Харківський національний університет внутрішніх стправ: кроки в майбутнє

20 грудня — День міліції

Освітній потенціал держави, концентрація та практична налаштованість інтелектуальної діяльності, спрямовані
на забезпечення майбутніх досягнень, потребують формування й розвитку потужних навчально-наукових комплексів.
Сьогодні перед Україною стоїть завдання оптимізації вищої школи, її структурної перебудови.
Основою вищої освіти мають стати університети з потужним науково-педагогічним потенціалом, розвиненою й нерозривно пов’язаною з навчальним процесом науковою діяльністю, високим коефіцієнтом використання всіх сучасних здобутків науки, техніки, інформаційних технологій. У центрі функціонування цих університетів, на нашу думку, слід поставити якість підготовки кадрів, системність і поступальність навчальної та наукової роботи.

Система вищої освіти незалежної України продовжує вдосконалюватися. Як модель функціонування обрано європейський стандарт — Болонську систему освіти. Їй притаманні високий ступінь уніфікації, єдності змісту та форм, освітньо-наукове забезпечення мобільності трудових ресурсів, формування їхньої здатності до постійної самоосвіти, підвищення власного професійного рівня.

Поряд із реформуванням національної вищої школи велике загальнодержавне значення мають перетворення в галузі правоохоронної діяльності. Концептуальні засади цих реформ, зокрема, системи Міністерства внутрішніх справ України, перебувають у полі зору Президента України, активно опрацьовуються Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Радою національної безпеки та оборони, Колегією МВС. Вони спрямовані на досягнення європейських стандартів у забезпеченні прав і свобод громадян, протидії злочинності, охороні громадського порядку й забезпеченні громадської безпеки в Україні.

На перетині, у нерозривній взаємодії двох наведених вище тенденцій розвивається система освіти Міністерства внутрішніх справ України. У вересні 2005 року вона перейшла на університетську модель, класичну для Європи. Шляхи вдосконалення діяльності міліцейських університетів у контексті реформування системи МВС України постійно контролює міністр внутрішніх справ України Ю. В. Луценко. Він окреслив завдання відомчої освіти та науки на сучасному етапі, зокрема, під час наради з ректорами вищих навчальних закладів МВС у Львові 11 вересня поточного року.

Вагомий досвід реформування системи освіти і науки МВС України має Харківський національний університет внутрішніх справ — один з перших поліцейських вищих навчальних закладів університетського типу в світі.

Він був утворений постановою Кабінету Міністрів України 22 листопада 1994 року й отримав назву Університету внутрішніх справ. З березня 2001 року це — Національний університет внутрішніх справ, а з вересня 2005 року — Харківський національний університет внутрішніх справ.

Сучасна європейська концепція вищої освіти поділяє університети на класичні й технологічні. Ідеться про спеціалізацію: за окремими профілями освіти чи за багатьма. У цьому сенсі Харківський національний є одним із потужних класичних університетів у системі освіти й науки Міністерства внутрішніх справ України.

Освітню діяльність цей вищий навчальний заклад здійснює за дев’ятьма напрямами та спеціальностями: правознавство, правоохоронна діяльність, психологія, соціологія, комп’ютерні науки, системи технічного захисту інформації, фінанси і кредит, облік та аудит. Такий спектр підготовки фахівців зумовлений прагненням університету до прогнозування подальшого розвитку правоохоронної діяльності, відображення в ній майбутніх змін у виробничих галузях, сфері соціального сервісу, трансформацій криміногенної ситуації в державі.

Випускники навчально-наукових інститутів Харківського національного університету внутрішніх справ (загалом їх шість) фахово готуються до оперативно-службової діяльності в усіх галузевих службах органів внутрішніх справ. Структура вищого навчального закладу також доводить його належність до класичної європейської моделі, коли університет об’єднує в своєму складі досить потужні відокремлені навчально-наукові центри — два юридичні інститути (Кіровоградський і Херсонський) та Сумську філію.

2007-й рік для Харківського національного університету внутрішніх справ став роком формування нової філософії розвитку закладу, яка ґрунтувалася на переході від екстенсивних до інтенсивних форм, адаптації до тенденцій і умов суспільного прогресу.

Основна мета діяльності ХНУВС — забезпечення найвищої якості освіти та підготовка висококваліфікованих працівників для системи Міністерства внутрішніх справ України. Формування професійних рис майбутнього міліціонера повинно постійно і неодмінно супроводжуватися вихованням його особистості в дусі патріотизму, гуманістичних цінностей, здатності до самопожертви й готовності прийти на допомогу.

Принципи, покладені в основу формування стратегії розвитку Харківського національного університету внутрішніх справ, базуються на узагальненні вітчизняного й зарубіжного досвіду. Враховано також особливості цілей і завдань університету, специфіка його сучасної та майбутньої діяльності.

По-перше, подальший розвиток ХНУВС повинен ґрунтуватися на класичному принципі університетської освіти — нерозривності вищої освіти та науки, поєднанні централізму в управлінні закладом і вузівської автономії.

По-друге, необхідно забезпечити відповідність діяльності університету завданням реформування правоохоронної структури держави, надання нового, європейського змісту діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України. При цьому конче важливо зуміти творчо використати і зарубіжний, і  український досвід, напрацьований вітчизняними освітою та наукою.

По-третє, необхідно забезпечити розвиток вищого навчального закладу відповідно до цілей і завдань європейської інтеграції України у галузі вищої освіти, параметрів і характеристик Болонського процесу. Це потребує виховання нових якостей і рис науково-педагогічного складу, його націленості не лише на засвоєння курсантами, студентами та слухачами необхідних у професійній діяльності знань, умінь і навичок, а й формування у них потреби поповнювати свій багаж знань, навчатися протягом усього життя.

По-четверте, необхідно забезпечити гармонійність поєднання високої професійної кваліфікації й особистих якостей випускника, навчального (з використанням нових форм роботи, можливостей курсантського та студентського самоврядування) й виховного процесів.

По-п’яте, нові здобутки Харківського національного університету внутрішніх справ неможливі без досягнення ефективного співвідношення теоретичного та практичного у навчанні й науковому пошуку. Отже, на часі розв’язання комплексу непростих і взаємопов’язаних завдань.

Ідеться, передусім, про заходи в організаційно-управлінській сфері:

— організацію роботи за всіма напрямами функціонування вищого навчального закладу;

— розробку логічно пов’язаних між собою тактичних кроків, які відповідають загальній стратегії, і втілення їх у конкретику планів;

— постійний і ефективний контроль, корегування курсу згідно з зовнішніми та внутрішніми параметрами функціонування вищого навчального закладу.

Кваліфікована, вимоглива, спроможна до оперативного реагування управлінська вертикаль має гармонійно поєднуватися з діяльністю органів самоврядування — від конференції трудового колективу до органів курсантського та студентського самоврядування. Саме в цьому запорука подальших успіхів, можливість встановлювати й ефективно використовувати зворотний зв’язок в управлінні.

Важливим аспектом управлінської діяльності є вдосконалення структури університету, зміцнення вертикальних і горизонтальних зв’язків, націленість на зв’язки з іншими навчальними закладами, органами державної влади й місцевого самоврядування, органами та підрозділами внутрішніх справ, зміцнення і творчий розвиток міжнародних контактів.

Наступний комплекс завдань — організаційно-методичного характеру. Це удосконалення запровадженої кредитно-модульної системи, створення університетських підручників нового типу, акцентованих на роботі поза аудиторією, широке використання можливостей штучного інформаційного простору. Пріоритетом тут сьогодні є й залишається на перспективу всебічне забезпечення університетом статусу базового з підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання системи Міністерства внутрішніх справ. Харківський ВНЗ повинен стати, з одного боку, науково-освітянським фундаментом досудового слідства в системі МВС України, а з іншого — справжнім полігоном інновацій з усіх аспектів розслідування злочинів, чинником якісно нового рівня кадрового й наукового забезпечення органів слідства.

Ці системні стратегічні завдання поєднують у собі низку похідних, але не менш важливих.

Насамперед ідеться про відповідність не тільки й не стільки форм, скільки змісту освіти основним цілям і завданням Болонського процесу. Надзвичайно важливо не зводити це до формальних показників, а ґрунтуватися на розумінні передусім його духу. При тому, що Болонський процес є важливим механізмом узгодження, взаєморозуміння, оптимізації відносин між країнами та їхніми освітніми установами, він не вимагає уніфікації змісту підготовки фахівців, технологій навчання та забезпечення якості вищої освіти. Запроваджуючи кредитно-модульну систему в Харківському національному університеті внутрішніх справ, його колектив йде не за модою, а підпорядковує цю новацію підготовці кваліфікованих працівників для ОВС.

Європейська інтеграція в галузі вищої освіти — не лише творче використання зарубіжного досвіду, впровадження болонських стандартів освітньої діяльності, а й багатогранне, поставлене на постійну основу міжнародне співробітництво. Різновекторність і різнорівневість міжнародних контактів, використання різних форм співпраці з вищими навчальними закладами, державними і недержавними організаціями зарубіжних країн, а також підвищення іміджу працівників правоохоронних органів на національній та міжнародній арені є одними з пріоритетних завдань Харківського національного університету внутрішніх справ.

Плідне співробітництво з іноземними організаціями й установами реалізується в низці міжнародних проектів, проведенні конференцій, участі працівників ХНУВС у різноманітних міжнародних програмах, які фінансуються урядами провідних іноземних держав. Усе це дає змогу розширювати кордони міжнародної співпраці. Тільки з початку нинішнього навчального року університет відвідали делегації з Швеції, Сполучених Штатів Америки, Франції та Німеччини. Досягнуто домовленостей щодо подальшої співпраці.

Процес наближення європейських систем вищої освіти, нормативно закріплений кількома деклараціями (Паризькою, Болонською, Празькою, Берлінською, Бергенською, Лондонською), викристалізував конкретні завдання європейської інтеграції в цьому напрямі. Усі вони знайшли втілення в стратегії розвитку Харківського національного університету внутрішніх справ:

— двоциклова система підготовки фахівців з вищою освітою (бакалавр — магістр) у повному обсязі розвивається шляхом підготовки необхідного пакету документів з удосконалення підготовки бакалаврів. З цією метою у ХНУВС розроблено й погоджено в установленому порядку типовий для всієї системи освіти і науки МВС України навчальний план з підготовки слідчих і дізнавачів. Розроблена й упроваджується система підготовки магістрів за різними спеціальностями. Насамперед ідеться про реалізацію планів із запровадження значних обсягів навчання керівників слідчих апаратів, слідчих найвищої кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Підготовлено освітньо-кваліфікаційну характеристику й освітньо-професійну програму, навчальний план, розробляється інноваційне методичне забезпечення;

— запроваджено європейську систему академічних кредитів (ECTS);

— забезпечення якості вищої освіти досягається та здійснюватиметься надалі завдяки вдосконаленню системи атестації (державної та проміжної), постійного педагогічного контролю, передусім модульного, проведенню систематичних зрізів знань із широким застосуванням комп’ютерного тестування, формуванню потреби кожного слухача, курсанта, студента в постійному самовдосконаленні, здатності до навчання протягом життя;

— сприяння мобільності суб’єктів навчального процесу забезпечується його виваженою й обґрунтованою уніфікацією (взаємопов’язані, але внутрішньо відносно завершені змістовні модулі орієнтовані на блоки практичних завдань майбутньої оперативно-службової діяльності працівників ОВС). Важливим самостійним напрямом забезпечення мобільності суб’єктів навчального процесу є розвиток міжнародних зв’язків, інформаційний обмін і взаємозбагачення інтелектуальним та методичним надбанням з освітніми системами Європейського Союзу;

— автономність і курсантське (студентське) самоврядування забезпечуються нині та на перспективу розширенням впливу колегіальних органів управління й самоврядування. Особливого значення набуває формування системи самоорганізації слухачів, курсантів, студентів, її методична й організаційна підтримка. Отже, доцільно створювати центри самостійної роботи, де були б зосереджені бібліотечні й інформаційно-комп’ютерні ресурси, організовано науково-дослідну діяльність курсантів, слухачів, студентів;

— підготовка докторантів — сьогодні в університеті плідно працює докторантура, де з найактуальніших наукових проблем готуються чотири дисертаційні дослідження на здобуття ступеня доктора наук. Лише з початку поточного року співробітники ХНУВС захистили дві докторські й понад 20 кандидатських дисертацій.

Стратегічний курс, визначений керівництвом держави, — більше уваги приділяти розвиткові університетської науки, щоб над нею не домінувала академічна, втілюється в повсякденній організаційній і дослідницькій діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ.

Найціннішим здобутком суспільства та держави в усьому світі визнається наука та наукова діяльність. Це стосується і відомчої науки МВС України в цілому та ХНУВС. Колектив університету докладає багато зусиль для реалізації основних положень концепції наукової діяльності, відповідно до якої має бути зміцнено наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів, розбудовано сталі зв’язки між національними та зарубіжними науково-освітніми закладами, створено власні наукові школи, підвищено кількість та якість наукових досліджень, присвячених передусім прикладним проблемам правоохоронних органів.

Результативність наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ забезпечує плеяда видатних учених, котрі, працюючи у сфері правознавства, філософії, соціології, психології, економіки, математики, техніки, з гордістю несуть науковий прапор закладу, очолюють і представляють відомі в системі МВС та всій Україні наукові колективи. Ідеться про першого проректора з навчально-методичної роботи, доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника О. М. Головка, проректора з наукової роботи, доктора юридичних наук, професора А. Т. Комзюка, начальника навчально-наукового інституту, доктора юридичних наук, професора О. В. Марцеляка, начальників кафедр, докторів наук, професорів В. А. Греченка, О. В. Тягла, О. П. Рябченко, А. Л. Єрохіна, професорів, докторів наук О. Ф. Скакун, М. В. Салтевського, А. Ф. Волобуєва, І. П. Рущенка, М. М. Саппи.

Упродовж нинішнього року побачили світ понад 20 монографій, близько 10 підручників, 50 науково-практичних і навчальних посібників, 350 наукових статей, 220 доповідних та аналітичних записок, 5 патентів на винаходи. За цей час в університеті організовано і проведено понад 20 науково-практичних конференцій (семінарів).

Не можна не згадати також про участь працівників університету в підготовці проектів законодавчих і підзаконних нормативних актів. Так, тільки протягом 2008-го вчені закладу взяли участь у розробці проектів законів України «Про органи внутрішніх справ України», «Про державну прикордонну міліцію», «Про внесення змін до Кримінального кодексу України» (щодо охорони інтелектуальної власності), «Про приватну детективну діяльність», «Про зброю»,  «Про азартні ігри» тощо.

Необхідною умовою підготовки власних висококваліфікованих наукових кадрів є ефективна робота спеціалізованих вчених рад (нині в університеті діє чотири) на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук. Протягом останнього року в них захищено дві докторські й понад 70 кандидатських дисертацій.

Особливе місце серед суб’єктів науково-дослідної діяльності в університеті посідають сім науково-дослідних лабораторій, принципове значення яких у науковій сфері полягає в тому, що вони стали своєрідними провідниками відомчої науки, оскільки їхнє головне завдання — наукові дослідження, спрямовані виключно на задоволення потреб і запитів органів внутрішніх справ України. Серед основних напрямів згаданих досліджень — проблеми розробки законодавчих та інших нормативно-правових актів; кадрового, соціального та психологічного забезпечення органів внутрішніх справ; розкриття, профілактики й розслідування злочинів; попередження правопорушень і взаємодії з населенням і громадськістю; організації та науково-методичного забезпечення навчального процесу. Завдяки творчій роботі працівників науково-дослідних лабораторій вдалося розв’язати надзвичайно складну проблему — поєднати науку та практику, зробити їх взаємнозумовленими та взаємопозв’язаними.

З метою використання зарубіжного досвіду під час проведення наукових досліджень, широкого ознайомлення світової громадськості з результатами творчої діяльності працівників університету налагоджено зв’язки з вченими близького та далекого зарубіжжя. Протягом останніх років провідними науковцями ВНЗ здійснено міжнародні наукові проекти під егідою Європейської комісії, Інституту відкритого суспільства, Британської Ради в Україні, Департаменту юстиції США, Німецької академічної служби обмінів з вивчення таких нагальних проблем, як розповсюдження наркотиків, латентна злочинність, шляхи налагодження співпраці міліції з населенням, профілактика злочинів і правопорушень, ефективна протидія організованій злочинності.

Особливе значення має стратегія науково-дослідного розвитку Харківського національного університету внутрішніх справ. Ці питання заслуговують на окреме спеціальне висвітлення. Завдання університетської науки тезово можна окреслити так:

— розробка проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів та їх наукове супроводження;

— дослідження з актуальних проблем оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ; організації функціонування ОВС щодо забезпечення прав і свобод громадян, протидії різним формам злочинності, забезпечення громадської безпеки;

— наукове забезпечення навчального процесу, підготовка підручників і посібників з усіх питань, пов’язаних із підготовкою працівників органів внутрішніх справ.

Практична спрямованість, помножена на якість наукових досліджень, — це ті обов’язкові вимоги, які дозволять забезпечити належний рівень наукового пошуку, гідний національного університету внутрішніх справ.

Створення й обладнання мультимедійних навчальних аудиторій і класів, широке запровадження інтерактивних методик навчання з використанням комп’ютерного моделювання, формування електронних бібліотек і центрів знань за окремими напрямами та спеціальностями вимагають виваженої й цілеспрямованої ресурсної політики.

Указані заходи також потребують гармонізації, адже використання сучасних технологій управління інформаційними потоками не повинно випереджати інших сторін функціонування національного вищого навчального закладу — переобладнання за найсучаснішими досягненнями науки і техніки тирів, спортивних залів, криміналістичних та інших полігонів. При цьому важливо не лише використовувати зовнішні інновації, а й продукувати їх у самому колективі університету — як це стало з бібліотечною інформаційною системою «UNILIB», системою електронного супроводження навчального процесу «Офіс методиста», кадровою системою тощо, впровадженими в інших вищих навчальних закладах держави.

Колектив університету має справді могутній потенціал для вирішення окреслених вище системних перспективних завдань. 36 докторів наук, професорів і понад 350 кандидатів наук, доцентів, котрі несуть знання близько 14 тисячам курсантів, слухачів, студентів у Харкові, Кіровограді, Херсоні, Сумах, спроможні досягти високих рубежів функціонування вузу, кращих стандартів якості вищої освіти. Саме їм закладати майбутнє університету, забезпечувати його статус як одного з найпотужніших навчальних закладів вітчизняної вищої школи.

Автор: Ганна ПОНОМАРЕНКО