№4, лютий 2009
Україна задоволена рішенням Міжнародного суду ООН у справі про делімітацію континентального шельфу та виключної економічної зони між нею та Румунією в Чорному морі. Про це на брифінгу в МЗС заявив журналістам заступник міністра закордонних справ Олександр Купчишин. «Після спілкування з румунською делегацією ми зійшлися на тому, що це спільна перемога», – сказав він.
Як відомо, 3 лютого Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс рішення, за яким Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України у визначенні серединної лінії під час делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони. «Суд виніс ухвалу, яка ґрунтується на міжнародному праві, що є компромісним, а рішення Суду є обов’язковим для обох сторін. І дуже важливо, що в українсько-румунських стосунках знято останню проблему у двосторонніх відносинах», – зазначив заступник міністра. Купчишин також наголосив на важливості визнання Зміїного островом із територіальним морем у 12 морських миль: «Ми ще не до кінця усвідомлюємо значущість визнання Зміїного повноцінним островом з усіма характерними атрибутами: власні економічна зона і континентальний шельф, територіальне море тощо».
Лінія делімітації справді є компромісною: під час її визначення суд застосував найпростіший метод рівновіддалених точок, які поєднуються в одну лінію. На картах добре видно, що більша частина простору відійшла до України, і проведена судом лінія розмежування майже цілковито збігається з лінією, запропонованою ще за часів СРСР. Водночас острів Зміїний (повністю), з нашої сторони, та Сулинська дамба (частково) – із румунської, не були визнані релевантними обставинами, тобто такими, які можуть бути взяті як точки відліку для визначення лінії делімітації. Однак запропоновані аргументи румунської сторони щодо точки на
12-мильній смузі для конструювання лінії розмежування також не було взято до уваги судом. Крім того, суд ООН визнав, що факт включення острова Зміїний до складу території СРСР був правомірним і відповідав положенням усіх міжнародних договорів.
Після рішення суду морська територія між двома державами розподілена як 2,1:1 на користь України. Більше того, з 26 розвіданих родовищ нафти та газу нашій країні відійшло 21.
Висловлювання та коментарі деяких політиків і засобів масової інформації щодо «перемоги чи програшу» є непрофесійними хоча б тому, що це не територіальний спір. Зрозуміліше для фахівців, ніж для дилетантів, рішення суду, стало приводом для нездорових дискусій людей, м’яко кажучи, некомпетентних, принаймні у цьому питанні. За всю історію існування Міжнародний суд ООН, схиляючись до компромісу, у своїх рішеннях ніколи не задовольняв однієї сторони.
І ще один цікавий момент: за допомогою Міжнародного суду ООН це рішення стане частиною міжнародного прецедентного права, на яке в майбутньому суд зможе посилатися під час вирішення аналогічних справ. Адже за своєю суттю прецедент, що розглядається як зразок за аналогічних обставин, може і здатен усунути такі проблеми правозастосування, як дуалізм правових норм.
П’ятирічна судова процедура стримувала дослідження й розробки Румунії та України. Для того, щоб обидві країни розпочали повноцінну розвідку родовищ, отриманих завдяки рішенню Міжнародного суду ООН, вони повинні підписати відповідні двосторонні угоди, в яких документально зафіксують лінію розділу шельфу. Передбачається, що це станеться вже 25 лютого під час офіційного візиту до України президента Траяна Басеску.
Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Вивезення будівельного сміття. Що потрібно знати
Ексдержсекретар Трампа розповів, яким може бути його "мирний план" для України
Сікорський про дозвіл Україні бити вглиб РФ: Крапля камінь точить
Як знайти надійний пункт прийому алюмінію в Києві?
Почему опытные туристы выбирают Lowa
Порівняння вісків для виготовлення свічок
Президент Словаччини погрожує Україні через припинення транзиту роснафти
Чехія готує нову ініціативу з постачання Україні снарядів на 2025 рік
Штаб Трампа подав скаргу на Гарріс через передачу грошей із фонду Байдена
Польський міністр назвав вирішення історичних суперечок щодо Волині умовою вступу України до ЄС