№5, березень 2009

Край неозорий, сонячний, щедрий…Край неозорий, сонячний, щедрий…

Про минуле, сучасне й майбутнє цього краю розмова з головою обласної ради, кандидатом технічних наук Володимиром ДЕМЬОХІНИМ.

– Утворення Херсонської області – це і данина історії, і відновлення історичної справедливості. Навіть якби й не було помилки Радянського Інформбюро, мені здається, ця адміністративно-територіальна одиниця все одно з’явилася б. Може, не в такому масштабі, як її попередниця – губернія, у складі котрої були сучасні Одеса, Миколаїв, Кіровоград, Тирасполь… Уявіть собі цю губернію: площа – 63355 квадратних кілометрів, населення – 2,7 мільйона осіб, 5500 населених пунктів!

   – Та й нинішня область за територією така ж, як Албанія чи Вірменія, Македонія чи Бельгія…

– Про що свідчить це порівняння? Про те, які багатства та який величезний потенціал має наша область. Ми про цей потенціал, скажу відверто, поки що більше говоримо, ніж його розкриваємо. Шляхи відродження краю більш-менш детально викладені у «Стратегії економічного і соціального розвитку Херсонської області до 2015 року». Хоча в депутатського корпусу області, в мене особисто до цього важливого документа є чимало критичних зауважень. Їх було б менше, якби законодавча й виконавча гілки влади гармонізувались. А така гармонія можлива за однієї умови – адміністративної реформи, що конче потрібна. Вважаю, розвитком територій на місцевому рівні мають займатися виконкоми обласної і районних рад, а контрольні функції – виконувати обласна державна адміністрація. На Херсонщині це питання з розряду доленосних. Уявіть: за роки незалежності України в області змінилося близько десятка голів облдержадміністрацій, і кожен ставав до керма зі своїми «командою», стратегією й тактикою. А повинен бути один стратегічно важливий документ.

– І він нарешті з’явився…

– Маєте на увазі стратегію до 2015 року? Ви ж пам’ятаєте: коли облдержадміністрація винесла цей документ на затвердження, розгорілися дискусії. Тому що в стратегії чимало пунктів записано «задля галочки», без урахування багатьох сьогоднішніх реалій. Гадаю, депутатські корективи пішли тільки на користь. Адже вносили поправки насамперед практики, яких у обласній раді набагато більше, ніж політиків. Практики й «приземлили» цей документ – «літаючі об’єкти» більше не проходять…

– Володимире Анатолійовичу, перспективи розвитку краю справді життєствердні. А яке нинішнє економічне становище області-ювілярки?

– Як свідчать дані облстату за минулий рік, обсяги промислового виробництва зросли на 1,2 відсотка порівняно з попереднім роком. Це заслуга більшості районів області, найбільших міст краю – Херсона та Нової Каховки. Промислові підприємства реалізували на внутрішньому й зовнішньому ринках продукції, робіт і послуг на 6 млрд. 189,9 млн. гривень.

Після неврожаю, спричиненого засухами, область торік зібрала понад 2,2 млн. зернових у вазі після доробки, що у 2,7 разу більше, ніж роком раніше. Другим хлібом називають овочі. А де їх вирощувати, як не в нас, де багато сонця і зрошуваних земель?! Торік агропідприємства й фермерські господарства зібрали 696,7 тис. тонн городини, що на 39,4 відсотка більше, ніж  позаторік.

Гірші справи у тваринництві. Галузь перебуває у стагнації. Якщо яєць і вовни вироблено більше, ніж роком раніше, то молока, а особливо м’яса – набагато менше. Прикро, бо в недалекому минулому область у цій галузі посідала провідні позиції в країні.

Усі ці проблеми – в центрі уваги постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та соціального розвитку села, яку очолює професор Херсонського державного аграрного університету Віктор Пелих. У її складі  знані в наших краях аграрії – директор агрофірми-радгоспу «Білозерський», Герой України Віктор Сілецький, голова правління ВАТ «Іскра» Цюрупинського району Віктор Нагребецький, голова фермерського господарства «Аделаїда» Голопристанського району Сергій Рибалко…

Не буде перебільшенням, коли скажу: в тому, що галузь почала поступово виходити з кризи, велика заслуга названих і не названих мною лідерів. От якби в Україні нарешті встановився ще й сприятливий клімат для розвитку всіх галузей, тоді можна було б казати про прорив.

– Сьогодні тема землі надто актуальна. А в нашому краї особливо. По-перше, родючі зрошувані ґрунти, по-друге, узбережжя Чорного та Азовського морів. Охочих купити ласі шматки землі – хоч греблю гати…

– Заплющивши очі та розкривши кишені, спродати можна все без жодних проблем. А далі що? Я не проти, щоб на землю і сільськогосподарського, і рекреаційного призначення прийшов справжній господар. Тільки цей прихід має відбуватися не за низькими, часто символічними цінами. Та й депутати, як виразники інтересів народу, мають знати, хто й за скільки хоче придбати ту чи іншу ділянку. На Херсонщині виконавча влада ініціювала інтернет-аукціон, ще й гордилася, що «ми попереду планети всієї». А насправді ця ідея не витримувала критики й урешті потрапила в поле зору правоохоронних органів.

– До речі, Володимире Анатолійовичу, ви самі попросили правоохоронців дати належну оцінку цьому заміру…

– Інакше я не міг вчинити. Будь-які операції із землею, великі чи малі, мають проводити винятково в рамках закону.

– Як і приватизацію, що повинна бути прозорою. Чимало часу в сесійній залі було присвячено саме цьому питанню.

– Для нас питання права власності, зокрема комунальної, – одне з головних. Даруйте, що повторююсь, та якби не нинішнє двовладдя, в Херсоні діяв би аеропорт, давав би продукцію радгосп-завод «Янтарний», справжнім центром культури став би кінотеатр «Україна». Але комусь цього не хочеться. Звісно, з приватних міркувань. Хоча обласна рада знайшла на ці об’єкти інвесторів, але, на жаль, через чиновницьку «нестабільність» останні вимушені відкласти співробітництво до кращих часів.

– Попри все, інвестори область не оминають. До речі, подією державного масштабу стала ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки», що відбулася у Скадовську. Ініціатива її проведення належить обласній раді та вам особисто.

– Це справді подія. Конференція під назвою ІНКОН-ХІІ зібрала понад 300 учасників із дев’яти країн СНД та Євросоюзу. Заходів такого масштабу та значення на теренах області досі не було. Проведено «круглі столи» та виїзні засідання  на острові Джарилгач та в Інституті тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова «Асканія-Нова». У підсумку підписано угоди про співпрацю в галузі науки між Білоруссю та Україною, Казахстаном та Україною, Білоруссю та Казахстаном тощо. Сформовано проект Міждержавної цільової програми інноваційної співпраці країн–учасниць СНД на період до 2015 року. У ній закладено чимало адресних пілотних проектів, мета яких – запровадити інноваційні досягнення в економіці окремих міст і регіонів уже найближчим часом.

Головний результат таких заходів, як конференція ІНКОН-ХІІ, це об’єднання зусиль країн–учасниць СНД, європейських держав. У той час, коли нас намагаються розділити політично, інноваційні проекти поєднують країни та людей. Від цього виграють усі: Херсонщина, Україна, Росія, Білорусь, Казахстан тощо. Бо це «мозковий штурм», генерація спільних зусиль.

Уже нині ми маємо багато ініціатив, під кожну з яких розроблено конкретні наукові праці. Це стосується й питання ефективного використання земельних ресурсів. Зусиллями обласної ради, Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» та Національного аграрного університету вийшла друком книжка «Земельні ресурси Херсонської області – базовий фактор регіональної економічної політики», перша із задуманої нами серії «Регіональна економічна політика». Вона стала настільною для багатьох керівників і господарників. Без глибокого вивчення проблем області поступальний рух просто неможливий!

– Але ж, як то кажуть, не хлібом єдиним…

–  Ця істина була й залишається актуальною в усі часи. Коли мене обрали головою обласної ради, серед перших відвідав об’єкти культури. Враження було не з найкращих. Спеціально запросив журналістів, щоб разом зі мною пройшлися залами художнього музею, піднялися на горище… Що ми побачили? Поточену шашелем столярку, стіни у брудних патьоках,  покрівлю ще часів минулої війни. А в цьому ж музеї понад 7 тисяч унікальних експонатів: картин, скульптур, посуду тощо. Тут шедеври ХVІІ–ХХ століть: полотна уславлених митців І. Айвазовського, О. Саврасова, І. Крамського, М. Пимоненка, В. Сєрова, М. Врубеля, К. Коровіна.

Депутати перейнялися проблемами цього закладу культури, до речі, пам’ятки архітектури. І коли постало питання про виділення коштів на реставрацію, ніхто не проголосував проти. 

Але це початок. Херсон – обласний центр. Він повинен бути європейським містом: мати пристойні театри, філармонію, бібліотеки… 

Та й в області роботи вистачає – від поліпшення родючості ґрунтів до будівництва доріг, від забезпечення безводних степових сіл водою до відродження сільських будинків культури. 

Відрадно, що область дедалі більше приваблює гостей, що біосферний заповідник «Асканія-Нова» претендує на звання одного із семи природних чудес світу…

– Однак Херсонщина – це не тільки «Асканія-Нова», а острови Джарилгач і Бірючий, Чорноморський біосферний заповідник, мальовничі заплави та острови Нижнього Дніпра…

– Ми завжди раді гостям. Запрошуємо їх на відпочинок на узбережжя наших морів, на міжнародні фестивалі «Таврійські ігри» та «Чорноморські ігри», Всеукраїнський фестиваль народної творчості «Купальські зорі», міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»…

– Не можу не запитати про цікавий захід, що відбувся наприкінці минулого року, коли місця в сесійній залі зайняли…  школярі.

– Діти – наше майбутнє. У сесійній залі зібралися учні Школи гуманітарної  праці. За допомогою електронної системи голосування  вони обирали голову шкільної ради.

Як і на звичайній сесії, я вів засідання особисто. Учні мали можливість відчути себе народними обранцями й з цікавістю брали участь у справжньому голосуванні за допомогою депутатських карток. Головне, що діти зрозуміли: для них усі двері відчинені.

…Насамкінець хотів би побажати землякам у ювілейний для області рік оптимізму, впевненості в завтрашньому дні. А завтрашній день, вірю, обов’язково буде  кращим! 

 

Розмову вів Василь ПІДДУБНЯК,
член Національної спілки журналістів
України.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня