Економічна політика – мистецтво можливого

16 травня 2008 року набув чинності ратифікований Верховною Радою 10 квітня цьогоріч Протокол про приєднання України до Марракеської угоди про створення Світової організації торгівлі. Наша країна стала 152-м повноправним членом цієї організації.

На думку вчених, завдяки вступу України до СОТ прогнозується додаткове зростання ВВП країни на 2,6% у середньостроковій перспективі й на 5,2% у довгостроковій.

Такі дані наводить Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, які було озвучено 10 листопада на прес-конференції в УНІАН. Тоді презентували й дослідження «Аналіз економічних наслідків вступу України до СОТ. Оновлена оцінка» та «Членство України у СОТ: огляд зобов’язань і коментарі до них». Дослідження проводилися за підтримки Гуманітарного фонду «Єдиний світ» і Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям (USAID/TIBA).

Членство в СОТ — це те, із чим Україні доведеться жити, незважаючи ні на світову економічну кризу, ні на політичну — українську. Це те, що певною мірою визначатиме майбутнє країни. За словами авторів проекту, його почали опрацьовувати відразу після набуття Україною членства. Проект не кон’юнктурний, не політичний і не охоплює наслідків світової фінансової кризи.

У разі вступу до СОТ для України був важливим баланс позитивів і негативів такого кроку. Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, який є незалежною інституцією, порівняв українські зобов’язання з економічними статистичними даними станом на травень 2008 року. В результаті увиразнилися потенційні проблеми для окремих секторів і галузей економіки. Ідея проекту USAID/ТІВА — поліпшити українське регуляторне середовище в різних аспектах і тим самим посприяти розширенню зовнішньої торгівлі та інвестицій, поліпшенню бізнес-середовища. Рівень обізнаності з умовами СОТ нині невисокий. За словами директора інституту Ігора Бураковського, «це перша на сьогодні спроба  досить популярно й точно показати зміст основних зобов’язань України перед СОТ. За великим рахунком, перші тексти про це з’явилися недавно і, на жаль, їх не досить активно пропагують та обговорюють. Тому презентовані видання стимулюватимуть появу аналогічних розрахунків під час вступу країни до зони вільної торгівлі з ЄС. Подібні методики та інструменти економічного аналізу у нас поки що не дуже поширені. Тому дуже важливо, що за підтримки Гуманітарного фонду «Єдиний світ» ми зможемо розповсюдити ці книжки по бібліотеках та в основних вітчизняних вузах, щоб фахівці в галузі економіки ознайомилися з передовими методами економічного дослідження, яких дуже бракує й українським науковцям, і політикам під час прийняття тих чи інших рішень».

За результатами роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, у середній і довгостроковій перспективі прогнозовано: економіка загалом виграє, підвищиться добробут населення, зокрема зростання добробуту домогосподарств додатково сягне 5% у середньостроковій перспективі та 8,6% у довгостроковій. Проте, як зазначила експерт, директор із наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка МОВЧАН, зростання добробуту населення не буде рівномірним: «На жаль, розрив між домогосподарствами міста і села  в Україні у зв’язку зі вступом до СОТ не зменшується, що, у принципі, не було метою вступу України до організації. Тому державна політика у зв’язку з цим має бути спрямована на подолання проблеми». Під час презентації було наголошено, що ці дослідження не є прогнозом чи оцінкою очікуваного результату через 5—10 років. Це  спроба моделювання наслідків упливу для національної економіки лише одного чинника — членства у СОТ. У дослідженнях використано методологію прикладної моделі загальної рівноваги, яка ґрунтується на припущенні, що поведінка споживачів і виробників спрямована на максимальне отримання прибутку і відповідно користі. Такий інструмент, на жаль, ще не є типовим для вітчизняних реалій, хоча це досить поширений метод аналізу економічної політики. А брошура «Членство України у СОТ: огляд зобов’язань і коментарі до них» буде корисною як  реферативний матеріал не лише для науковців чи політиків, а й для будь-кого, кому цікаво, що таке СОТ.

У дослідженні «Аналіз економічних наслідків вступу України до СОТ. Оновлена оцінка» експерти інституту зазначають, що найсприятливіше членство у СОТ позначиться на металургії та хімічній промисловості, де додатковий приріст темпів виробництва очікується на рівні 22,2% у середньостроковій перспективі та 23,8% у довгостроковій, зокрема в хімічній промисловості — 8,6% і 11% відповідно. Звісно, в цих параметрах не враховано умов нинішньої фінансової кризи. Проте, на думку представників інституту, членство в СОТ не гарантує економічної стабільності автоматично. За попередніми розрахунками, кризовий період для України припадає на найближчі 1,5–2 роки, а далі очікується певне піднесення.

За оцінками науковців, членство у СОТ стимулюватиме додатковий обсяг імпорту в середньостроковій перспективі на 8,3%, чим буде вчинено девальваційну дію на національну валюту на рівні 1,1%. Це, у свою чергу, сприятиме  додатковому стимулюванню експорту на рівні 8,1%.

Фахівці наполягають на потребі цілковитого переоснащення переробної галузі та сільськогосподарських підприємств, великих, середніх і малих фермерських господарств. Що дасть можливість за сприятливих кліматичних умов, родючості ґрунтів та вдалого геополітичного розташування розвинути галузь, стимулюючи перехід від сільського господарювання до аграрного бізнесу.

На думку експертів, саме ця галузь допоможе Україні посісти гідне місце у світовій  економіці. Членство країни у СОТ уже дало аграрній галузі певні вигоди. Ідеться насамперед про зменшення мита на ввезення тракторів і ґрунтообробної техніки, деяких видів насіння. Скасовано квоти на експорт сільгосппродукції. Але найголовніше — спостерігається збільшення інвестиційної привабливості сфери АПК для зовнішніх та внутрішніх інвесторів. У державній політиці слід особливо акцентувати на питаннях регіонального розвитку, насамперед, на створенні умов для прискорення розвитку сільських територій та подолання бідності на селі.

У сфері послуг найбільше виграють готельний та ресторанний бізнес, галузі зв’язку й фінансового посередництва. Водночас може спостерігатися значна міграція низькокваліфікованих фахівців. Влада повинна забезпечити необхідні умови для підвищення мобільності робочої сили, що допоможе економіці швидше та ефективніше пристосуватися до нових умов і реалізувати переваги членства.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО