№17, вересень 2009

Брати-ювіляри. Різниця - 17 хвилинБрати-ювіляри. Різниця - 17 хвилин

У Старокостянтинові на Хмельниччині у подружжя Олександра Сергійовича та Марії Семенівни Зайчуків 27 серпня 1949 року народилося двійко хлопчиків — Валентин і за 17 хвилин – Борис. Нині вони, тепер державні мужі, відзначили своє 60-ліття. Отже, з ювілеєм!

Валентин (на знімку вгорі – ліворуч) і Борис Зайчуки приймали вітання і побажання: оптимізму – від Голови парламенту Володимира Литвина; успіхів – від секре-таря Радбезу Раїси Богатирьової; благословіння – Блаженнішого Митрополита Володимира; натхнення – від неперевершеного Богдана Ступки; здоров’я – від Президента НАНУ, академіка Бориса Патона.

Обидва ввійшли у доросле життя студентами  Київського педагогічного інституту й учителюванням на Київщині, згодом – службою в армії. Борис Олександрович з 1993 року — заступник Голови,  з 1996 і донедавна — Голова правління Пенсійного фонду України. 2000 року закінчив Київський національний торговельно-економічний університет. Кандидат економічних наук, доцент. Заслужений працівник соціальної сфери України. Нагороджений орденами «За заслуги» та князя Ярослава Мудрого.

А нинішнього 1 вересня відбув на дипломатичну роботу — Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Хорватія.

Та першість на дипломатичній ниві була таки за Валентином Олександровичем. 2000 року його призначили Надзвичайним і Повноважним Послом України у Литовській Республіці. Орденом «Хрест командора» нагородив нашого дипломата литовський Президент. А український — орденом князя Ярослава Мудрого. Валентин Олександрович удостоєний Державної премії в галузі науки і техніки, а також премії князя Ярослава Мудрого. Автор більш як 80 наукових праць. Кандидат педагогічних наук.

Починав викладачем української мови й літератури, очолював педагогічні колективи різних шкіл, а згодом — заступник Міністра освіти, Міністр освіти, заступник директора з наукової роботи Інституту педагогіки АПНУ. У кожній з цих іпостасей Валентин Зайчук примножив посіяні батьками, вихователями й учителями  зерна добра й щирості. Фахове зростання, визнання й  повага колег, відзнака – орден «Знак Пошани» були такі природні.

А відколи Валентина Олександровича Зайчука 7 червня 2002 року обрано керівником апарату Верховної Ради України, його педагогічний хист, досвід державного діяча й дипломата стали справді неоціненні. І для держави, і для кожного, з ким спілкується ця щира, щедра, непересічна особистість.

«Віче» вітає ювілярів, зичить їм добра й щастя, здоров’я й успіхів, невичерпної енергії й усіляких гараздів. Вічаймося!

Вл. інф.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня