в алфавітному порядку. Проте номер у бюлетені може змінитися, якщо хтось із кандидатів зійде з дистанції перегонів.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Парламент Греції не зміг оголосити вотум недовіри уряду Сьогодні, 29 березня

Молдова не підтверджує дані про проліт ракет своєю територією під час удару РФ по Україні Сьогодні, 29 березня

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня