Ніна Карпачова ініціює ратифікацію Конвенції ООН щодо захисту осіб від насильницьких зникнень

Наприкінці жовтня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова перебувала в Кенії, де провела переговори про визволення з піратського полону екіпажу судна «Фаїна», а також взяла участь у 9-й Міжнародній конференції «Національні інституції з прав людини і відправлення правосуддя». Повернувшись до України, Омбудсман розповіла про підсумки своєї робочої поїздки:

— На міжнародній конференції, що відбувалася в Найробі під егідою Верховного комісара ООН з прав людини, у фінальну декларацію було внесено пропозицію Омбудсмана України про термінову ратифікацію всіма країнами—учасниками зібрання Конвенції ООН щодо захисту осіб від насильницьких зникнень. Одразу після повернення я підписала подання Президентові України з цього приводу.

У центрі уваги міжнародної спільноти на конференції у Найробі була ситуація, що складалася в Аденській затоці поблизу Сомалі. У полоні місцевих піратів на 12 захоплених суднах нині перебуває близько 250 моряків. Окрім 17 членів екіпажу «Фаїни», серед заручників є ще один українець — Олександр Заворотнюк. Він працював на грецькому судні «Капітан Стефанос», яке пірати захопили 21 вересня.

Питання про визволення з піратського полону громадян України я порушувала на переговорах з керівництвом Кенії — прем’єр-міністром, міністром оборони, спікером парламенту, головами двох парламентських комітетів, котрі ведуть власне розслідування обставин захоплення «Фаїни». Мене запевнили, що кенійська сторона зробить усе від неї залежне.

Крім того, вдалося провести переговори з послами трьох країн, акредитованих у Кенії: Сомалі, Росії та США. Посол Сомалі запевнив мене, що пірати ніколи не вбивають екіпаж і не захоплюють вантаж. Жодного разу такого випадку не було. Відомо, що наймолодшому з піратів — 14 років. Приблизний вік піратів  — від 18 до 27 років.

Може виникнути питання: чому візит відбувся в Кенію? Тому, що саме ця країна, межуючи із Сомалі, надає найбільшу допомогу жителям сусідньої країни, що потерпає від безвладдя. Кенія прийняла 220 тисяч сомалійців, уже майже 20 років утримує табір для біженців. Бідність провокує громадян Сомалі на піратські захоплення суден, що й відбуваються там ледь не щодня.

Лише з початку цього року ООН втратила на території Сомалі п’ятьох своїх представників: двоє перебувають у піратському полоні, трьох убито. Оскільки насильницьке зникнення людей у Сомалі не є рідкістю, міжнародна спільнота постійно докладає зусиль для розв’язання цієї проблеми. Так, найближчим часом у Найробі відбудуться переговори представників держав, що зацікавлені у врегулюванні ситуації в регіоні. Незабаром також планується зустріч 27 міністрів оборони країн ЄС, на якій порушуватиметься питання піратських захоплень суден в Аденській затоці.

Насправді ситуація, що склалася із судном «Фаїна», не така драматична, як передають деякі ЗМІ. Я вдячна кенійській стороні, котра організувала мені телефонний дзвінок на судно. Розмова з членами екіпажу пересвідчила мене,  що попри інсинуації у ЗМІ ситуація на «Фаїні» хоч і напружена, проте моряки продовжують мужньо триматися.

На превеликий жаль, не вдалося залучити американську сторону до надання допомоги екіпажу. Судна Сполучених Штатів, що ведуть спостереження за «Фаїною», готові доправити на неї паливо, воду й харчі лише тоді, коли судно буде звільнено з полону. Цю позицію мені підтвердив під час зустрічі й посол США в Кенії.

Однак є інший канал, який має спрацювати. Сподіваюся, що на «Фаїну» з берега в першу чергу буде доставлено дизельне пальне. В морозильній камері, де зберігається тіло померлого капітана Колобкова, потрібно підтримувати належну температуру. За нашою інформацією, зараз на судні пального залишилося на 30 годин, а генератор працює лише одну годину на добу, бо екіпаж змушений економити пальне. Потім буде доставлено питну воду, харчі — спагеті, олію, сухе молоко, цукор. Це ті продукти, які можна купити в Сомалі.

Тепер стосовно заяв судновласника про те, що Омбудсман своїм втручанням нібито перешкоджає вести перемовини, оскільки під час перебування в Кенії пішов на «неузгоджені спроби вести свої власні переговори з піратами». Відповідально заявляю: жодних переговорів Омбудсмана України з піратами не було й не могло бути. Це виключна справа судновласника. З самого початку ми хотіли з ним зустрітися й обговорити всі питання. Проте родини моряків тиждень його шукали, не знали, хто він є, поки Омбудсман власними каналами не з’ясувала це питання і разом із членами родин не оприлюднила, то, мабуть, він і досі б ховався. Ми це зробили відкрито й публічно. Я не хотіла б, щоб судновласник зводив дрібні рахунки, тому що саме він, а не держава, мав гарантувати безпечний рейс.

Ще одне: вантаж застрахований, тому судновласник нічого не втратить, якщо щось і трапиться із судном та вантажем. Він навіть втрачає більше, коли питання вирішується через перемовини про звільнення «Фаїни». Але я сподіваюся, що він керуватиметься, крім матеріальних, ще й моральними мотивами, адже це відбувається на очах у всієї світової спільноти. Думаю, у нього вистачить мудрості зайнятися справою, яку він зобов’язаний був розпочати з першого дня захоплення судна.

Грошовим викупом заручників Омбудсман не опікується. Але це право родин збирати гроші на викуп. До речі, я повідомила кенійську сторону, що дійшло до того, що по копійках родини збирають кошти, аби викупити своїх родичів. Загалом питання викупу є виключною сферою судновласника Вадима Альперіна. Він чи його представники мають заявити про  відповідне рішення. Про те, що українські політики надали кошти, достатні для викупу, мені нічого не відомо. Самі родичі моряків зібрали копійки — десь близько 5 тисяч гривень.

Пірати, які після «Фаїни» захопили ще одне судно, в ефір кричали і про 20, і про 30 мільйонів доларів. Але можу сказати: самі пірати розуміють, що це нереальні суми, бо на «чорному» ринку існують інші, значно менші, тарифи. Захоплення кораблів тут перетворилося на прибутковий бізнес, де склалися ціни.

Дехто й досі каже, що існують два варіанти повернення «Фаїни» — переговорний і силовий. Проте під час переговорів у Кенії я заявляла лише про розв’язання проблеми шляхом переговорів. Силовий варіант за жодних обставин не може бути застосований ані щодо судна «Фаїна», ані щодо самого Сомалі, де колись уже вдавалися до такої спроби, але вона завершилася повним провалом. Це неприпустимо з огляду і на життя людей, і на особливий характер вантажу.

Нині я веду кілька справ щодо українських моряків. На жаль, пірати захоплюють судна доволі часто. Нерідко на судна за кордоном накладають арешт і офіційні власті, як це сталося з «Перекопським», який затримали в Аргентині. Загалом найкраще розв’язання проблеми — поновити торговий флот України, а не лише говорити про морський статус держави. Тоді 100 тисяч українських моряків повернуться додому й працюватимуть на суднах під українськими прапорами.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