передплата Українською | In English

№18, вересень 2009

Людина про своє майбутнє

Поділитися:

Формування часової перспективи у посадовців місцевого самоврядування

Поняття «часової перспективи» (далі – ЧП) стало широко застосовуватися після публікації Л. Френка (1939 р.), в якій автор описував «життєвий простір» людини, включаючи минуле, теперішнє й майбутнє.

К. Левін ЧП розглядав з погляду «подійної концепції психологічного часу». Різноманітна ЧП особистості виникає від того, що різномасштабний час задається певним станом її психологічного поля в конкретний момент. Людина не тільки бачить своє теперішнє, а й завжди має певні очікування, тобто надію, страхи, мрії про майбутнє. Водночас ЧП включає в себе й психологічне минуле людини. Саме тому вона вкрай важлива для визначення рівня домагання, настрою, творчості, прояву ініціатив особистістю. Обмеженість або відсутність ЧП призводить до пасивності, дезорганізації, неефективності діяльності [7].

Надалі ідеї К. Левіна були продовжені Ф. Зімбардо, котрий запропонував поняття «збалансованої темпоральної орієнтації», під якою розуміється ідеалізована розумова структура, що дозволяє індивідам гнучко маневрувати між минулим, майбутнім і теперішнім [6].

П. Фресс запроваджує близьке поняття – «часовий кругозір особистості», який залежить від стану психологічного поля [12].

У разі порушень часової перспективи людина, занурена у спогади чи мрії, не може своєчасно включатися в поточні життєві події групи або, навпаки, у вирі сьогоденних справ втрачає орієнтацію в напрямах розвитку групи та бачення свого можливого місця в ній [1]. Межа між нормою й патологією в такому разі – це ступінь вираження тієї чи іншої якості. У нормі це проявляється дещо м’якше: людина не задоволена тим, що має на даний момент, або згадує, що в неї  було до цього моменту, або будує плани на майбутнє як можливий варіант зміни теперішньої ситуації, тобто завжди присутнє спрямування в майбутнє, на зміну наявної ситуації. У разі ж патології яскраво виражені сплутаність часу, розрив його ліній, відсутність поєднувальних ланок між минулим, теперішнім і майбутнім. Так, дослідження функціональної асиметрії мозку в правопівкульній патології показує, що за зникнення відчуття теперішнього зникає й відчуття майбутнього [2].

Отже, часова перспектива у вузькому значенні –  це уявлення людини про своє майбутнє, плани на майбутнє. Вона має три рівні: поточний (декілька годин, день), середній (тиждень), далекий (місяць, рік) [9].

Є. Головаха відзначає, що зміна параметрів ЧП дає змогу оцінити її як сприятливий або негативний чинник розвитку особистості та її життєвого шляху [4].

Як підкреслює І. Спиридонова, застосування терміна «часова трансспектива» дає змогу охопити повний життєвий хронотоп, у якому минуле, теперішнє й майбутнє розглядатимуться не як автономні фрагменти, а як частини єдиної часової структури; виокремлюються: зміст, релевантний кожній із часових зон, і система формальних ознак (протяжність, щільність, спрямованість, емоційний фон) [11].

Традиційним у дослідженнях часової перспективи є віковий аспект. Наприклад, порівнювалася протяжність майбутнього в молоді та людей похилого віку; зміст життєвих завдань і їх віддаленість у майбутнє в підлітків; довжина перспективи у віці від 19 до 48 років. Проте цілісний розгляд вікових особливостей повного часового конструкту, з описом структури, змісту й формальних параметрів на тривалому часовому інтервалі, зокрема від передпідліткового до похилого віку, відсутній.

Слід зауважити, що ЧП із віком розширюється. У зрілому віці зміни ЧП пов’язані з різним відчуттям плину часу, який може суб’єктивно прискорюватися й уповільнюватися, стискатися й розтягуватися. З віком змінюється цінність часу, стає більш значущим «особистий час».

Зазначмо, що у чоловіків особистий часовий центр частіше збігається з поточним моментом життя. Щодо жінок, то вони переважно готові відкинути дійсність, схильні «блукати» життєвим шляхом залежно від власного емоційного стану. Можуть жити в минулому, якщо їм не подобається майбутнє. Або якщо вони оптимістки, переселяються в майбутнє. Загалом жінки пластичніші, зокрема й у ставленні до життя. Крім того, сама канва життєвих подій у них більше пов’язана зі стосунками, тоді як у чоловіків – із кар’єрою [3].

Стосовно вивчення часової перспективи й часової трансспективи (ЧТ) у керівників і підлеглих  ми погоджуємося з висновками  А. Дьячук про те, що:

– ЧТ як психологічний механізм стратегічної діяльності ... забезпечує ціннісно-змістовне утримання часової регуляції стратегічної діяльності керівника;

– розвиток ЧТ визначається співвідношенням внутрішньої часової організації й заданого соціального часу стратегічної діяльності, яке проявляється у своєчасності, мобільності й оптимальності активності керівника;

– активність у стратегічній діяльності забезпечується здатністю керівника розмірно співвідносити ресурси, часовий потенціал, використовувати їх у ситуації, що визначається як найвигідніша для здійснення місії організації [5].

А. Молдавановою вперше експериментально встановлено, що на рівні опосередкованого відношення до часу за своєю ЧП суб’єкт-керівник спрямований у теперішнє [8].

Відповідно до поставленої мети нами використовувався циклічний тест часу Т. Коттла [13]. Досліджуваним суб’єктам була запропонована інструкція: «За допомогою трьох кіл спробуйте зобразити на папері свої уявлення про час. Кола позначають минуле, теперішнє й майбутнє. Розташуйте їх так, щоб вони відображали взаємозв’язок вашого особистого минулого, теперішнього й майбутнього. Ви можете використовувати кола різної величини. Позначте, яке коло відповідає минулому, яке – теперішньому, яке – майбутньому». Респондентами за згодою були 103 посадові особи місцевого самоврядування (МС) Одеської області. Ми виокремили 5 вікових підгруп посадових осіб МС: 20–30 років; 31–40; 41–50; 51–60; старше 61 року. До групи працівників МС віком від 20 до 30 років (1 кат.) увійшло 27 осіб: 12 чоловіків і 15 жінок; із них керівників – 2, підлеглих – 25; віком від 31 до 40 років (2 кат.) – 24 особи: з них відповідно чоловіків – 8, жінок – 16, керівників – 7, підлеглих – 17; віком від 41 до 50 років (3 кат.) – 18 осіб: чоловіків – 8, жінок – 10, керівників – 8, підлеглих – 10; віком від 51 до 60 років (4 кат.) – 19 осіб: чоловіків – 15, жінок – 4, керівників – 14, підлеглих – 5 і віком старше 61 року (5 кат.) – 15 осіб, із них чоловіків – 10, жінок – 5, керівників – 6, підлеглих – 9.

Результати дослідження та їхнє узагальнення

У ході дослідження виявлено, що більша частина посадових осіб МС (41,7%) віддають перевагу майбутньому часу.

Чоловіки (53,5%) більш спрямовані в майбутнє, ніж жінки (46,5%), підлеглі (62,8%) спрямованіші, ніж керівники (37,2%), під дією майбутнього посадові особи МС віком від 20 до 30 років (1 кат.) – (37,2%) і віком від 31 до 40 років (2 кат.) – 25,6%, водночас інші категорії майбутнім переймаються менше (3 кат. – 16,3%, 4 кат. – 11,6%, 5 кат. – 9,3%).

В уявленнях про життєвий час чоловіки (53,5%) на відміну від жінок (46,5%) майбутньому приділяють більшу увагу, воно для них значно цінніше й вагоміше порівняно з теперішнім і минулим (графічно це має такий вигляд: зображені кола в чоловіків майже в 2–3 рази більші в діаметрі, лінії жирні, чіткіше окреслені, безперервні. Деякі  чоловіки розфарбували кола рожевими, жовтогарячими кольорами, у деяких замість кіл – спіралі).

У посадових осіб МС 1-ї вікової категорії (37,2%) і
2-ї категорії (25,6%) яскраво виражена спрямованість у майбутнє. Для посадових осіб МС віком від 20 до 30 років це, на наш погляд, пов’язано з життєвими подіями (здобуття вищої освіти, створення сім’ї, призначення (обрання) на посаду, прагнення кар’єрного зростання тощо). Це, до речі, підтверджується висновками психологів: майбутнє для цієї вікової категорії – яскравий, позитивний і оптимістичний період. Для посадових осіб МС віком від 31 до 40 років це пов’язано зі зростанням кар’єрного статусу (досягнення гідного становища в суспільстві, матеріальної незалежності, набуття досвіду професійної діяльності, зростання авторитету, постійне самовдосконалення, здобуття другої вищої освіти, підвищення кваліфікації, стажування в регіональних інститутах державного управління тощо).

Слід наголосити, що жінки 1-ї та 2-ї вікових категорій своє майбутнє уявляють «щасливим», «спокійним», «веселим», «романтичним», здатні його ідеалізувати (графічно зображають у вигляді сонця, троянди, соняшника).

Щодо  підлеглих  і  керівників,  то  перші майже вдвічі більше спрямовані в майбутнє, вони оптимістичніші, менш вимогливі й залежні від соціально-економічного та політичного становища.

Для частини посадових осіб МС (25,2%) теперішнє важливіше порівняно з минулим і майбутнім. Так вважають 53,8% жінок, 46,2% – чоловіків, 61,5% – підлеглих, 38,5% – керівників. Щодо вікової категорії досліджуваних, то посадові особи МС віком від 20 до 30 років (1 кат.) і віком від 41 до 50 років (3 кат.) показали однакові результати (по 26,9%). За іншими віковими категоріями цей показник такий:  4  кат. – 23,1%, 2 кат. – 19,2%, 5 кат. – 3,9%.

Жінки (53,8%) порівняно з чоловіками (46,2%) позитивніше відчувають своє теперішнє, вважають його гармонійним, живуть за принципом «тут і тепер». Так вважають і підлеглі (61,5%) порівняно з керівниками (38,5%). Це пов’язано, на наш погляд, із практичнішим, прагматичнішим ставленням до свого теперішнього. Демократичність розвитку суспільства на сучасному етапі спонукає їх бути незалежнішими у своїх поглядах, думках, міркуваннях. А керівники, натомість, більш залежні від посади, що її обіймають, несуть особисту відповідальність за стан справ в організації, за підлеглих, пов’язані належністю до певної політичної партії тощо.

Якщо розглядати цей показник за віковими категоріями, то посадові особи МС віком від 41 до 50 років (3 кат.) дали найбільший відсоток (26,9%). Своє теперішнє вони вважають «спокійним» та «інертним». Це пов’язано, на наш погляд, із набутим досвідом, тривалим терміном перебування на службі в органах місцевого самоврядування, станом сімейних відносин і життєвих подій (виховання дітей, надання їм освіти, працевлаштування, одруження), турботою про власне здоров’я, досягненням духовної рівноваги та спокою.

Водночас зазначмо, що 20,5% посадових осіб МС віддають перевагу минулому. Для порівняння: чоловіків – 61,9%, жінок – 38,1%, підлеглих – 66,7%, керівників – 33,3%.

Чоловіки майже вдвічі позитивніше оцінюють своє минуле порівняно з жінками (графічно кола зображують у вигляді сяйва, земної кулі, годинника).

