№23, грудень 2008

2008 відсотків2008 відсотків

Хтось восени лічить курчат, а хтось — рейтинги політиків. Курчата з усіх поглядів приємніші. Бо від них бодай якась користь є. До того ж курчатам байдуже до підрахунків. Політики ж зацікавлені. Вони вельми переймаються тим, на який щабель у суспільному табелі про ранги їх поставлять. А коли «щабель» їм не подобається, висловлюють претензії до рахівників і математики. Ні, хоч що кажіть, а вибираючи між курчатами та політиками, я особисто вибрав би перших. Та й дієтолог радить…

Однак поговорімо про рейтинги. Минає 2008 рік, буремний, як й усі попередні. Ще 2004-го в соціологів розпочалися «жнива». Відтоді дівчата з опитувальниками – такий само невід’ємний атрибут київського краєвиду, як і мерседеси в заторах, і бомжі біля контейнерів із сміттям. Усі хочуть знати, що всі про всіх думають. Тож подивімося на соціологічні підсумки.

Національний інститут стратегічних досліджень провів у листопаді соціологічне опитування, прагнучи з’ясувати, кому з політиків громадяни довірили б подолання економічних негараздів.

Так, Віктору Януковичу довірили керівництво виходом із кризи 26,4% опитаних,

Юлії Тимошенко — 24,2%,

Віктору Ющенку — 10,7%,

Арсенію Яценюку — 5,7%,

Володимиру Литвину — 5,5%.

Не бачать рятівника 17,5%.

 

На думку директора Національного інституту стратегічних досліджень Юрія Рубана, нині переважна більшість громадян вважають, що економіка перебуває у кризовому стані через внутрішні причини, а світова фінансова криза посилює її. За словами Рубана, громадяни песимістично оцінюють перспективи розвитку економіки у 2009 році й можливість подолання економічної кризи без виходу з політичної (67,4%). Лише 10,7% не пов’язують ці два процеси.

Слово «криза» втратило в українській мові будь-який конкретний сенс. Нині, коли йдеться про «кризу», годі й збагнути, а що саме мається на увазі. Бо й не пригадати року чи місяця, коли йшлося про стабілізацію чи ще щось подібне. Криза – це наш спосіб життя. Нині ж, разом із політичним абсурдизмом, країна переживає й економічний спад.

Цікаво, що, відповідаючи на запитання, який спосіб подолання політичної кризи вони підтримують, 32,7% українців висловилися за проведення парламентських виборів, 21,4% — президентських. 21,2% респондентів бачать вихід у формуванні коаліції у нинішній Верховній Раді, 51,7% — у проведенні референдуму з ухвалення нової Конституції.

Отакий він, 2008 рік.

У грудні 2007-го Фонд «Демократичні ініціативи» констатував: 49% громадян вважають, що все, що відбувається в Україні, йде у хибному напрямі. Оптимістів лише 17%. Громадяни переважно не довіряли органам державної влади та державним інституціям. Найбільше — правоохоронним органам: міліції, баланс довіри-недовіри становить мінус 38% (тобто тих, що не довіряють, більше на 38%, аніж тих, котрі довіряють), судам, баланс -37%,  прокуратурі (-30%), Конституційному Суду (-22%), Верховній Раді
(-19%), Президенту (-17%). Довіра переважала в основному до неполітичних інституцій — церкви, баланс довіри-недовіри (+59%), Збройних сил (+38%) та ЗМІ (+23%). Дещо переважає нині і довіра до СБУ (+3%).

Тоді ж, у грудні, соціологи з’ясовували й ставлення громадян до статусу мов. 30% громадян вважали, що в Україні мають бути дві державні мови, українська та російська. Натомість майже дві третини (60,9%) погоджувалися з тим, що єдиною державною мовою має бути українська. З такими соціологічними показниками Україна ввійшла в 2008-й.

Протягом року «Демократичні ініціативи» активно відстежували громадську думку щодо найдискусійніших соціально-політичних проблем. Зокрема, у квітні з’ясовувалося ставлення до ЄС та перспективи вступу України в НАТО. Так, лише 25% громадян почувалися «європейцями», 70% – ні. Регіонально свою належність до європейців визнали тільки мешканці Західної України. Натомість серед українців виявилося більше тих, хто відчував приналежність до СНД – 52% (це переважно мешканці Донбасу та Криму). Проте на референдумі щодо членства у ЄС ідею інтеграції підтримали б 56%, висловилися б проти 25%. Однак майже стільки само, 59%, проголосували б проти вступу України до НАТО. І лише 22% — «за». Нагадаємо, що саме у квітні відбувався Бухарестський саміт, на якому Україна дістала відкоша. Що підтвердить і грудень 2008 року.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня