передплата Українською | In English

№4, лютий 2009

У чому потопають села і як з тим боротисяУ чому потопають села і як з тим боротися

В Інституті екології Карпат НАН України стверджують, що береги річок, яри, луки, ліси довкола сіл рік у рік дедалі інтенсивніше забруднюються. Мешканці сільських місцевостей скидають сміття куди кому заманеться. У гірських районах останнім часом ситуація особливо погіршилась у зв’язку з великим припливом у Карпати відпочивальників і туристів. Смітять не тільки вони, а й мешканці сіл, де активно розвивається зелений туризм. Однак є вже перші паростки у запровадженні ефективних методів збирання побутових відходів у спеціальні контейнери. На Львівщині у Кам’янка-Бузькому районі та на Івано-Франківщині у Коломийському і Снятинському районах місцеві ради спільно з інвесторами розробили й утілюють у життя відповідні проекти.

Криворівня краща за Швецію

Напевно, не випадково саме на західних теренах у гірських районах розроблено екологічний проект «Кожному селу, кожній садибі – контейнер для сміття». Ще на початку минулого століття чимало  заможних галичан будували в Карпатах свої іменні вілли, куди щороку приїздили відпочивати на літні вакації, тобто канікули. Церковна митрополія за Андрія Шептицького мала літню резиденцію з комплексом відпочинкових будинків, купалень в урочищі Підлюте Рожнятівського району на Івано-Франківщині, де писав свої послання митрополит, а також проводили вакації пластуни, галицька богема, інтелігенція. У цій зеленій зоні панувала зразкова чистота, за якою стежили спеціальні санітарні служби, біля кожного будинку стояли смітники. Михайло Грушевський мав двоповерхову віллу у селі Криворівня. Тут знімав кімнату в місцевого господаря  Іван Франко. Саме в цьому селі винаймали помешкання в багатих газд Леся Українка й Михайло Коцюбинський. В одному з листів до Максима Горького Коцюбинський писав, що Криворівня набагато ліпша за Швецію, де йому пропонували відпочити і яку він проміняв «на гуцульський райський куточок».

Власники вілл  називали  їх іменами свої коханих дружин, дітей. Так, відомий оперний співак, який навчався в Мілані і підкорив своїм оксамитовим  тенором світові  європейські сцени, львів’янин Михайло Голинський перед Другою світовою війною  збудував віллу у селі Дора на Івано-Франківщині  і назвав її іменем доньки – «Мирослава». У своїх спогадах (які написав уже в Канаді) Голинський розповідає про місцевого війта, який у селі Дора за кошти власників вілл збудував водовід і  велику вигрібну яму для сміття і вимагав та особисто стежив за вивезенням до ями  «розмаїтих» побутових  господарських відходів. На жаль, сьогодні усі ці села забули про своє гідне  пам’яті чисте минуле і потопають у синтетичному смітті.

«У річці Рожанка форель ловили руками...»

Часто трапляється, що приїжджі самі влаштовують толоку в селі, де відпочивають. Я була свідком таких толок у Криворівні, Шишорах, дороги яких закидані пластиковою тарою, синтетичними обгортками від продуктів харчування. А ось львівський підприємець Олег Гайовишин разом із своїми колегами, заручившись підтримкою місцевого голови, розчистили 5 кілометрів річки  у селах Нижня і Верхня Рожанка Сколівського району на Львівщині. Вони зібрали 200 мішків сміття по 100 літрів кожний.

– Я маю своє комунальне підприємство «Еко-Львів сервіс» і поставив контейнери для сміття у цих двох селах. Ми проводимо разом із сільськими радами велику просвітницьку роботу з місцевим населення. Однак, дізнавшись, що за користування контейнером треба платити, люди відмовляються від цих послуг. Тоді ми зробили ставку на молодь. Запровадили у сільських школах екологічні програми з цікавими фільмами, картинками, літературою, – розповідає директор Олег Гайовишин. – Менталітет старших людей важко змінити. А ось школярі – це люди майбутнього, вони допитливі і вміють мріяти та спостерігати.

У сільських школах діє екологічна варта. Учні ведуть спостереження за місцевістю. Мають посвідчення члена ековарти, вони є носіями найсучаснішої інформації на зразок тієї, що у водному середовищі скло розкладається за 100 років, недопалок цигарковий – за 5, поліетиленові мішки – за 10–20, нейлонові вироби – за 30–40, консервні бляшанки – за 300 років тощо. Цими знаннями вони залюбки діляться зі своїми батьками, сусідами.

– Ми організували конкурс на кращий твір на екологічну тематику, – розповідає виконавчий директор екологічноосвітніх програм підприємства «Еко-Львів сервіс» Ольга Блок (на знімку ліворуч). – Ось що написала семикласниця Галя Ткачик: «Я знаю, що колись у річці Рожанка форель ловили руками і брали воду, щоб зварити їсти. І не треба було копати криницю, за яку сьогодні у нас у селі платять великі гроші».

Контейнер для сміття – у кожне село

Особливо відчувають потребу у цивілізованому вивезенні сміття у сільських районах органи самоврядування. Голови сільських рад не мають можливості вплинути на свідомість людей, які роками звикли безкоштовно скидати сміття, як то кажуть, куди очі бачать. Тому Кам’янка-Бузька районна рада  розробила новий проект разом  з інвестором Олегом Гайовишиним.

– Ми вже провели семінар із головами місцевих рад, на якому докладно обговорили проект. На першому етапі поставили за мету забезпечити контейнерами густонаселені села, – розповів голова постійної житлово-комунальної комісії Кам’янка-Бузької райради Микола Котяш. – Для цього рада виділила 200 тисяч гривень. А Добротвірська селищна рада закупила контейнерів на 150 тисяч гривень і вже розмістила 50 контейнерів довкола сіл біля Добротвірської гідроелектростанції. У другій частині проекту передбачено поставити в селах ще 80 контейнерів коштом райради. За користування контейнерами мешканцям треба буде платити 20 гривень на місяць. Сподіваємося, що у такий спосіб збережемо чистими довколишні зелені зони, завалені стихійними смітниками.

«Коломия не помия, Коломия – місто...»

Так співається в одній з давніх коломийок. І комунальне ТЗОВ «АВЕ-Коломия» з 10 грудня минулого року  розпочало розвозити й установлювати у селах Коломийського і Снятинського районах контейнери для сміття для кожного власника господарства.

– Ми довго готували до цієї події власників приватних садиб, – розповів директор підприємства Михайло Підлетейчук. – Господарів, котрі мають гарні будинки, хочуть бути цивілізованими європейськими газдами, нам удалося переконати, що біля кожного обійстя потрібно поставити контейнер для збирання сміття. Це еталон та показник культури й належного рівня життя. Раз на два тижні машина забиратиме побутові відходи. Вартість цієї послуги для абонентів – 22 гривні на місяць. Ми вже уклали угоди з 1 тисячею 600 власниками. Наступну партію контейнерів – 1100 штук – замовили в Угорщині. Усі контейнери фінансують на 60 відсотків – інвестор, а на 40 – Коломийська районна і Снятинська міська та районні ради. Дорого вартують машини із збирання сміття з контейнерів. Одна коштує 140 тисяч євро. Поки що абонентів, які уклали угоди, обслуговують дві машини і їх вистачає. Але коломийські комунальники на цьому не зупиняються. Це лише старт перед початком  великого плану, розрахованого на три роки. Коли 20 тисяч абонентів погодяться вивозити сміття з приватних садиб, то в районі розпочнуть будівництво сміттєпереробного заводу.

 

Львів–Кам’янка-Бузька–Снятин–Коломия.

Автор: Лариса МАРЧУК

Плакат - брат барикад

Останні новини

Путін не блефує, ЄС має всерйоз поставитися до його ядерних погроз – Боррель Сьогодні, 25 вересня

Французькі депутати хочуть розслідувати ймовірне російське фінансування партій Вчора, 24 вересня

Зеленський доручив МЗС відреагувати на постачання Іраном безпілотників Росії Вчора, 24 вересня

Президент Євроради закликав призупинити членство Росії в Радбезі ООН Вчора, 24 вересня

Комісія ООН підтвердила скоєння Росією воєнних злочинів в Україні 23 вересня

23 держави і одна організація попросили ЄСПЛ долучитись до справи України проти РФ 23 вересня

Берлусконі напередодні виборів спричинив скандал заявами про вторгнення Путіна 23 вересня

Трибунал для Путіна, Захід коментує ядерні заяви РФ, Ізраїль продає "Залізний купол": новини дня 23 вересня

Пентагон: ядерні погрози Путіна не вплинуть на підтримку України 23 вересня

Зеленський утворив робочу групу для створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ 22 вересня