№7, квітень 2009

Парламент опонує ПрезидентовіПарламент опонує Президентові

На 25 жовтня призначено чергові вибори глави держави

Якою повинна бути криза, щоб нарешті змусити українських політиків об’єднатися? Світова вже є, а про міжпланетну без інформації про можливе життя на Марсі говорити зарано. Однак, судячи з роботи парламенту, цілком зрозуміло, що будь-яка співпраця всередині коаліції та коаліції з опозицією має виключно ситуативний характер.

Більшість в особі прем’єра Юлії Тимошенко наче й закликає професіоналів «підставити плече», але ті не пристають на пропозицію. Кажуть, принцип опонентів – у бочку дьогтю покласти цукерку, звернувши на неї всю увагу. Мовляв, у багатьох законопроектах кроки, що мають сенс і є економічно обґрунтованими, мирно співіснують із нормами, які в жодному разі не можна підтримати. Таким чином «зарубали» законопроекти щодо пенсійного забезпечення, застосування спеціального режиму оподаткування для сільгосптоваровиробників під час реалізації власної продукції, зміни до держбюджету в частині, зокрема, компенсації НАК «Нафтогаз України» різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації бюджетним установам у розмірі близько 6 млрд. гривень.

Отже, стійкої більшості в парламенті немає, а тому термінові урядові законопроекти часто недобирають лише кількох голосів для прийняття.

Здається, кожна з фракцій компроміс вважає своєю поразкою, і, як наслідок, такі необхідні економічні заходи не дістають достатньої підтримки. Та що там казати про боротьбу з кризою – парламент відмовляється навіть затвердити проект Повітряного кодексу чи узаконити сертифікат зовнішнього оцінювання. Парадоксальною видається ситуація, коли на засіданні комітету рішення одностайно підтримують депутати всіх фракцій, а в сесійній залі голосування відбувається лише з політичних міркувань.

За таких обставин уже нині зрозуміло: єдиним реалізованим побажанням Президента, яке він висловив у щорічному посланні про внутрішнє і зовнішнє становище України, залишиться підвищення акцизів. Щодо самого виступу глави держави, то народні депутати всіх фракцій характеризували його далеко не компліментарними висловами на кшталт: нічого нового не прозвучало, інша справа – коли й ким це сказано; таке враження, що попереду в нього ще 4 роки. Якщо економічний блок виступу бодай частково підтримувався депутатами, то реакція на політичну частину (ідею двопалатного парламенту з одночасним зменшенням чисельності народних обранців, адміністративно-територіальну реформу та проект змін до Основного Закону) була різко негативною. За словами Голови Верховної Ради Володимира Литвина, «в українських президентів є така особливість, що коли закінчується термін їхніх повноважень, вони згадують про те, яка недосконала Конституція, і пропонують свій варіант».

Досить символічною відповіддю депутатів на послання стало створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка та з’ясування причин і виявлення осіб, винних у зволіканні з розслідуванням кримінальної справи та передачі матеріалів до суду.

А наступного дня, 1 квітня, депутатський корпус 373 голосами вніс до порядку денного питання про розгляд постанов про призначення чергових виборів Президента України. За постанову про призначення виборів на 27 грудня 2008 року проголосував 1 депутат. Можливо, це сам її автор Андрій Шевченко. За призначення виборів глави держави на 25 жовтня віддали  голоси 401 народний депутат. Автор проекту постанови Геннадій Москаль у виступі докладно поінформував про законодавчу й конституційну логіку призначення виборів Президента саме на цю дату.

Отже, й у цьому, одному з принципових питань депутати опонували переконанням Віктора Ющенка. Чотири місяці до президентських виборів мають усі шанси настати вже в червні, а не у вересні, як наголосив у посланні глава держави.

Ухвалення Верховною Радою постанови, згідно з якою чергові вибори Президента України призначено на 25 жовтня, захистить парламент від розпуску. Таку думку в інтерв'ю журналістам озвучив заступник голови фракції Блоку Литвина Олег Зарубінський, передає кореспондент Укрінформу.

– Сьогоднішнє рішення Верховної Ради вирішило питання про можливість «штучного розпуску» парламенту. Як відомо, цього хотіли депутати від Партії регіонів і секретаріат Президента. Але сьогодні ми поставили крапку, тому що за Конституцією Президент за півроку до дати виборів глави держави не зможе розпустити парламент, – сказав О. Зарубінський.

Він також додав, що термін для можливого призначення дострокових парламентських виборів закінчиться 25 квітня й після цього Президент уже не матиме права розпускати парламент.

Утім, якщо й справді планується вдатися до дострокового припинення повноважень парламенту, постанова про призначення президентських виборів на 25 жовтня не зможе відвернути владної війни. Тоді й поготів не йтиметься про серйозну антикризову програму дій. Зусилля спрямовуватимуться в геть інше русло. Видається, квітень розсудить правдивість колискової про єднання й потребу саморятування.