Найбільшу перевагу віддають минулому посадові особи МС віком понад 61 рік (5 кат. – 42,8%). За іншими категоріями ці показники розподілилися так: 1 кат. – 4,8%, 2 кат. – 14,3%, 3 кат. – 23,8%, 4 кат. – 14,3%. Посадові особи МС віком понад 61 рік позитивно оцінюють цей життєвий відрізок: як щасливий час, сповнений оптимізму, стабільності, сподівань, надій, прагнень, насичений різноманітними важливими подіями (членство в комсомольських і партійних організаціях, освоєння цілини, будівництво БАМу, студентські роки, перше кохання, радощі, спільні захоплення, багато вільного часу, безтурботність), хоча на їхню долю й випали негоди та лихоліття (Велика Вітчизняна війна, післявоєнні роки відбудови народного господарства, голод 1947 року, розпад Радянського Союзу тощо). 

Зауважмо, що 12,6% посадових осіб МС своє минуле, майбутнє, теперішнє, не надавши жодному з них переваги, зобразили у вигляді кіл однакової величини, що вказує на рівномірний і спокійний плин часу. Однаковість кіл, на наш погляд, також можна інтерпретувати як рутинність, ненасиченість життєдіяльності подіями, «одноманітність» буття. З них: жінок (53,8%), чоловіків (46,2%), підлеглих (69,2%), керівників (30,8%); за віковими категоріями: 2 кат. (46,2%), 1 кат. (22,7%), 3 кат. (15,7%), 4 і 5 кат. по – 7,7% відповідно. 32% посадових осіб МС намалювали кола часу неоднаковими й вказали на їхню прогресію (минуле, теперішнє, майбутнє). Така часова перспектива відповідає часу життєвого шляху людини – незворотному, лінійному, динамічному [10].

68% посадових осіб МС вказують на взаємозв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім (кола поєднують стрілками, лініями, їх переплітають, скріплюють одне з одним у вигляді ланцюжка, вмальовують одне в одне). З них: жінок (52,9%), чоловіків (47,1%), підлеглих (68,6%), керівників (31,4%); за віковими категоріями: 1 кат. (25,7%), 2 кат. (28,6%),  3 кат. (17,1%), 4 кат. (14,3%), 5 кат. (14,3%). 

Результати нашого дослідження свідчать, що:

1.  Незважаючи на соціально-економічну й політичну кризу в країні, більшість посадових осіб МС орієнтована на майбутнє (41,7%), 25,2% – на теперішнє, 20,4% – на минуле.

2. Чоловіки (53,5%) більше спрямовані в майбутнє, ніж жінки (46,5%), та їм дорожче минуле порівняно з майбутнім і теперішнім (відповідно 61,9% і 38,1%). Водночас для жінок (53,8%) порівняно з чоловіками (46,2%) теперішнє значно вагоміше, ніж майбутнє й минуле. Такі само відсотки показали чоловіки й жінки, зобразивши тотожність кіл.

3. Щодо керівників і підлеглих, то останні порівняно з керівниками  віддають перевагу (майже вдвічі) майбутньому, теперішньому й минулому часу, а також тотожності кіл (майбутнє: підлеглі – 62,8%, керівники – 37,2%; теперішнє: підлеглі – 61,5%, керівники – 38,5%; минуле: підлеглі – 66,7%, керівники – 33,3%; рівномірне: підлеглі – 69,2%, керівники – 30,8%).

4. Стосовно вікових категорій, то посадові особи МС 1-ї та 2-ї категорій (37,2% і 25,6%) найбільше віддають перевагу майбутньому порівняно з іншими категоріями посадових осіб МС (3 кат. – 16,3%, 4 кат. – 11,6%, 5 кат. – 9,3%).

Для посадових осіб МС 1-ї та 3-ї категорій (відповідно по 26,9%) теперішнє важливіше за минуле й майбутнє порівняно з іншими категоріями посадових осіб (4  кат. – 23,1%, 2 кат. – 19,2%, 5 кат. – 3,9%).

Найбільшу перевагу минулому віддають посадові особи МС 5-ї категорії (42,8%) порівняно з іншими категоріями досліджуваних (1 кат. – 4,8%, 2 кат. – 14,3%, 3 кат. – 23,8%,  4 кат. – 14,3%).

Стосовно тотожності кіл, то посадові особи МС 2-ї категорії (46,2%) показали найбільший відсоток порівняно з іншими категоріями (1 кат. – 22,7%, 3 кат. – 15,7%, 4 і 5 кат. – по 7,7% відповідно).

Перспективи подальшого розгляду теми полягають у нових розробках з проблеми часу в масштабах людського життя, часової перспективи для ефективного вирішення завдань повсякденного тайм-менеджменту посадових осіб місцевого самоврядування. 


Джерела

1. Бандура О. Самоактуалізація як механізм формування інтегрованого стилю життя особистості/ Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Наук.-метод. зб./ За ред. І. Єрмакова. – К.: Контекст, 2000. – 336 с.

2. Брагина Н. Н., Доброхотова Т. А. Временная организация нервно-психической деятельности человека // Фактор времени в функциональной организации деятельности живых систем. – Л., 1980. – С. 114–116.

3. Головаха Є. Як відчути власний шлях // Дзеркало тижня. – 2008. – 21-27 червня. – С. 10–11.

4. Головаха Е. И. Понятие психологического времени / Е. И. Головаха, А. Кроник // Категории материалистической диалектики в психологии / Под ред. Л. И. Анциферовой. – М.: Наука, 1988. – С. 199–215.

5. Дьячук А. А. Временная трансспектива как психологический механизм стратегической деятельности руководителя: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.13 Красноярск, 2005. – 173 c.: 61 05-19/749.

6. Зимбардо Ф. Д. Психология временной перспективы. – Спб.: Ф-т псих.  СпбГУ, 2008.

7. Левин К. Определение понятия «поле в данный момент» // Хрестоматия по истории психологии (период открытого кризиса: начало 10-х – середина 30-х годов XX века). – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 296 с.

8. Молдаванова А. В. Фактор часу в «психологічному профілі керівника»: Автореф. дис. … канд. психол. наук. – О., 2005. – 16 с.

9. Павлова Т. А. Организация времени жизни как компонент структуры личности студента: Автореф. дис. … канд. психол. наук. – М., 1988.

10. Паутова Л. Стабильность по украински vs стабильность по-российски // Социальная реальность. – 2006. – № 7–8.

11. Спиридонова И. А. Временная трансспектива субъекта: влияние возраста и раннего предметного обучения: Автореф. дис. … канд. психол. наук. – М., 2002. – 19 с.

12. Экспериментальная психология / Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже. – М., 1975. – Вып. 5.

13. Cootle T. J. Perceiving time A Psychological Investigation with Men and Women.– N.Y., 1976.

Автори: Наталя Шаргородська, Іван Бардук

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Австрія підтримує жорсткі санкції ЄС проти Росії, але не в газовому секторі Сьогодні, 23 січня

Канада надасть Україні до 120 млн доларів кредиту на тлі протистояння РФ 21 січня

Канада надасть Україні до 120 млн доларыв кредиту на тлі протистояння РФ 21 січня

Єврокомісія залучить Україну до процесу сертифікації "Північного потоку-2" – Міненерго 20 січня

Ердоган уточнив час візиту в Київ та знову запропонував посередництво між Україною та РФ 20 січня

Топ популярных покерных советов 20 січня

Кулеба: найбільшим успіхом Росії зараз буде сіяння паніки і розхитування нас зсередини 19 січня

Український сертифікат про Covid-вакцинацію діятиме 9 місяців: для бустера теж 19 січня

Торік перельоти Зеленського коштували платникам податків вдвічі більше, ніж у 2020 році  19 січня

Ryanair анонсував запуск 13 нових маршрутів із 4 аеропортів України 19 січня