Європейській країні - європейські штрафи

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 1,2 мільйона людей у світі щорічно гине на дорогах, а кількість поранених сягає 10 мільйонів. Економічні збитки від дорожньо-транспортних пригод (ДТП) становлять майже 3 відсотки світового валового продукту.
У квітні 2001 року Верховна Рада внесла поправки до Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП), більшість яких пом’якшили відповідальність за недотримання Правил дорожнього руху (ПДР) та заходи впливу на порушників. Крім цього, такі чинники, як стрімке зростання кількості автомобілів, зниження рівня підготовки водіїв, украй низька культура поведінки на дорогах, що межує з правовим нігілізмом, спричинили збільшення й кількості ДТП, і тяжкості їхніх наслідків. У 2007 році ці показники досягли найвищого рівня.

За інформацією Департаменту ДАІ МВС України, станом на 1 жовтня в Україні з початку 2009 року зареєстровано 27533 ДТП, у яких 3737 осіб загинуло, 34414 дістали травми.

За цей час працівники ДАІ вилучили з транспортних потоків 292646 водіїв, які перебували за кермом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Станом на 1 вересня 2009 року до дисциплінарної відповідальності за результатами роботи Служби внутрішньої безпеки міліції притягнуто 531 співробітника ДАІ, із яких 39 звільнено з органів внутрішніх справ. У провадженні прокуратури перебуває 143 справи щодо виявлених корупційних проявів, але із зареєстрованих 2040 фактів давання хабарів працівникам ДАІ порушено лише 23 кримінальні справи.

Ухвалення Верховною Радою 24 вересня 2008 року Закону № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», яким внесено зміни до 14 законів і кодексів, стало початком позитивної тенденції до зниження аварійності на дорогах країни.

Практику застосування та стан  виконання цього закону розглядали 7 жовтня на слуханнях у Комітеті ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. У заході взяли участь народні депутати, представники Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Верховного Суду, регіональних органів місцевого самоврядування, провідні вчені, об’єднання громадян та ЗМІ.

Голова комітету Віктор ШВЕЦЬ, відкриваючи слухання, зауважив, що за період, який минув після набрання законом чинності (17 листопада 2008 року), стабілізувався рівень аварійності та зменшилася тяжкість наслідків ДТП. За його словами, завдяки підвищенню штрафних санкцій за порушення ПДР та вдосконаленню механізму притягнення до адміністративної відповідальності не тільки зупинилося бурхливе зростання аварійності на дорогах, що відбувалося протягом останніх шести років, а й значно зменшилися її показники. В. Швець наголосив, що запроваджені законом механізми протидії порушенням Правил дорожнього руху довели свою ефективність та дієвість. Однак закликав окреслити коло проблемних питань, які певною мірою заважають виконанню чинного закону.

Голова підкомітету Володимир МОЙСИК відзначив, що позитивним наслідком дії цього закону є зниження на 40 відсотків загальної кількості дорожньо-транспортних пригод.

– За цей час збережено життя 2,5 тисячі осіб і ще майже 20 тисяч уникнули поранень і травм на дорогах. Діє не лише закон – працює ціла система регуляції поведінки учасників дорожнього руху. Утім, закон належно спрацював лише протягом перших півроку, потім ситуація знову почала змінюватися в негативний бік. За результатами опитування водіїв, «їздити стало дешевше, бо за нескладання протоколу можна сплачувати половину вартості майбутнього штрафу».

– Прокуратура, на жаль, вважає, – зазначив В. Мойсик, – що підставою для порушення кримінальної справи має бути хабар у сумі не менш як 1000 гривень, хоча законодавець не встановив нижньої межі розміру хабара. Водночас він висловив стурбованість тим, що до комітету продовжують надходити скарги від громадян щодо неоднозначної практики застосування окремих положень закону. Зокрема, в них ідеться про використання спеціальних технічних засобів фіксації порушень ПДР, що працюють без участі людини («Візир»); призначення та виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт; проведення технічного огляду транспортних засобів (ТЗ); вилучення посвідчення водія або самого автомобіля; а також про прояви корупції у діях працівників Державтоінспекції.

На переконання Володимира Мойсика, наявність проблем у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не є підставою для порушення Правил дорожнього руху. Навпаки, контроль за їх дотриманням усіма учасниками дорожнього руху має бути максимально жорстким.

Заступник міністра внутрішніх справ Олександр САВЧЕНКО констатував, що з прийняттям цього закону вдалося досягти тільки одного – зменшення смертності на автошляхах переважно завдяки каральним методам. Водночас, зауважив він, МВС не бачить у документі дієвих норм, які сприяли б поліпшенню стану автодоріг чи вдосконаленню їхньої інфраструктури. Через відсутність профілактики пияцтва за кермом у 2007–2008 роках щодоби на шляхах виявляли в середньому 1500 осіб у стані алкогольного сп’яніння. На початку 2009 року ця цифра зменшилася до 800 і нині знову зростає до попереднього рівня.

Водночас заступник міністра визнав позитивними дані статистики, які свідчать про зниження показника смертності: до ухвалення обговорюваного закону в середньому гинуло 26 осіб на добу, у 2008 році ці дані  знизилися до 21 особи, а нині
становлять 13 загиблих на добу.

