№15, серпень 2008

Реформа вищої освіти потребує часу, а не радикалізму

Ідею підпорядкування всіх галузевих ВНЗ виключно МОН України підтримую, однак із застереженнями. ВНЗ, що готують кадри для державної служби, регіонального управління, органів місцевого самоврядування, могли б підпорядковуватися Кабінету Міністрів, Головдержслужбі, Міністерству регіонального розвитку та будівництва. Тому що ці ВНЗ мають: відмінні від інших принципи формування складу слухачів і їхнього розподілу після закінчення навчання; специфічні програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; можливість брати безпосередню участь посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування в навчальному процесі; постійну систему стажування — практику слухачів в органах державної влади та місцевого самоврядування.

За галузевими міністерствами має залишитися низка надзвичайно важливих функцій, які можуть реалізуватися створенням у міністерствах управлінь з контролю за рівнем фахової підготовки випускників. До таких функцій належить насамперед контроль за рівнем якості вмінь і навичок. Галузеві міністерства разом із МОН мають вирішувати питання державного замовлення та розподілу випускників, збереження й розвитку навчальної та лабораторно-наукової бази ВНЗ та інші життєво важливі питання. 

Щодо інших ВНЗ, то з їхнім підпорядкуванням МОН справа тільки виграє. Підпорядкування галузевих ВНЗ Міністерству освіти і науки має здійснюватися поступово, протягом 2—3 років. Це  дасть можливість робити черговий крок, спираючись на набутий досвід.

Тепер щодо створення «освітніх корпорацій». Спроба реалізувати цю ідею МОН намагалося наказом № 13 від 19.01.1994 року «Про затвердження Положення про навчальний та навчально-науково-виробничий комплекс». Але сьогодні ця ідея має дещо інший зміст та організаційні форми.

Для якоїсь частини ВНЗ створення корпоративних університетів принесе користь. Однак, на мою думку, за низки умов. По-перше, процес об’єднання має бути добровільний, а ВНЗ, що увійдуть до «освітньої корпорації», мають залишити за собою право юридичної особи. По-друге, управління корпоративним університетом повинно діяти на основі положення, одностайно ухваленого учасниками; загальне керівництво повинна здійснювати рада, до якої входять ректори ВНЗ, що створюють «освітню корпорацію». Головувати в раді ректори мають по черзі, а рішення — прийматися одноголосно. По-третє, вихід зі складу «освітньої корпорації» не повинен нічим обмежуватися. По-четверте, «освітня корпорація» має утворюватися ВНЗ у співпраці з МОН і розпочинати діяльність після відповідного рішення колегії МОН.

Автор: Юрій Мальчин

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Зеленський подякував Польщі за рішення, яке наблизить передачу F-16 Вчора, 19 липня

Прем'єр Британії обіцяє Зеленському подвоїти зусилля з підтримки України Вчора, 19 липня

CNN: Трамп і Зеленський запланували телефонну розмову на п’ятницю Вчора, 19 липня

Зберігання зброї у воєнний час: що потрібно знати власникам Вчора, 19 липня

Виставкові стенди міжнародних компаній знову будуть присутні на виставках в Україні Вчора, 19 липня

Зеленський застеріг від "мирних перемовин" за спиною України, натякнувши на Орбана 18 липня

ЗМІ дізналися про вміст наступного оборонного пакета Франції для України 18 липня

Урсулу фон дер Ляєн переобрали головою Єврокомісії 18 липня

Литва остаточно виходить з конвенції про касетні боєприпаси 18 липня

Зеленський прибув до Британії: анонсував зустріч із королем і новим прем'єром 18 липня