Золота медаль мірошнику від цісаря

Як ми вже повідомляли, група реставраторів, архітекторів та істориків обстежила вісім дерев’яних церков, що претендують на внесення до списку спадщини ЮНЕСКО. Дослідники виявили, що кожна з них має власну захопливу історію появи. Цього разу розповімо про дві: одна розташована в селі Нижній Вербіж Коломийського району на Івано-Франківщині, друга – у Ясіні Рахівського району на Закарпатті.

Небагатьом відомо, що дерев’яну церкву Різдва Богородиці у Нижньому Вербіжі на Івано-Франківщині збудував Григорій Семенюк – скарбник ватаги опришків під орудою народного месника Олекси Довбуша. І ось що парадоксально: «найясніший пан», тобто австрійський цісар Фердинанд, писала 1812 року «Gazeta Lwowska», нагородив Григорія Семенюка Малою золотою медаллю «За заслуги». Щоправда, цісар не знав і ніхто в селі на той час не здогадувався, що замолоду, в 1745-му, Григорій Семенюк був скарбником опришків. У 1812 році Григорію Семенюку було вже 106 років і одержав він нагороду від цісаря за те, що сам збудував церкву.

Старий мірошник зводив храм не один рік. Минуло півстоліття, коли 1808-го Семенюк завершив будівництво п’ятиверхої дерев’яної церкви, яка вміщає до 300 парафіян. На той час Григорій Семенюк був шанованим мірошником, до котрого селяни з округи возили молоти збіжжя. Та мало кому було відомо, що його свого часу цінував і поважав Олекса Довбуш, довіривши Семенюку касу опришків. Коли ж у 1745 році їхнього ватажка вбили, а народних месників австрійський уряд кинув до в’язниць, а потому стратив, Григорію Семенюку вдалося втекти. Тоді перед Богом він склав обітницю, що власноруч збудує храм Господній. Згодом оселився на краю села Нижній Вербіж і збудував там млин. Одружився, мав велику родину. І впродовж багатьох років поволі сам зводив дерев’яний храм із п’ятьма верхами, які покрив ґонтом. На жаль, сьогодні ці п’ять бань вже виблискують бляхою, а це недопустимо для пам’ятки дерев’яної сакральної архітектури такого рівня, адже вона втрачає свою автентичність. Але, на думку дослідників, цей недолік можна легко усунути: потрібно зняти бляху й перекрити церкву ґонтом.

– Ось тут, на цвинтарі, біля своєї церкви Григорій Семенюк і похований, – розповів отець Василь Вепрук, доктор богослов’я, настоятель храму Різдва Богородиці. – Він прожив 116 років. На могильній плиті напис: народився 1706-го, помер 1822-го. Не так давно до села приїжджали його численні родичі, які мешкають по всьому світу, вони відзначили роковини смерті свого відомого пращура. Ми в цьому храмі під час поминальної панахиди молилися за упокій душі будівничого Григорія Семенюка.

Автор: Лариса МАРЧУК