За півтора місяця минулого року, тобто після набрання чинності новим законом, і до 1 січня 2009-го кількість автопригод, загиблих і травмованих у них людей зменшилася в середньому на 40 відсотків!», – наголосив О. Савченко. Він додав, що МВС проведено низку профілактичних акцій з підвищення правосвідомості серед дітей та молоді. Щоб вони жили з розумінням того, як важливо дотримуватися будь-якого закону, а не лише про дорожній рух.

Станом на кінець вересня поточного року на порушників ПДР накладено адміністративних штрафів на суму понад 1,2 мільярда гривень. За інформацією Державного казначейства, із них сплачено лише близько 54 відсотків. «Міліція вилучати кошти не має права, для цього існує Державна виконавча служба. Постає запитання: для чого нам тоді такі великі штрафи, якщо система їх стягнення й  принцип  невідворотності  покарання  просто не працює?» – зауважив О. Савченко.

Слід зазначити, що навіть після ухвалення згаданого закону, розміри штрафних санкцій у нашій державі залишаються серед найменших у Європі. Зокрема, якщо в Україні за керування автомобілем у стані сп’яніння накладається штраф у розмірі 260 євро, у Російській Федерації – 360, в Угорщині – 1200, в Польщі – 1400 євро. А в Німеччині це загрожує довічним позбавленням  права керувати транспортним засобом. За перевищення визначеної швидкості руху у нас встановлено штраф у розмірі 42,5 євро, в Російській Федерації та Польщі – 93, в Угорщині – 80, Німеччині – 100 євро.

Крім того, переважна більшість європейських країн ідуть шляхом поступового посилення відповідальності за скоєння грубих порушень ПДР. Це закріплено і в угоді Європейського Союзу, де передбачено  50-відсоткове зниження смертності на дорогах до 2012 року.

Непокоїть і діяльність судів з виконання того-таки закону. Аналіз накладених судами стягнень свідчить про подальше застосування практики невиправданого лібералізму та вживання служителями Феміди санкцій, не адекватних учиненим правопорушенням. Це негативно впливає на профілактику аварійності, а затягування розгляду справ на понад три місяці порушує принцип невідворотності покарання, оскільки порушник після закінчення цього строку взагалі звільняється від відповідальності.

Під час дискусії особливу увагу приділяли проблемам, пов’язаним із закриттям справ про адміністративні правопорушення, зокрема за відсутністю події злочину, коли, наприклад, п’яного водія затримано і цей факт зафіксовано. Очевидно, що йдеться про корумпованість суддів. Заможні українці та їхні діти, як правило, уникають відповідальності за ДТП, тоді як пересічні водії відповідають суворо за законом.

Залишається незадовільним застосування такого виду адміністративного покарання, як громадські роботи. На жаль, мети запровадження такої санкції поки що не досягнуто. Оскільки від цього самоусунулися більшість органів місцевого самоврядування, на які законом покладено обов’язок визначати види необхідної суспільно корисної праці для подальшого залучення до неї правопорушників. Водночас органи влади на місцях подекуди продемонстрували ефективність застосування громадських робіт як позитивної для більшості правопорушників альтернативи штрафам. Тому, незважаючи на перешкоди, новий вид покарання застосовують дедалі частіше. У першому півріччі поточного року зі 155 000 правопорушників воно призначене 52 500. У 30 відсотках справ, де можна призначити громадські роботи, так і чинять. Це є позитивною тенденцією. Переважно таке стягнення застосовується за ст. 122 КпАП (перевищення швидкості) і ст. 130 КпАП (керування ТЗ у стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння). Але статистика знову вражає: якщо, наприклад,  у Миколаївській області за півроку такий вид стягнення призначено 2 700 правопорушникам, то у Києві – лише 263. За даними прокуратури, у більшості регіонів країни органами місцевого самоврядування досі не розроблено і не затверджено видів та об’єктів суспільно необхідних і корисних робіт. Водночас працівниками обласних прокуратур складено близько 30 протоколів про корупційні діяння представників органів виконавчої влади, які видавали фіктивні довідки про виконання громадських робіт.

Учасники слухань торкнулися й теми тлумачення закону тими, хто повинен його виконувати. Наголошували на недоопрацьованості норм медичного огляду водіїв транспортних засобів, особливо під час огляду особи на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Пролунала думка про необхідність урегулювати це питання, щоб не надавати права працівникам ДАІ приймати рішення про проведення медичного огляду стосовно будь-кого.

За результатами обговорення було ухвалено відповідні рекомендації для продовження вдосконалення чинного законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та приведення його у відповідність до вимог Євросоюзу. Свої рекомендації комітет направить до Кабінету Міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Верховного Суду, Міністерства освіти і науки, ЗМІ.

Зокрема, уряду рекомендовано з урахуванням змін у законодавстві протягом 2010 року затвердити нову редакцію Правил дорожнього руху, а Держкомтелерадіо підготувати тематичні відеоролики, радіобесіди, спрямовані на роз’яснення широкому загалу необхідності дотримання вимог ПДР.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО