№22, листопад 2009

«Юстиція» — це справедливість

«Україна — правова держава». Студенти завчають цю сентенцію. Журналісти кепкують із неї. Учені-правники прагнуть витлумачити та наповнити бодай якимсь змістом. Юристи-практики вишукують діри в цім змістові. Одне слово, всі мають заняття. Усі при ділі.

У грудні в «Українському домі» правитиме «тиждень права». Його формат — спеціалізована виставка-форум. Цей захід відбуватиметься вже вдруге. Його гасло: «Правники — суспільству. Повага до права через довіру до правників». Правильне гасло.

Під час заходу відбудуться: «демонстрація ринку юридичних послуг»; майстер-класи провідних юристів; презентації відомих (і не дуже) юридичних компаній, установ і навчальних закладів; виставка-продаж юридичної літератури; міжнародний правничий конкурс ім. В. М. Корецького; правничі конкурси, імітації судових процесів; Усеукраїнський правовий VIP-турнір (чому саме «VIP», організатори, звісно, розкажуть); день правничої кар’єри — ярмарок вакансій. Охочим надаватимуть безкоштовні юридичні консультації.

Програма чудова. Захід потрібен. У добру путь!

Кажуть, дипломованих юристів у країні — хоч греблю гати. І кажуть водночас,  правду простій людині, щойно справа потрапляє поміж кручені завитушки параграфів законів і підзаконних актів, годі й знайти. Вивернуть людині не лише кишені, а й нутрощі, в коридорах канцелярій витруть об неї ноги, й утече вона, нікчемна, мов шолудивий пес.

То чому ж так відбувається? Якщо юристів надмір, а правди — катма, то за ринковими законами безробітні правники мають хапати за поли першого-ліпшого клієнта й, мов малу дитину, водити кабінетами, стрясаючи кодексами, наче проповідники Євангелієм.

Але цього чомусь не відбувається. Або ринкові закони хибні. Або клієнти та безробітні юристи ходять різними шляхами і ніяк їм не здибатися. Або безробітні юристи недарма безробітні. Усяке, мабуть, трапляється.

Тож захід, організований Міністерством юстиції та Координаційною радою молодих юристів, безперечно, корисний. Шукачі виходу з правових нетрів і освічені «праворуби» нарешті познайомляться. І вони неодмінно порозуміються, якщо згадають: із латини слово «юстиція» перекладається як «справедливість».

Незле було б тиждень права затягнути, принаймні на рік.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата