Усі кризи нам даються для того, аби ми відходили від стереотипів мислення, шукали нові шляхи виходу з них», — переконаний Луцький міський голова Богдан ШИБА

— Богдане Павловичу, що вдалося муніципальній владі зробити  для лучан у житлово-комунальній галузі  торік?

— Вважаю одним із помітних наших досягнень те, що ми активно  реалізовували велику й тривалу програму «Дороги». Загалом на виконання робіт із ремонту та будівництва автошляхів у Луцьку було використано з початку 2008 року близько 30 мільйонів гривень. Ми відмовилися від ямкового ремонту вулиць і доріг, коли замінювали покриття на рівні верхніх шарів асфальту. Під час реконструкції автошляхів було використано принципово нові технологічні методи, які забезпечують збільшення гарантійних термінів експлуатації доріг. Будівельні роботи виконували на якісно новому рівні. І цьому ми завдячуємо виконавцеві програми «Дороги» – Луцькому підприємству ЗАТ «Луцькавтодор». Сьогодні відремонтовані ним дороги відповідають усім будівельним нормам і вимогам. Тому ми й не шукаємо чужинців, а запрошуємо на роботу своїх робітників.

Продовжуємо реалізацію  програми капітального ремонту покрівель «Дахи» на 2007—2010 роки, яка була затверджена рішенням міської ради ще в червні 2007 року. У програмі передбачено за рахунок різних джерел фінансування протягом зазначеного періоду виконати капітальний ремонт покрівель у 184 будинках на суму 18 мільйонів 572 тисячі гривень. Тільки в 2008 році з міського бюджету на ремонт дахів виділено 7,5 мільйона гривень. За ці кошти вже завершено капітальний ремонт та реконструкцію 40 дахів. З них шатрових — 16, плоских — 24. Нове покриття, червону металочерепицю, виготовлено в Україні зі словацького матеріалу. Перевагою таких дахів є довговічність, теплозбережність та естетичний вигляд.

За останні півтора року облаштували подвір’я біля багатоквартирних будинків, на  що витратили 7 мільйонів гривень.

— Як міська влада зуміла акумулювати кошти і добитися надходжень до бюджету, якщо торік уже навесні почали ремонтувати дороги й дахи у Луцьку?

— Ще 2007 року ми запустили систему муніципальних облігацій і використали з неї 30 мільйонів гривень. Тоді провели й чотири земельні аукціони й одержані з продажу землі 46 мільйонів гривень поклали на депозит. У такий спосіб за відсотки, що набігли з депозиту, вже у квітні почали ремонтувати дахи, лагодити дороги, і це тоді, коли інші ради міркували, де взяти кошти. За цією схемою діємо й нині.

 — Під час кризи в Луцьку розпочали  реформу житлово-комунального господарства, в чому вона полягає?

— Криза житлово-комунальної системи зріла  роками. Як на мене, то  всі кризи даються людям для того, аби вони  відходили від стереотипів мислення — думали краще, шукали нові шляхи й методи  виходу з них. Недосконалість системи організації управління житловим фондом та збитковість нинішніх тарифів на послуги призводять до неспроможності житлово-комунальних підприємств з обслуговування житлового фонду ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належного рівня та якості. Спостерігається стала тенденція до погіршення фінансового стану житлово-експлуатаційних підприємств. Для формування ринкових відносин у цій сфері необхідно забезпечити систему відповідальності та контролю якості між надавачем та споживачем послуги, натомість ЖЕК виступає одночасно як замовник та надавач послуг. Унаслідок цього немає можливості забезпечити контроль замовника за якістю роботи виконавця. Така система сприяє неякісному  поточному обслуговуванню з утримання житла, не забезпечує системного управління житловим фондом. Ми ухвалили й розробили принципово нову програму «Основні напрями реформування системи управління та обслуговування житлового фонду міста на 2009—2011 роки».  Реформа полягає в тому, щоб забезпечити баланс відповідальності між споживачем, замовником та надавачем житлово-комунальних послуг. Для цього розмежуємо функції замовника та надавача послуг між різними комунальними підприємствами. Відтак неефективні ЖКП будуть ліквідовані, а їхні функції передадуть новоствореним спеціалізованим комунальним підприємствам. Наприклад, функцію служби єдиного замовника житлово-комунальних послуг з обслуговування й утримання житлових будинків та прибудинкових територій здійснюватиме КП «Служба житлового сервісу». Обслуговуватиме населення у ремонтно-будівельній сфері, робитиме поточні та капітальні ремонти житлового фонду КП «Житлорембудсервіс», сформоване з професійних робітничих бригад. За експлуатацію внутрішньобудинкових систем, тобто інженерних мереж, водопостачання та водовідведення  відповідатиме КП «Луцькводоканал», а ось якісне теплопостачання та подачу гарячої води у будинках забезпечуватиме КП «Луцьктепло». За санітарним станом прибудинкових територій — прибиранням і вивезенням сміття — стежитиме КП «Луцькспецкомунтранс». Буде здійснено територіальний розподіл житлового фонду шляхом створення експлуатаційних дільниць, що об’єднуватимуть окремі групи будинків та прибудинкових територій. За цими дільницями закріпимо майстрів-управителів із «Служби житлового сервісу». Створимо Центральну диспетчерську службу «0-80», куди цілодобово можуть звертатися громадяни міста, а також — Єдиний розрахунковий центр із розрахунків населення за житлово-комунальні послуги. Усі ці служби буде забезпечено відповідним комп’ютерним обладнанням. Програма реформування системи управління житлово-комунальним господарством розрахована на три роки і потребує належного інженерно-технічного, матеріального забезпечення з використанням нових технологій.

— Ціни на енергоносії постійно зростають. Чи є у луцької влади рецепт, як зіскочити з   «газової голки»?

— Ми маємо стратегічний план дій альтернативної системи електричного акумулювального опалення. Поки що «запустили» перший пілотний проект у школі № 12, за яким електроенергія перетворюється на тепло, завдяки чому глибоко прогріваються приміщення будівлі. Нагріті стіни протягом доби забезпечують комфортну температуру в приміщеннях, випромінюючи тепло у вигляді інфрачервоних променів. Така система є ефективною і швидко окупиться, бо газ постійно дорожчатиме, а електроенергія — вітчизняна. Чотири  багатоквартирні будинки вже перевели на підігрів гарячої води з допомогою електроенергії. Реконструюємо  дві малопотужні котельні — вони будуть універсальними. Однак газ для роботи таких котелень подаватиметься лише тоді, коли температура повітря сягатиме мінус 15 градусів. Програма електричного акумулювального опалення розрахована на два роки.

— Є давня приказка про Луцьк: «У Луцьку все не по-людську: кругом вода, а в середині — біда». Біди вже немає, а от застійної води в каналах, рівчаках у Центральному міському парку чимало.

— Ми постійно здійснюємо санітарно-екологічну чистку території парку – вирубуємо самонасів, зносимо аварійні перестійні дерева, очищуємо меліоративні канали, прибираємо сміття, розчищаємо пляж від бур’янів. Торік до цих робіт залучили 60 підприємств, організації міста. Більш як 2 тисячі лучан працювали на впорядкуванні центральної частини парку. Вже цілковито реконструйовано  й вимощено новим покриттям головну алею. Тільки 2008 року на благоустрій цього улюбленого місця відпочинку використано 700 тисяч гривень. Маємо розроблений проект меліорації Центрального парку.

Часто організовуємо міські толоки зі збирання сміття. Але зазвичай чисто там, де не смітять. Роботи із благоустрою парку не припинятимуть навіть узимку. Однак наш парк має особливість – він розташований на площі  близько 100 гектарів. Тут уздовж річки Стир постійно відпочивають тисячі лучан, а ось про благоустрій дбають значно менше.

Інтерв’ю взяла Лариса МАРЧУК.