"Хто вміє дарувати, той уміє жити"

Так стверджує французьке прислів'я, підкреслюючи особливе значення культури обміну подарунками у спілкуванні людей. Подарунок – це завжди символ поваги, своєрідна форма виявлення почуттів, внутрішньої культури й доброго ставлення до людини. Подарунки

Важливий елемент процесу дарування – звичайно ж, наявність відповідного приводу. Подарунки роблять, вітаючи рідних і знайомих із днем народження, одруженням, народженням дитини, отриманням нагороди, вченого ступеню. Подарунки вручають з нагоди круглих дат у трудовій діяльності, у разі підвищення на роботі, виходу на пенсію тощо. А також на знак подяки, наприклад, за виконання термінової роботи, на знак вибачення за непорозуміння. Дуже давній звичай – дарувати подарунки на Новий рік і Різдво. На ці свята не прийнято вручати дорогий презент, наприклад, ювелірні вироби. На роботі можна обмежитися вітальною листівкою або невеличкими новорічними сувенірами.

Делікатне питання, яке виникає під час вибору подарунка в діловій сфері, – це його ціна. Порівняно недорогий – знак доброго ставлення однієї людини до іншої, відповідна ціна котрого не дозволяє його використовувати як хабар. У багатьох країнах закон забороняє посадовим особам приймати подарунки, вартість яких перевищує визначену порівняно невелику суму. За західними стандартами, діловий подарунок має коштувати від 10 до 50 доларів.

У протокольну практику більшості країн запроваджено жорсткі обмеження на вартість подарунків, які вручають або отримують вищі посадові особи. У Великій Британії ця сума становить 140 фунтів стерлінгів, у США – 250 доларів, у Франції – 200–300 доларів, у Росії – 150 доларів тощо. Дорогі подарунки здають у розпорядження відповідних відомств. Колишні глави держав в таких країнах, як Росія та США, після завершення президентського терміну можуть залишити собі ці подарунки, сплативши державній казні їхню повну вартість.

Колегам по роботі заведено дарувати "нейтральні" подарунки: книжки, альбоми, авторучки, записники. Завжди доречні письмове приладдя, вироби зі скла, кришталю, порцеляни, шкіри (портмоне), металу, а також шкатулки, чеканки, вази, брошки тощо, аксесуари для паління, спиртні напої, солодощі. З цінніших подарунків – твори мистецтва (картини, мініатюри, раритетні видання книжок), вироби майстрів народних промислів. Бажано, щоб подарунки відповідали роду занять, хобі, смаку тієї людини, кому вони призначаються. Лише друзям і близьким родичам дарують особисті речі: білизну, сумки, косметику. Багато хто полюбляє дарувати парфуми й туалетну воду. Та це доречно лише, коли ви точно знаєте, яким ароматам віддає перевагу ваш(а) візаві.

Правила етикету радять поважати забобони. Приміром, не можна дарувати носові хусточки (бо це – до сліз). У портмоне чи гаманець слід обов'язково покласти монетку, інакше подарунок принесе безгрошів'я. Не дарують дзеркала й ножі – це погана прикмета. У багатьох країнах і на Заході, і на Сході не прийнято дарувати годинники.

Ритуал дарування не менш важливий, ніж подарунок. Усі подарунки, крім квітів, вручають в упаковці. Це стосується й міцних напоїв, які оформляють у фірмову упаковку. Якщо є можливість, даруйте особисто. Якщо ні, передавайте їх із візитівкою й відповідним написом, що робиться лише від третьої особи: "Вітає з Новим роком", "Вітає зі святом" тощо. Слід уникати повторення подарунків, окрім напоїв і солодощів. Посвячення на подарунках роблять на непомітному місці. Наприклад, на зворотному боці картини.

Приймаючи подарунок, треба завжди дякувати. Це робиться зазвичай двічі: спочатку під час церемонії вручення, а потім після розгортання подарунка. Той, хто дарує, приймає подяку, не вступаючи в обговорення якостей подарованої речі. Подарунки, за винятком квітів, не вносять до того приміщення, де перебувають гості. Якщо ви не можете взяти подарунок з мотивів двозначності його змісту або неприпустимої ціни, одразу поверніть із короткою запискою такого змісту: "Вважаю неможливим для себе прийняти ваш подарунок і тому повертаю його вам".

Є певні правила дарування квітів, які виявляють особливі почуття подяки й щирого ставлення. Наприклад, в Україні заведено дарувати непарну кількість квітів. Жінки не дарують квіти чоловікам, за винятком рідних. У діловій сфері співробітниця може вручити квіти начальнику, наприклад, вітаючи його з ювілеєм або з новою посадою. Чоловік ніколи не дарує квітів чоловікові, якщо вони не батько та син або підлеглий і керівник.

Букет, призначений для ділової жінки, не повинен бути занадто великий. Наприклад, стриманий і водночас вишуканий вигляд має букет із кількох дорогих квітів – орхідей або лілій, що вважаються королівською квіткою, особливо у Франції. З нагоди ювілеїв, презентацій і схожих урочистих подій дарують великі букети.

У деяких країнах певні квіти мають особливе значення. Наприклад, хризантеми в Угорщині, Італії, Франції символізують скорботу, натомість у Китаї – процвітання й довголіття. У країнах Латинської Америки червоний – це колір крові й смерті, у Німеччині, навпаки, яскраво-червоні троянди символізують кохання, їх вручають лише коханій жінці. Гвоздика у Бельгії – квітка бідняків, а в Німеччині – прояв дружби й стійкості.

Особливу роль відіграє кольорова гама букета. Рожевий колір утілює чуттєвість, червоний – палку пристрасть. Отже, в офіційних випадках краще не дарувати букетів, складених із квітів цих кольорів. Ідеальна кольорова гама – це білий, блакитний, синій і жовтий кольори. Білий символізує чистоту, мудрість, мир. Блакитний і синій – глибину, постійність і відданість. Жовтий асоціюється з життям, світлом, радістю. Окрім вибору квітів і їх кольорового співвідношення, істотне значення має упаковка букета. Стриманий букет повинен мати й відповідну упаковку, яка підкреслить його стильність. Додому прийнято надсилати свіжозрізані квіти, на роботу – композиційні. На відміну від квітів в упаковці, які вручають під час зустрічей і проводів на вокзалі, в аеропорту, на відкритому повітрі, в усіх інших випадках їх дарують у розгорнутому вигляді. В упаковці квіти передають із посильним. У цьому разі до букета додається візитівка. Упаковку не знімають, якщо вона – елемент оформлення.

Якщо до приміщення входить подружжя, то букет має бути в руках чоловіка. Гість дарує квіти господині після того, як його супутниця привітається з господарями. Якщо святкують день народження чоловіка, квіти підносять його дружині. Букет вручають завжди у вертикальному положенні з невеликим нахилом убік. Правою рукою тримають за стебла, а лівою притримують квіти ближче до голівок.

Автор: Тетяна ШИНКАРЕНКО