№20, жовтень 2009

З думкою про велику українську національну ідею

У праці «Зіткнення цивілізацій» директор національного інституту стратегій при Гарвардському університеті С. Гантінґтон зауважує, що в майбутньому насамперед культура визначатиме контури найважливіших меж на світовій мапі та джерела можливих конфліктів. Разом із тим учений підкреслює, що нація-держава все-таки залишиться головним діючим суб'єктом у міжнародних справах ХХІ сторіччя, а зіткнення цивілізацій стане домінуючим чинником світової політики [5]. Ця теза, очевидно, є актуальною й для української держави-нації, адже частина вітчизняних науковців і політиків говорить про те, що Україна – це одвічний простір зіткнення різних цивілізаційних світів.

Згадані глобалізаційно-цивілізаційні обставини є сприятливими для виникнення передумов творення на історичних києво-руських землях нової «цивілізаційної клітини», яка ввібрала б діалектичні суперечності строкатого ціннісно-смислового універсуму, синтезуючи на осмисленій ідейно-символічній платформі засади гармонійного буття людей.

Занурюючись в історичне минуле, варто сказати, що праукраїнські землі ще за часів розквіту трипільської хліборобської культури були територією, де формувались адекватні відповіді на виклики універсуму, що надалі слугувало творенню нових «цивілізаційних клітин» (згідно з концепцією А. Тойнбі: «виклик – відгук»).

Своєрідним прикладом моделювання таких клітин, як зазначає сучасний філософ Сергій Кримський, був процес перетворення степу з простору для кочівників на переоране поле, річки – із зони перешкоди набігам на транспортні артерії, околиці міст і сіл – на хутори. Феномен «українського поля» став свідченням рідкісної перемоги осілої цивілізації над тиском степу, коли на передній план поступово висувалася опозиція не «місто-степ», а «місто-хутір». Останній символізує трансформацію степової стихії в обжитий куток особисто відвойованої природи [3, с. 82–83].

У процесі зростання науково-технічного й економічного рівня розвитку цивілізації, що супроводжувався подальшим відвойовуванням у природи засобів до комфортнішого існування людей, дедалі актуальнішими стають такі світоглядно-ціннісні опозиції, як: «глобальне–національне», «споживання–творення», «духовність–нігілізм». У сучасну епоху такі зіставлення актуалізують методологічне бачення, пов'язане з перетворенням минулого України на національно-культурні символи, які водночас окреслюють смисли майбутнього держави, її шлях у суперечливому глобалізованому світі.

На перехідному етапі розвитку України, коли символічний капітал влади є розпорошеним і десакралізованим унаслідок етапних ціннісних біфуркацій, актуальним капіталом постає національна ідея, піднесена й сформульована як архетиповий образ-символ, що сповна розкриває індивідуальність спільноти, витвореної і збереженої в процесі культурно-історичного розвитку. 

У цьому зв'язку зупинімося на символічному характері ціннісного образу, який на противагу гносеологічному, де домінує раціоналізм, несе значне емоційно-психологічне навантаження, є конкретно-чуттєвим і сприймається не так розумом, як серцем, хвилює, збуджує й викликає широку гаму емоцій та естетичних почуттів. Зважаючи на це, можна говорити про нерозривну єдність «емоція – образ». У свою чергу, символ – це умовне означення якогось явища або поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво передати певну ідею [4, с. 381]. Узятий в аспекті своєї знаковості символ, власне, і є образом. Від предметного образу він відрізняється прозорістю: смисл «просвічує» крізь нього як смислова глибина, смислова перспектива. Саме «прозорість» предмета, явища чи ідеї властива ціннісному образу [1, с. 607].

Як своєрідне смислове узагальнення, ціннісний образ поєднує в собі загальне, одиничне й особливе. Цим особливим є насамперед форма образу, його обрамлення, зумовлені особливостями менталітету, національною специфікою світобачення. Тому ціннісні образи органічно пов'язані зі світоглядом, набувають для нього сакрального значення, стають святинями, наприклад: земля-годувальниця, мати-берегиня, рідна мова, народна пісня тощо.

Варто також зазначити, що етико-психологічний характер ціннісного образу містить вагомий гуманізуючий, виховний, орієнтуючий та, відповідно, консолідуючий потенціал. Через образи-символи природи, видатних історичних постатей, явищ культури відбувається безпосередній зв'язок особистості з Батьківщиною, етносом, нацією, її традиціями; викликаючи естетичне хвилювання, ціннісні образи закріплюють у пам'яті сприйняте й відображене міцніше й глибше, ніж виражене засобами раціонального пізнання, їхня роль є особливою у формуванні національної пам'яті та консолідації українського суспільства.

У контексті роботи над композицією української національної ідеї як символічного капіталу держави-нації і світового українства, котрий має бути спрямований на пошук відповідей на згадані виклики, закономірним і природним є звернення до символу, метафори, «образу-сенсу», виражених, зокрема, у понятті «творити хліб».

Поняття «творити» вміщує більше, ніж працювати, вирощувати, будувати, і є певним синонімом поняття «народжувати».

Стрімка популяризація ідеології споживання в глобалізованому світі спричиняє загрозливий соціально-екологічний диферент цивілізаційного корабля. За таких обставин національна ідея, вибудувана на пріоритетах творення, покликана забезпечити на сучасному етапі соціокультурне балансування української нації в бурхливих «водах» боротьби за виживання.

Питання курсу постає невід'ємним наступним завданням і, очевидно, пов'язане з вибором світоглядно-ціннісних орієнтацій, що дають спільноті поштовх до гармонійного розвитку. У цьому контексті доцільним є звернення до поняття «хліб», яке має для українського народу глибокий символічний зміст, що органічно поєднує його традиції і, можливо, приховані відповіді на духовно-матеріальні виклики глобалізованого сьогодення.

Погляд на це поняття крізь систему координат духовних цінностей дозволяє побачити в ньому значно більше, ніж продукт повсякденного харчування чи засіяне зерновими поле. Підґрунтям такого образу-символу є морально-етичні й естетичні цінності, закладені в основу людської поведінки.

З огляду на це зазначмо, що цінностям, як світоглядному підґрунтю культури, сучасна політична практика відводить одне з важливих місць у розвитку суспільства й держави.

Зокрема, до спільних неподільних універсальних європейських цінностей апелюють практично всі політичні документи Євросоюзу. Цінності як важливий чинник політики враховує стратегія національної безпеки США. Цінності суспільства називають підставою для пошуку подальших шляхів розвитку лідери різних країн. Це дозволяє стверджувати, що системи цінностей, їхня сумісність чи несумісність значною мірою визначатимуть полюси і тяжіння, і відштовхування в глобалізованому ХХІ сторіччі, становитимуть підґрунтя ідентичності та безпеки спільнот.

Для того, щоб окреслити коло цінностей, що символізує собою поняття «хліб», потрібно звернутися до наших давніх історичних джерел і глибинних народних звичаїв та традицій. Такий підхід є закономірним і природним. Наприклад, британський прем'єр-міністр Гордон Браун міркував так: щоб почуватися безпечно у світі, що розвивається, людям необхідні глибокі корені, які, власне, дають уявлення про національну ідентичність, що творена спільними цінностями.

Отже, «хліб» маніфестує братерство, свободу, рівність, єднання людей, котрі визнають загальнолюдські моральні цінності. Для українського народу, як і для деяких інших спільнот, це водночас і символ долучення до основних життєвих цінностей – здоров'я, благополуччя, достатку. З давніх-давен хліб для українства є також знаком дружби, приязні, довіри, продовження сімейного роду, миру, самого життя.

Важливо додати, що за християнською традицією хліб означає основні смисли буття, символ єднання всіх християн.

Територія сучасної України є простором, де зародилася й потужно розвивалася найдавніша на планеті хліборобська цивілізація оріїв-аріїв [2]. Відтак у одвічних психічних структурах – архетипах в українців закладено благоговіння до Землі, її плодів, отже, до Хліба. У цьому полягає природна основа ідеї-образу нації, чинник як гуманітарної, так і політичної безпеки держави. Разом із тим кожен громадянин України, працюючи на своїй ниві, творить хліб духовний, матеріальний, естетичний. І в цьому полягає практичність і толерантність ідеї-образу нації як політичної спільноти.

У час потужних глобалізаційних тенденцій образ «творення хліба» може розумітися як одна зі світоглядно-ціннісних домінантних настанов: не збиватися зі шляху творення головних цінностей, не розмінювати головного на другорядне, творити хліб духовний, матеріальний у мирі з Богом, а також, як писав поет і пророк Тарас Григорович Шевченко, йти власним шляхом, шукати своєї правди.

Джерела

1. Аверинцев С. С. Символ: Философский энциклопедический словарь / Гл. ред.: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 840 с.

2. Бебик В. М. Глобальна Українська цивілізація // Політика і час. – 2007. – № 6. – [Електронний ресурс]. – http://uaforeignaffairs.com/ files/articles/7_22/ article_22.pdf

3. Кримський С. Б. Архетипи української культури // Вісник НАНУ. – 1998. – № 7–8. – С. 74–87.

4. Лесин В. М. Словник літературознавчих термінів. – К., 1971. – 432 с.

5. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций // Полис. – 1994. – № 1. – С. 33–48

Автор: Наталія КОЧУРА

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня