Як уряд урахував пропозиції Бюджетного комітету й представників регіонів, опрацьовуючи проект держбюджету-2006? Відповідь на це запитання з'ясовували на засіданні Консультативно-д
Р І Ш Е Н Н Я
Консультативно-дорадчої ради
з питань місцевого самоврядування
при Голові Верховної Ради України
№ 23, 24 листопада 2005 р.
Про проект Закону України
"Про Державний бюджет України на 2006 рік"
Консультативно-дорадча рада в и р і ш и л а:
1. Інформацію Кабінету Міністрів України про доопрацювання проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до другого читання взяти до відома.
2. Роботу Кабінету Міністрів України щодо виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" в частині бюджетного забезпечення видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих державних повноважень та щодо врахування у проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до другого читання положень Бюджетних висновків Верховної Ради України в частині міжбюджетних відносин визнати незадовільною.
3. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету при підготовці проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до розгляду Верховною Радою України у другому читанні внести пропозиції щодо:
– переведення субвенцій в дотації, що розраховані за нормативами бюджетної заборгованості для всіх 689 суб'єктів бюджетного процесу, з якими державний бюджет має прямі взаємовідносини;
– збільшення:
розрахункового обсягу видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, на 5.000.000 тис. гривень з метою належного забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих державних повноважень та покращення економічної структури видатків місцевих бюджетів;
обсягу додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ (але не нижче рівня 2005 року);
обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів, в тому числі на капітальний ремонт сільських шкіл, на 1.450.000 тис. гривень, а також порядку розподілу зазначеної субвенції за об'єктами;
обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг комунальної власності, в першу чергу у сільській місцевості, до 450.000 тис. гривень;
обсягу загального фонду видатків Міністерства соціальної політики та праці на утримання центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів та здійснення розподілу зазначених коштів між адміністративно-територіальними одиницями у додатку № 5 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік";
– здійснення окремих видатків на централізовані заходи і програми, які визначені у додатку № 5 до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", шляхом надання відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;
– виділення субвенцій:
м. Кривий Ріг на соціально-економічний розвиток міста в розмірі 1% від коштів, які отримані від приватизації комбінату "Криворіжсталь";
Автономній Республіці Крим на реалізацію Програми облаштування та соціально-культурного розвитку депортованих громадян – 20 млн. гривень;
м. Запоріжжя на підготовку експерименту по впровадженню соціальних стандартів – 50 млн. гривень;
м. Калуш Івано-Франківської області на реалізацію екологічних програм – 7 млн. гривень.
4. Вважати за доцільне заслухати у Верховній Раді України перед розглядом у другому читанні проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" звіт Кабінету Міністрів України про хід виконання державного бюджету України за 9 місяців 2005 року.
Голова Верховної Ради України
В. ЛИТВИН.
Не змінюючи прогноз макропоказників, зазначив, інформуючи присутніх,
заступник міністра фінансів Анатолій МЯРКОВСЬКИЙ, уряд змінив все-таки пропорції параметрів, скажімо, видатків на розвиток і споживання, урахував пропозиції стосовно програми енергозбереження та деяких інших. Урядовець переконував і в тому, що зросла сума, яку буде передано місцевим бюджетам.
Перший заступник міністра економіки Сергій РОМАНЮК, зокрема, зазначив, що макроекономічні показники, на яких розроблявся кошторис, мають бути досягнуті за умови виконання п'яти пріоритетів. Вони такі: забезпечення інноваційності та конкурентності реального сектору економіки, який передбачає, що кошти в державних цільових програмах буде зосереджено саме на тих інноваціях, котрі можуть дати наступного року якомога більшу додану вартість; розвиток малого й середнього бізнесу як одного з головних джерел інвестування і створення нових робочих місць; державне інвестування у точки зростання й деякі точки зростання, закладені в державному бюджеті; розвиток регіональної інфраструктури.
Загальний обсяг інвестицій, наголосив Сергій Романюк, має коливатися від 102 до 105 мільярдів гривень, з яких 31 мільярд – це те, що Мінфін пропонує спрямувати як видатки розвитку. Причому з цієї суми фактично 12,4 мільярда спрямовуватимуться на фінансування державних цільових програм. Після прийняття бюджету, підкреслив він, "будуть ухвалені нові порядки, які стосуються розподілу капіталовкладень, в тому числі й державного бюджету, що стосуються інвестицій на об'єкти на місцевому й регіональних рівнях".
У реально практичній площині повела розмову на засіданні Консультативно-дорадчої ради
виконувач обов'язків голови Бюджетного комітету парламенту Людмила СУПРУН:
– Коли ми говоримо про зростання доходів і видатків місцевих бюджетів, слід враховувати їх структуру. Фактично йдеться про те, що всі кошти, котрі передають місцевим бюджетам, – це кошти на заробітну плату. І коли ми реально вивчили, скільки залишається вільного ресурсу, стало зрозуміло: місцеве самоврядування не зможе повноцінно виконувати повноваження. То навіщо така влада? Можна поставити банкомати й без влади на місцях сплачувати зарплату.
Людмила Супрун на конкретних прикладах довела, що трансферти, наприклад, на погашення боргів у комунальній сфері, неможливо вважати реальним ресурсом місцевих бюджетів.
– Ми запропонували, – підкреслила Людмила Павлівна, – спрямувати на місцеві бюджети два типи платежів: перший – безпосередньо кошти на виконання делегованих повноважень, другий – на виконання проектів соціально-економічного розвитку, що передбачає добудову лікарень, газифікацію, благоустрій, ремонти доріг, житлово-комунального фонду тощо. Тобто ми намагалися, щоб до суми 550 мільйонів було додано ще 1 мільярд 450 мільйонів гривень, щоб видатки на соціально-економічну сферу на рівні регіонів в цілому по країні становили 2 мільярди гривень. Однак уряд не враховує ці пропозиції.
Найбільшою проблемою 2006 року виконувач обов'язків голови Бюджетного комітету назвала дотацію Пенсійному фонду на суму 20 мільярдів гривень, необхідність якої виникла через допущені викривлення стосовно зарплат і пенсій. І навела деякі порівняння: якби ми вдвічі збільшили видатки на фундаментальну науку, то з цих 20 мільярдів витратили б лише мільярд, якби вдвічі збільшили витрати на культуру, то це становило б лише 500 мільйонів, якби вдвічі зросли видатки на медицину, то 2 мільярди було б витрачено.
У промові на нараді Людмила Супрун висловила ще низку зауважень до проекту кошторису й наголосила: Бюджетний комітет під час підготовки документа до другого читання враховуватиме позиції відповідно до затверджених парламентом бюджетних висновків.
Виступаючи в обговоренні проекту бюджету, голови рад усіх рівнів, досвідчені представники органів місцевого самоврядування наводили конкретні приклади того, як місцеве самоврядування намагаються, образно кажучи, посадити на голодний пайок. Нема коштів на розвиток, не передбачено й на виконання делегованих державою повноважень. Тому й лунали думки, що, може, варто вдатися до радикальних заходів: прийняти сесіями рішення про відмову виконувати делеговані державою повноваження, і нехай, мовляв, їх спробують виконати державні органи на місцях, відповідні галузеві міністерства й відомства на кошти, що виділяє їм уряд з державного бюджету. У виступах ішлося й про те, що самою багаторічною практикою за принципом залишкового фінансування функцій самоврядування сутність його зведено нанівець. Відверто скажу: треба було добряче зачепити цих поважних досвідчених управлінців, так допекти, щоб вони зробили такі заяви! Дехто навіть повідомив, що плануються акції протесту самоврядних громад у день розгляду парламентом у другому читанні проекту держбюджету-2006. Ішлося й про недоцільність проводити вибори місцевих органів влади за пропорційною системою, бо це не піде на користь фаховому підходу до економічного розвитку самоврядних громад.
Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН, підбиваючи підсумки обговорення проекту кошторису, наголосив, що проблеми формування бюджету протягом багатьох років так і залишилися нерозв'язаними. Уряд під час підготовки проекту не бере до уваги надіслані з регіонів розрахунки.
"Загальної концепції, загального підходу до розвитку країни немає, – зазначив Голова ВР. – Я вже не кажу про програму діяльності уряду. Щоразу написали щось, протиснули це, і от вам уся програма. Ніхто не спромігся ухвалити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики з тим, щоб були виставлені віхи, за які не дозволялося б перестрибувати внаслідок неструктурованості, політизованості чи внаслідок того, що в нас політика домінує над економікою.
У нас сьогодні зламана рівновага в країні, акцент зроблено на політичні процеси. Це загальна характеристика, і не слід сприймати як критику на чиюсь адресу. Це наша спільна біда.
Ще раз хочу підкреслити: після президентських виборів Україні для розбігу не вистачає одного року. Нині не можна реалізувати високі очікування, устремління, бо країна після президентських виборів одразу втягнулася в парламентську кампанію і всі про неї думають. Міністри, голови обласних державних адміністрацій йтимуть на вибори. З'явилася пропозиція розвести вибори в часі. Це можна зробити, якщо витерти вкотре ноги об Конституцію. Щоб розвести вибори в часі, парламентські й місцеві, треба приймати зміни до Конституції, що є нереально, або приймати, за великим рахунком, якийсь суспільний договір. Але не для того, щоб дати можливість тим, хто ще не накачав м'язи, зробити це, а для того, щоб визначити, що мають зробити для країни Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Президент. А після того вже говорити про чесні вибори. Бо складається враження, що іншої роботи, як тільки заздалегідь ділити між собою владу, в політиків і державних чиновників немає".
З урахуванням пропозицій, що лунали під час обговорення проекту бюджету, Консультативно-дорадча рада ухвалила відповідне рішення.
PS. На повторне друге читання, або Знову "двійка"
1 грудня 2005 року Верховна Рада відправила проект державного бюджету на 2006 рік на доопрацювання Кабінетом Міністрів. За цю постанову проголосували 274 народні депутати з 411 присутніх у залі. Запропонований фінансовий законопроект "у цілому" дістав підтримку лише 71 народного обранця.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив: стан підготовленого документа змушує "сумніватись у зацікавленості Кабінету Міністрів у прийнятті державного бюджету на 2006 рік". Доопрацьований законопроект має повернутися до Верховної Ради за тиждень. Повторне друге читання плановано провести 15 грудня.
Уряд у бюджетному процесі демонструє кроки, котрі ведуть до неухвалення кошторису держави. А з цього можна зробити висновок: бюджет Кабміну не потрібен. Відсутність головного фінансового документа ставить під загрозу проведення виборів до парламенту й місцевих рад, зауважив Володимир Литвин напередодні, 30 листопада, на засіданні політичної ради при Президентові України.