Щоб прокурор “не тримав зла”

У Комітеті ВР з питань правової політики розглянуто питання про зміни процедури обрання деяких посадових осіб, статус і додаткові соціальні гарантії захисту представників судової влади, а також про зміни до Закону України "Про нотаріат".

Згідно з проектом змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції", внесеним народним депутатом України Віктором Мусіякою, передбачається відмовитися від процедури таємного голосування шляхом подання бюлетенів під час призначення членів Вищої ради юстиції. На думку народних обранців, одним із механізмів усунення зайвих спекуляцій під час прийняття кадрових рішень та спрощення функціонування роботи парламенту має стати голосування в сесійній залі, як це відбувається під час голосування за кандидатуру Прем'єр-міністра України чи Генерального прокурора.

Водночас порушено питання про доцільність збереження таємниці голосування в сесійній залі, щоб новопризначений Генеральний прокурор чи член Вищої ради юстиції не "тримав зла" на депутатів, які голосували проти.

У комітеті проведено роботу з трьох законопроектів стосовно: статусу суддів; розміру оплати праці та інших заходів матеріального й соціального забезпечення суддів; тимчасового порядку фінансування судової влади. Запропоновані зміни щодо фінансування судової гілки влади передовсім стосуються особливостей подання бюджетних запитів, проти чого жорстко виступає Мінфін. Адже за процедурою законопроекту він позбавляється права вносити корективи в бюджетні запити на фінансування судів. Свої заперечення він може подати окремо на розгляд Верховної Ради, яка набуває право остаточного вирішення суперечки. На думку представників Мінфіну, такий порядок суперечитиме Бюджетному кодексу і призведе до безпідставного перевищення видатків бюджету над його доходами.

Пропонується також урегулювати розмір і міжкваліфікаційні співвідношення в оплаті праці суддів. Нині це питання регулюється постановою Кабінету Міністрів, що, на думку народних депутатів, суперечить Конституції України в частині гарантування незалежності судової влади. Одним із кроків у цьому напрямі є упорядкування системи суддівських пільг і компенсацій, що, як вважає радник Президента України Ігор Коліушко, можливе через монетаризацію пільг, тобто їх виплату в грошовій формі. Це стосується й реалізації права суддів на житло. Щоб уникнути ситуації, коли один суддя за час кар'єри отримує по декілька квартир у різних регіонах України, пропонується одноразово виплатити йому кошти, достатні для придбання житла, якими він міг би вільно розпоряджатися й у разі переїзду продати стару квартиру та купити на новому місці нову. Варіант вирішення житлового питання суддів шляхом отримання службового житла члени комітету не розглядали, оскільки вважають, що тоді залишиться певна можливість впливу на суддю через надання житла у користування на час виконання ним службових повноважень.

Підтримку членів комітету дістав проект закону, яким запроваджується порушення кримінальної справи проти судді виключно Генеральним прокурором України. На сьогодні склалася ситуація, коли проти адвоката кримінальну справу може порушити прокурор не нижче обласного рівня, а проти судді – будь-який слідчий Управління внутрішніх справ.

Значну увагу членів комітету привернув законопроект про нотаріат. Основна проблема полягає в тому, що чинний Закон "Про нотаріат", прийнятий 1993 року, вже морально застарів. Повноваження, якими він наділяє виконавчу владу в особі Мін'юсту у сфері регулювання надання нотаріальних послуг, не відповідають нинішнім реаліям і, що головне, Конституції України. Це призводить до корупції і незаконної "торгівлі" нотаріальними округами. Основне проблемне питання, на якому загострилася дискусія: це хто і як має регулювати кількість нотаріальних округів? Нині це встановлює Мін'юст. Якщо в Києві майже 750 нотаріусів, то в регіонах деякі квоти не заповнено. Загалом учасники засідання комітету погодилися, що такі квоти потрібні. І бажано, щоб їх встановлював орган самоврядування нотаріусів, виходячи з потреб населення. У Москві, приміром, колись було відмовилися від квотування, унаслідок чого документи засвідчували мало не в метро. Це призвело до зловживань і порушень прав клієнтів. Проте роль Мін'юсту щодо приватних нотаріусів має обмежуватися винятково контрольною функцією. Законопроект передбачає встановлення фіксованої квоти нотаріальних округів у розрахунку: один нотаріус не менш як на 5 тис. жителів; конкурсний добір на посаду нотаріуса за чіткими критеріями, виписаними в законі; використання спеціальних бланків вчинення нотаріальних дій лише у випадках, прямо передбачених законом. Думка народних обранців щодо досконалості цього законопроекту збіглася з позицією представників Мін'юсту: документ потребує доопрацювання. Але якщо депутати вважають, що краще мати недосконалий, аніж фактично непрацюючий закон, то Мін'юст однозначно висловився проти цього законопроекту.

Автор: Ярослав ГАНЗЕНКО