Як городяни Віктора Розумного полонили

Міську громаду Полонного, одного з найдавніших міст Хмельниччини, очолює Віктор Федорович Розумний. Коли його призначили головою райдержадміністрації, район в області посідав чотирнадцяте місце з тваринництва і вісімнадцяте — за загальними показниками. За два роки вдалося вийти відповідно на перше та п’яте місця. За цими досягненнями стояла тривала й копітка робота.
Та сталося так, що Віктор Федорович Розумний перейшов на іншу роботу, очолив підприємство в сусідньому районі. Однак громада, виборці жадали його повернення, тепер уже міським головою. Цю посаду він обіймає понад два роки. Про акценти цього періоду наша розмова з міським головою Полонного Віктором Розумним.

— Вікторе Федоровичу, на яких проблемах було зосереджено увагу протягом цих кількох років?

— Місто потерпало від кількох найгостріших проблем: водозабезпечення, очисні споруди, тепло. Тому передусім узялися  розв’язувати їх. Торік увели в дію каскад водогону міста Полонного, який обійшовся майже  в 4,5 мільйона гривень. Освоєно 140 тисяч гривень із державного бюджету на виготовлення проектно-кошторисної документації для здійснення робіт із реконструкції очисних споруд. На цьому об’єкті вже нинішнього року використано 500 тисяч гривень із державного бюджету та 25 тисяч — із місцевого. Відремонтовано водоводи, на деяких вулицях міста побудували нові водопровідні мережі.

Протягом двох років реконструюємо й уводимо в дію енергозберігаючі котельні. Торік така стала до ладу за рахунок фінансування з державного та місцевого бюджетів. А за кошти міського бюджету ведуться роботи з обладнання автономного опалення зі встановленням індивідуального котла в дитячому садку № 1 «Теремок», що дасть змогу значно зменшити витрати на його теплозабезпечення.

Загалом торік Полонське підприємство теплових мереж замінило 120 метрів труб. Модернізовано 10 котелень. Розробили проектно-кошторисну документацію для реконструкції котельні й теплових мереж по вулиці Лесі Українки та розпочали модернізацію котельні. Нині для завершення цих робіт із державного бюджету виділено 161 тисячу гривень та з місцевого — 8,5. На цій же вулиці за бюджетні та місцеві кошти розпочали реконструкцію зовнішніх тепломереж.

— Реконструкція мереж тягне за собою проблему доріг...

— Загальна протяжність їх у місті понад 300 кілометрів, упродовж року на реконструкцію витратили півмільйона гривень. Фінансуємо капітальні та поточні ремонти й з міського бюджету.

Щоб у належному стані утримувати житловий фонд, торік уперше за останні десять років придбали п’ять одиниць техніки для комунальних підприємств. Тепер водоканал має екскаватор, комбінат комунальних підприємств — ліктьову вишку, трактор і машину для вивезення сміття, асфальтний коток.

— Кажуть, у Полонному навіть квартири дають?

— За два роки за рахунок державного бюджету їх придбано шість: дві —для учасників бойових дій, три — для працівників правоохоронних органів та прокуратури, одну — для малозабезпеченої сім’ї. Наразі за кошти місцевого бюджету завершено фінансування двокімнатної квартири на умовах участі на паях у будівництві житлового будинку.

Загалом на благоустрій та комунальні послуги торік було освоєно  більш як мільйон гривень. До 1010-ї річниці міста Полонного відкрито площу 1000-ліття, на якій установлено пам’ятник Тарасу Шевченку, введено в дію міський фонтан.

Реконструювали пам’ятник на площі Перемоги. Нині тривають роботи з облаштування пам’ятки археології «Залишки земляного валу літописного міста Полонного».

 — Вікторе Федоровичу, до речі, своїми підземними тунелями Полонне вже встигло прославитися на всю Україну. Знайдено лабіринти.

— Справді, в районі Новополонного випадково було знайдено підземні ходи. За даними попередніх досліджень, ця історична знахідка датується ХVІ—ХVІІ століттями. Знаходиться вона на глибині двох метрів, висота тунелю 1,2 метра. З основного ходу є розгалуження в обидва боки.

Це надзвичайно цінне відкриття і воно має стати надбанням багатьох відвідувачів. У наших планах на основі цих підземних ходів створити свого роду музей для проведення екскурсій. Подібне до згаданого провалля знайдено й на вулиці Петровського. Ми надіслали до Кабміну декілька листів із проханням допомогти дослідити ці місця. З міського бюджету вже виділяли певні кошти для Київського інституту археології. До цього питання повернемося ще не раз, адже нерозвіданими залишаються ходи під землею поблизу костелу Святої Анни. Ці старовинні унікальні місця варто дослідити науковцям, обладнати, щоб із ними могли ознайомитися жителі не тільки нашої області, а усієї України. Сподіваємося на підтримку держави у цьому питанні.

— Проте міська влада і сама не сидить склавши руки, намагається створити всі умови для наповнення місцевого бюджету, щоб і надалі було що витрачати на розвиток міста. Які інвестори нині на часі?

— Мені вдалося провести тривалі перемовини з інвестором, зацікавленим у будівництві на території міста фабрики з пошиття джинсів. Планується вкласти у виробництво до трьох мільйонів євро, здійснити реконструкцію підприємства — оглядали, зокрема, фабрику «Вторресурси», — встановити відповідне обладнання й розпочати роботу. Передбачаємо створити майже 600 робочих місць. Маємо намір залучити інвесторів до участі у соціальних проектах міста.

— Ми з вами говорили про діяльність міського голови Полонного й депутатського корпусу.

— Звісно, проблем і турбот значно більше, але якщо впораємося з ними, то громадяни житимуть комфортно й затишно і, може, ще через кілька століть нащадки згадуватимуть цей час як найкращий у житті давнього Полонного.

Розмову вела Ірина КОВАЛЬ.