Півстоліття, потоплені в крові

Укотре ліворадикальна сепаратистська баскська організація ЕТА закликала народ до об’єднання задля боротьби за незалежність Країни Басків від іспанської корони.
Заяву було оприлюднено 31 липня 2009 року – у день 50-річчя від дня утворення цієї організації, котра вже давно прославилася гучними терактами на території Іспанії.

Хоча протягом 2008 року правоохоронці, активно співпрацюючи із французькими колегами, й завдали низку відчутних ударів по баскських терористах, фактично залишивши організацію без керівного складу, її рядові члени все ж мають силу й наснагу діяти. Востаннє ще в 2002 році представники організації намагалися зірвати саміт Євросоюзу в Севільї, підірвавши п’ять бомб у різних іспанських містах. Ця акція стала першою після зриву безстрокового перемир’я з іспанським урядом, котре сама ж організація й оголосила в 1998 році. Відновлення терористичних дій підштовхнуло владу країни до рішучих кроків: у березні 2003 року було заборонено діяльність політичного крила ЕТА – партії «Народна єдність» («Herria Batasuna»), у жовтні проведено масові арешти членів ЕТА. А в листопаді 2005 року відбувся «процес століття» – суд над 56 басками-сепаратистами, котрий став наймасштабнішим з-поміж подібних в історії. Серед обвинувачених були члени не лише ЕТА, а й низки інших організацій, діяльність яких визнана іспанським урядом незаконною. Водночас офіційна влада пропонує ЕТА розпочати переговори за умови цілковитої відмови басків од збройної боротьби.

Після піврічного мовчання ЕТА пішла на поступки, оголосивши 22 березня 2006 року про безстрокове припинення вогню й закликавши уряди Іспанії й Франції визнати цей крок «без будь-яких застережень»: «Подолання конфлікту можливе тут і зараз». Адже головна мета перемир’я – «надання імпульсу демократичним процесам у «Euskal Herria» (так члени ЕТА називають території Іспанії й Франції, населені переважно басками. – Ю. Ц.).

Наснаги до миру вистачило до літа 2008 року. 20 липня терористи провели п’ять атак на півночі Іспанії, намагаючись уразити пляжі в Кантабрії, відділення Червоного Хреста в Ларедо й банк «Barclays» у баскському місті Гечо. Уникнути численних жертв удалося лише завдяки анонімному дзвінку, що попередив про майбутню атаку басків. Знову вийти на шлях терористичного спротиву басків, певно, спонукав один із їхніх лідерів – Арнальдо Отегі. У червні 2007 року він був засуджений до 15 місяців тюремного ув’язнення за сприяння тероризму, а в серпні 2008-го вже вийшов на свободу. Звісно, іспанська влада сприйняла ці події як оголошення нової війни. Уже у вересні Верховний суд Іспанії заборонив діяльність Комуністичної партії баскських земель (PCTV) через її зв’язок із іншою баскською партією – «Herria Batasuna», а також іншої партії народу басків – «Баскської націоналістичної дії» (ANV), аби представники останньої на чергових парламентських виборах не мали змоги потрапити до парламенту. Такі рішення ґрунтуються на положеннях спеціального закону 2002 року, котрий забороняє діяльність політичних партій, які підтримують тероризм. 16 грудня 2008 року уряд Іспанії дістав підтримку Євросоюзу, що вніс згадані партії до списку терористичних організацій.

Відтоді протистояння між іспанською владою й представниками ЕТА посилюється. «Для розв’язання баскського конфлікту, – йдеться в численних комюніке ЕТА, – необхідно спільно домовитися про мир, побудований на справедливості». Для цього потрібно «вдатися до діалогу й переговорів, визнати право Країни Басків на національне самовизначення». Баски постійно наголошують на репресивній стосовно ЕТА політиці уряду Хосе Луїса Родрігеса Сапатеро. Однак саме Сапатеро згоден вести переговори з ЕТА. Звісно ж, про незалежність не йдеться, однак ще з часів правління генерала Франсіско Франко баски мають найбільшу з усіх іспанських провінцій автономію, говорячи рідною мовою й обираючи власний парламент. Мабуть, цього їм замало.

19 липня 2009 року автомобіль із вибухівкою злетів у повітря в місті Аррігорріага (Країна Басків), унаслідок чого загинув поліцейський. 29 липня в іспанському місті Бургос поблизу бараків Цивільної гвардії підірвано автомобіль. Поштовхом знесено частину фасаду багатоповерхової будівлі, де мешкали члени Цивільної гвардії та їхні сім’ї. Постраждали 64 особи, серед яких 22 жінки й шестеро дітей. 30 липня вибух пролунав у одному з готелів популярного туристичного острова Майорка. Його жертвами стали два співробітники Цивільної гвардії. 9 серпня відповідальність за ці злочини взяла на себе ЕТА, хоча й із запізненням на 10 днів. Усі теракти, заявляє ЕТА, здійснені у відповідь на застосування владою зброї під час ведення боротьби з членами організації: «Коли Іспанія використовує зброю, ми відповідаємо їй тією ж монетою».

За допомогою яких засобів Іспанія йтиме в контрнаступ тепер, невідомо. Однак її керівництво налаштоване вкрай рішуче: «Я хочу засудити цей нечесний удар із усією люттю й болем, але також із усією рішучістю», – заявив Хосе Луїс Родрігес Сапатеро після повідомлення ЕТА про її причетність до терактів. «З усією рішучістю» засуджують дії терористів і прості іспанці: «Якщо ці нелюди прагнуть незалежності, їх потрібно посадити в човен і вивезти на безлюдний острів у океані, нехай вони там гниють у своїй незалежності, а іспанців залишать у спокої…», – передала розпачливі слова одного з жителів Бургоса іспанська газета «El Mundo».

Однак для ЕТА – це не просто вибухи, це урочистості з нагоди її 50-річчя. Це нагадування: її представники ще не зрадили своєї ідеї, своїх прагнень і переконань.

Автор: Юлія Цирфа