Опалювальний сезон: усе буде добре?

Тепло в домівках гарантують вибори

У жовтні Комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики провів слухання, присвячені підготовці до опалювального сезону 2009–2010 років. Висновок голови комітету Володимира Рибака невтішний: держава не фінансує заходи з розвитку та модернізації об’єктів ЖКГ, передбачені відповідними програмами. Йдеться, зокрема, про призупинення виконання загальнодержавної програми реформування та розвитку ЖКГ на 2004–2010 роки; загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006–2020 роки; державної програми розвитку міського електротранспорту на 2007–2010 роки.

Згідно з довідкою Міністерства з питань житлово-комунального господарства, загалом до опалювального сезону передбачено підготувати 221 тисячу будинків, зокрема: 19 тисяч житлових будинків комунальної власності, 13 тисяч житлових будинків ОСББ та ЖБК, 3,4 тисячі будинків громадської власності. Для здійснення цих робіт у місцевих бюджетах передбачено близько 654,7 мільйона гривень. Фактично профінансовано 90 відсотків цієї суми.

До опалювального сезону готові майже 37 тисяч об’єктів соціально-культурного призначення, з них: 19 тисяч шкільних закладів, 12 тисяч дитсадків, 5888 лікарень.

Практично завершено підготовку до роботи в зимових умовах усіх 23 тисяч котелень. Зроблено капітальний ремонт 558,2 кілометра теплових мереж.

Водночас В. Рибак переконаний, що в умовах президентської кампанії за тепло домівок можна не хвилюватися, адже ні уряд, ні органи місцевого самоврядування не ризикнуть вдатися до непопулярних рішень на зразок відключень чи підвищення комунальних платежів. 

За словами першого заступника міністра ЖКГ Олександра Мазурчака, нинішня підготовка до опалювального сезону така, як і в попередні роки, тобто погана. Але урядовець закликав бути об’єктивними щодо фінансування галузі, наголосивши, що значні кошти (близько 3 мільярдів гривень) довелося спрямувати на відновлення інфраструктури, зокрема ЖКГ, у постраждалих від нищівної повені областях Західної України.

Він звернувся до присутніх народних депутатів – членів Партії регіонів (решта фракцій проігнорувала слухання) з проханням посприяти на рівні парламенту розвиткові ЖКГ, прийнявши нову редакцію Житлового кодексу, закон про енергетичну ефективність будівель тощо.

Представник Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський наголосив на проблемі, що стосується фінансового стану НАК «Нафтогаз», зокрема дефіциті бюджету компанії в розмірі 33 мільярди гривень: «Кожного місяця оплата імпортованого газу відбувається переважно за рахунок зовнішніх запозичень, адже доходи від профільної діяльності НАК покривають лише 30–35 відсотків від необхідної суми. Це не може тривати вічно».

Б. Соколовський водночас повідомив, що наявних ресурсів природного газу (вітчизняного видобутку, імпортованого та накопичених запасів) достатньо для реалізації всім категоріям споживачів протягом осінньо-зимового періоду 2009– 2010 років за умови 100-відсоткового розрахунку. Нині загальний обсяг активного газу в підземних сховищах становить 26,3 мільярда кубометрів.

Одним із основних завдань підготовки до роботи в осінньо-зимовий період є створення 10-денного запасу мазуту як резервного виду палива на кожній тепловій електростанції. Однак станом на 1 жовтня через цінову ситуацію на ринку його запаси на ТЕС і ТЕЦ становили лише 45,3 тисячі тонн, тобто менше за торішній показник на 69 відсотків. Це загрожує стабільній роботі об’єднаної енергетичної системи України, зривом експортних поставок енергоносіїв, забезпечення теплом населення.

Порушували питання й про те, що норма стосовно податкових преференцій у разі використання нетрадиційних джерел палива досі не діє, бо уряд за два роки так і не затвердив порядок їх надання.

Найбільшу порцію критики отримав представник Міністерства оборони. Його відомство заборгувало чималі суми за спожиту електроенергію багатьом місцевим органам влади (загальний борг – близько 148 мільйонів гривень). Комітет узяв це питання під контроль.

За підсумками обговорення, зокрема, запропоновано провести розширене засідання уряду за участю народних депутатів, представників місцевих органів влади, присвячене ходу опалювального сезону та формуванню проекту держбюджету на 2010 рік у частині видатків на житлово-комунальне господарство.

Згідно з інформацією про підготовку об’єктів вулично-дорожньої мережі, що надійшла з АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської держадміністрацій, проведено капітальний ремонт 5 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття (96 відсотків плану); до роботи в зимовий час готові 6,1 тисячі одиниць спеціалізованої техніки; заготовлено 965 тисяч тонн посипного матеріалу та реагентів.

Найгірший стан із капремонтом вулиць і доріг у Херсонській (виконано 0 (!) відсотків від плану), Кіровоградській (51 відсоток) і Львівській (80 відсотків) областях.

За 8 місяців поточного року, згідно з довідкою Міністерства палива та енергетики, споживачам реалізовано електричну енергію на суму 38,2 мільярда гривень (за відповідний період 2008 року – 33,5 мільярда). Рівень цьогорічної оплати – 98,2 відсотка. Станом на 30 вересня 2009 року перед енергопостачальними компаніями України мають борги майже 34 тисячі споживачів (торік – 19,8 тисячі). Із цієї кількості боржників 23,5 тисячі (або 69 відсотків) сплачують за поточне електроспоживання та розраховуються за графіком погашення заборгованості, тож їхні помешкання отримують тепло.

За даними НАК «Нафтогаз України», рівень розрахунків підприємств теплоенергетики за природний газ є найнижчим серед усіх категорій споживачів. Наприклад, в АЕК «Київенерго» він становить лише 56 відсотків. Борги компанії за спожите блакитне паливо поточного року – майже 700 мільйонів гривень. Лідирують за обсягом заборгованості також підприємства теплоенергетики Дніпропетровської (466,8 мільйона гривень), Донецької (410) та Харківської областей (389).

Незадовільний стан розрахунків пов’язаний із заборгованістю місцевих органів влади перед підприємствами комунальної теплоенергетики через різницю в тарифах. Річ у тім, що на сьогодні граничний рівень ціни на природний газ для останніх (872,78 гривні за тисячу кубометрів блакитного палива, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання) є пільговим і становить лише 33 відсотки від економічно обґрунтованого.

Нині немає належного механізму дотримання платіжної дисципліни, адже відповідно до статті 6 Закону «Про теплопостачання» відключення в опалювальний період об’єктів теплопостачання від систем енерго-, газо- та водопостачання заборонено. Протягом опалювального сезону 2008–2009 років газорозподільні підприємства практично не мали можливості здійснювати відключення теплогенеруючих підприємств через приписи органів прокуратури, рішення судів і місцевих органів влади, які посилалися на цю законодавчу норму.

Станом на кінець вересня заборгованість за спожитий у 2009 році природний газ становить майже 5 мільярдів гривень. Найбільший борг мають підприємства комунальної теплоенергетики та котельні промислових підприємств – 3,5 мільярда гривень, промислові – 1,249 мільярда.

Автор: Олексій СИЩУК