Послання Президента України Віктора ЮЩЕНКА про внутрішнє і зовнішнє становище України прокоментували народні депутати

Микола Томенко (БЮТ):

— Якби Віктор Ющенко виступив із таким посланням у 2005 році, ми оцінили б його як звернення, гідне Президента, цікаве й переконливе. Але він виступив зі зверненням у 2009 році, й, вочевидь, нам потрібно виходити з того, що це останній виступ у цій сесійній залі, а реформи, про які говорив Віктор Ющенко, вже здійснюватиме новий Президент України.

Віктор Тихонов (Партія регіонів):

— Сумно, що Президент, який працював протя-
гом 4 років і, здавалося б, має досвід роботи в економічній сфері, виступив із таким неконкретним посланням, де нічого, крім гасел, немає. Гасла, звичайно, хороші, але підняті з глибини 10—15 років. Адміністративна реформа, двопалатний парламент — не ті питання, які потрібно вирішувати нині. Віктор Ющенко просто каже те, що хочуть чути місцеві органи влади.

Петро Симоненко (КПУ):

— Президент задекларував речі, яких він ніколи не виконував, маючи для цього всі повноваження. А його ініціатива про запровадження двопалатного парламенту наслідує пропозицію Леоніда Кучми.

Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ (Блок Литвина):

— Економічний план Президента можна сприйняти, за винятком банків-
ської системи, яка є безконтрольною і має надмірну самостійність. Двопалатний парламент — це питання референдуму 2000 року, потрібно його лише імплементувати. Так само, якщо ми хочемо реалізувати Європейську хартію місцевого самоврядування, то потрібно створювати виконкоми при радах.

Володимир Стретович («НУ–НС»):

— Ініціативи щодо змін Конституції й механізму влади президенти висувають на початку президент-
ського терміну, і тільки в цьому разі їх можна реалізувати.

Двопалатний парламент — це стара пісня, яка з’явилася 1994 року за пропозицією Леоніда Кучми. Конституційна комісія, яка готувала проект Основного Закону 1996 року, ретельно розглядала це питання й дійшла висновку, що коли країна роз’єднана, економічні зв’язки між регіонами слабкі, а політична еліта на місцях несформована, то регіоналізація країни не потрібна.

Віктор Янукович (Партія регіонів):

— Пропозиція Президента про зміни до Конституції пролунала із запізненням. Але давайте створимо тимчасову кон-
ституційну комісію, хай почне працювати.

Запроваджувати в Україні двопалатний парламент можна тільки після низки реформ — місцевого самоврядування і судової системи, а також подолання кризових явищ в економіці.


Послання Президента прокоментував «Вічу» голова Волинської обласної держадміністрації Микола Романюк

– У зверненні Віктор Ющенко закликав подивитися на Україну щирим і відданим поглядом, щоб спокійно оцінити соціально-економічну ситуацію в державі. Яким би був ваш погляд?

– Передусім, із реальною оцінкою стану справ. Вважаю, що Президент казав багато речей, навколо яких можна об’єднуватися, незважаючи на політичні погляди. Це, зокрема, перехід до відкритих виборчих списків на парламентських виборах та до мажоритарної системи на місцевому рівні. За нинішніх обставин представницькі органи представляють не виборців, а партію. Я взагалі запропонував би зробити посаду голови обласної чи районної ради виборною. Нехай голова очолює й виконком.

– Як ви оцінюєте економічний блок послання?

– Не викликає заперечень те, що частину видатків держбюджету треба скоротити, переглянути виплати соціального характеру, залатати діри в бюджетах «Нафтогазу» й Пенсійного фонду. Цілком нормально сприймаю антикризове зменшення кількості пільг, спеціальних пенсій. Також підтримую ідею податку на нерухомість, що допоможе місцевому самоврядуванню. Перед викликами фінансової кризи нам слід реально оцінювати й розуміти стан справ у економіці. Суспільство має бути поінформоване про заходи, що їх уживають для подолання негативних економічних тенденцій. Натомість деякі вітчизняні ЗМІ наввипередки транслюють скандальні вислови політиканів на зразок: «Шеф, все пропало!». Популістські заяви з екранів телевізорів завдали значної шкоди банківській системі України.

– Головного імпульсу економіці надасть відновлення кредитування?

– Безперечно. Як банкір у минулому, розумію, що банківські установи для економіки – наче кровоносна система для людини. Потрібно відповідально заявити людям, що їхні депозити захищені, а причин забирати кошти немає. Так вони підтримають усіх родичів, сусідів, колег, які отримали кредити.

Позитивним сигналом для інвесторів є відновлення діалогу з МВФ, стабілізація валютного курсу. Рефінансування дасть змогу відновити кредитування у ключових галузях, де вже є напрацювання Кабміну, антикризові закони. На мою думку, це сфера будівництва й підтримка машинобудування. Це дасть поштовх іншим галузям.

Реформи, наприклад, малого та середнього бізнесу не потребують значних коштів. Це передовсім налагодження роботи «єдиних вікон», спрощення регуляторів, оптимізація податкових питань.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня