Проблеми реформування охорони здоров’я на рівні міста

У зв’язку з неефективним функціонуванням медичної галузі в місті на одній із сесій Кам’янець-Подільської міської ради було прийнято рішення щодо проведення медико-економічного аудита діяльності комунальних лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) міста. На виконання цього рішення незалежна консультативно-експертна група «Медичний менеджмент і аудит» (фірма «Медма») уклала договір з міською радою на проведення медико-економічного аудита діяльності комунальних лікувально-профілактичних закладів міста.

Вивчивши цю проблему, дійшли висновку, що рівень надання медичної допомоги загалом задовільний. Однак якість амбулаторно-поліклінічної допомоги та її організацію потрібно значно поліпшити. Для цього запропоновано такі заходи: децентралізація та наближення до населення первинної медичної допомоги шляхом її перерозподілу між лікарняними закладами й створення нових установ на засадах сімейної медицини; концентрація спеціалізованої медичної допомоги; розвиток медико-соціальної реабілітації завдяки реструктуризації та перепрофілізації ліжкового фонду.

Кадровий потенціал міської системи охорони здоров’я здатний забезпечити значно вищий рівень медичної допомоги. А ось її фінансування геть недостатнє, що є типовим для більшості регіонів України, для забезпечення гарантій, задекларованих статтею 49 Конституції. Використання матеріально-технічних, кадрових, фінансових ресурсів часто неефективне. Резерви збільшення обсягів фінансування є і в самому місті, і за його межами. Для їх залучення потрібна реорганізація комунальної системи охорони здоров’я, зміна відносин з обласним бюджетом, створення єдиного медичного простору в межах регіону. Реалізація зайвого рухомого й нерухомого майна дасть змогу протягом найближчих років заробити коштів не менш ніж 750—800 тисяч гривень, які слід використати на придбання вкрай необхідного медичного обладнання. Реструктуризація так званого ліжкового фонду дасть можливість розгорнути не менш як 150 медико-соціальних ліжок, цілковито забезпечених медикаментами й харчуванням. Підвищення ефективності первинної медичної допомоги дасть можливість додати до бюджету майже 350—400 тисяч гривень.

Аудит, крім того, показав, що для вдосконалення організації та управління системою охорони здоров’я і на рівні системи з боку виконавчої влади, і на рівні лікувальних закладів є великі резерви. Для виконання програми оптимізації системи охорони здоров’я міста потрібно 2—3 роки. Її пріоритетом має стати значне підвищення якості медичної допомоги й пов’язане з цим задоволення населення за рахунок зміцнення первинної ланки охорони здоров’я, спрямування на її функціонування не менш як 50 відсотків фінансових ресурсів.

Проведення медико-економічного аудита довело, що в умовах обмеженого бюджетного фінансування особливого значення набуває підвищення медико-економічної ефективності. Раціональне використання резервів дасть можливість вивільнити для поліпшення охорони здоров’я населення міста такі кошти: внутрішні резерви — 1,9—2,1 мільйона гривень; зовнішні резерви – 2—2,5; разом усі резерви — 3,8—4,6, із яких 3–3,7 мільйона гривень щорічно.

Що ж маємо на практиці? Навіть часткове виконання вказаних рекомендацій дало змогу сьогодні отримати хоч і далеку від ідеальної, проте оптимальнішу структуру системи охорони здоров’я в місті. Реструктуризовано мережу лікувальних закладів, створено й передано в підпорядкування управлінню праці та соціального захисту Центр медико-соціальної реабілітації «Довголіття», який започаткував розвиток медико-соціальної та геріатричної допомоги в місті.

Ще однією проблемою міста є наявність досить місткої профільної ліжкової бази пологових будинків, які за проектом розраховані на обслуговування 250 тисяч населення. Нині загальна кількість населення міста та району становить близько 175 тисяч. Тож два однакові лікувальні заклади дублюють функції один одного. Отже, доцільно поєднати матеріально-технічну базу та кадровий потенціал у стінах одного закладу й надавати профільну допомогу на регіональному рівні. Проте розв’язання проблеми стримує відсутність нормативно-правового простору, який дав би змогу консолідувати сили та засоби в дотриманні принципів їх цільового призначення, територіальної доступності та соціальної справедливості.

Автори: Юрій ПЛИВАНЮК, Олександр ЗАРИЦЬКИЙ