Луцьк і Торунь – партнери

27 листопада в місті Торуні (Республіка Польща) підписано угоду про співпрацю. Відтепер Луцьк і Торунь — міста-партнери. Варто зазначити, що Луцьк товаришує вже з вісьмома містами, п’ять із яких — наші сусіди в Польщі.

Торунь — місто нащадків хрестоносців. Саме лицарі-тевтонці  1233 року  прийшли на  сучасні північні польські землі й звели свої укріплення. Від замку XIII століття залишилося кілька веж, однак  Торунь — одне з найоригінальніших міст Польщі, де збереглася середньовічна архітектура, що внесене до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.  Упродовж століть воно належало Пруссії, тому готичні храми, старонімецька Ратуша та кам’яниці з черепичним дахом — візитівка Старого міста або, як кажуть поляки, «старувки». Торунці зберегли  багато цікавих сторінок  історії свого міста. Це і «Крива вежа», збудована одним із лицарів Тевтонського ордену як покута  за кохання до прекрасної міщанки, і старовинний годинник на вежі костьолу Св. Янів, що ось уже п’ятсот літ відраховує час, і, звичайно, майже казкова історія про скрипаля Іво, який своєю музикою вигнав з міста навалу жаб. Ну чим не легенда про сопілкаря з Гемеліна, котрий вивів із міста щурів, розтиражована в сотнях книжок і мультфільмах?!

Торунь розташований на березі Вісли, де одвіку перетинаються багато торговельних шляхів,  а відтак  упродовж століть був і польським, і німецьким  торговим центром. Місто було купецьким, більшість будинків належала родинам торговців, чиї імена вкарбовано тепер у мідні пластини  бруку вулиці Старого міста. В одному з таких будинків, під грубезними дубовими сволоками, народився вчений, яким пишаються всі поляки. Ідеться про Міколая Коперника та його революційне вчення про будову Всесвіту. Готичну купецьку кам’яницю нині називають Будинком Коперника. Тут розміщено Музей астрономії, де зберігаються документи, а також деякі реліквії часів середньовіччя. Пам’ять про Коперника вшановано в полотнах картинної галереї та в пам’ятнику в центрі міста.

Ще одна візитівка Торуня — знамениті на всю Європу торунські пряники. Ними вже понад шість століть славиться місто. Рецепт, звісно, тримають у таємниці, однак відомо, що, крім традиційних борошна й води, він містить кардамон, гвоздику, корицю, імбир і мед. Свої пряники торунці постачали до королівського столу, їх куштували і Петро І, і Наполеон, і Фредерік Шопен, а також наші сучасники — Папа Римський Іван Павло II, президенти Польщі Лех Валенса та Александр Квасневський, президент Литви Валдас Адамкус. Усі охочі можуть самі спробувати спекти й отримати на згадку фірмове тістечко в Музеї пряників, розташованому в підземеллі Будинку Коперника.

Луцьк теж славний своєю історією. Поляки добре знають про історичний з’їзд європейських монархів, цікавляться сучасним життям лучан. Луцьк і Торунь упродовж кількох останніх років налагоджували зв’язки, які особливо активізувалися нинішнього завдяки роботі управління міжнародного співробітництва Луцької міськради. У травні польська делегація на чолі з головою міськради Вальдемаром Пшибишевським побувала в Луцькій міськраді та обговорила варіанти співпраці, що лягли в основу угоди про наміри. Наші міста дуже схожі, а тому співпраця можлива в багатьох напрямах. Отож у жовтні в обласному центрі Луцький міський голова Богдан Шиба та президент міста Торуня Міхал Залеський підписали угоду, результат якої — встановлення партнерських відносин між двома містами. Для активного обміну досвідом двосторонні контакти здійснюватимуть у таких сферах: освіта; культура та туризм; охорона навколишнього середовища та екологічна освіта; житлово-комунальне господарство; програми та проекти Євросоюзу; економічна співпраця; розвиток підприємництва, а також розвиток співпраці між громадськими організаціями.

Богдан Шиба впевнений, що обидва міста чекають серйозна  взаємовигідна праця в економічній сфері та налагодження безпосередніх контактів підприємців обох країн. Сучасний Торунь — місто з понад 180-тисячним населенням, із добре розвиненими хімічною, целюлозною та харчовою  промисловістю. Істотну роль у його економічному потенціалі відіграють електромашинобудівна галузь і технопарк, що розташований на околицях на площі понад 300 гектарів і налічує в штаті майже 10 тисяч працівників.

Оскільки угода передбачала підписання й безпосередньо в Торуні, до нього вирушила луцька делегація на чолі із заступником міського голови Петром Гоцалюком. Тож офіційний документ у присутності депутатів Ради міста Торунь було підписано в Королівській залі Старої Ратуші.

— Ми сподіваємося застосовувати в Луцьку польський досвід розвитку підприємництва, а для цього контактуватимемо з бізнес-колами Торуня. Взаємний досвід протистояння глобальній економічній кризі нині на часі. Луцьк відкритий для міжнародних контактів, — запевнив Петро Гоцалюк.

— Наші міста — спадкоємці великої історії. Здатність об’єднуватися наші предки продемонстрували ще 1429 року під час  з’їзду  європейських монархів у Луцьку. Ми повинні розвивати  зв’язки між містами, адже це сприятиме кращому порозумінню між слов’янськими народами, — зазначив Міхал Залеський і висловив сподівання, що Торунь стане другим домом для лучан.

  Співпраця вже має конкретні результати. Навесні фахівці служби охорони навколишнього середовища й озеленення Торуня  на чолі з професором  Університету імені Міколая Коперника Ярославом  Бушком провели вакцинацію луцьких каштанів, уражених македонською міллю, представники торунського автоклубу брали участь у третьому фестивалі «Авто-Луцьк», а луцька футбольна команда – вдруге у міжнародному турнірі з міні-футболу серед працівників муніципалітетів на кубок президента Торуня Міхала Залеського.

…Через півтора року, у 2010-му,  Торунь святкуватиме 777-річчя з дня заснування.  І городяни сподіваються, що три щасливі сімки, які принесе містові зображений на його гербі янгол-охоронець, сприятимуть добробуту й поступу.

Автор: Мирослава РАДАВСЬКА