№14, липень 2008
Перед тим, як приступити до внесення змін до головного кошторису держави, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк провів серію консультацій із радою коаліції та опозицією
На зустрічі з представниками Блоку Литвина та Компартії він запропонував у останній пленарний тиждень першочергово розглянути оновлений бюджет та Програму соціально-економічного розвитку. «Це дасть можливість кожній політичній силі, по-перше, проявити себе, а по-друге, виконати соціально-економічні зобов’язання, які брали політичні сили під час виборчої кампанії. Мова не повинна йти про те, що хтось допомагає чи не допомагає коаліції», — сказав він.
Віктор Янукович не брав участі в зустрічі, бо в Партії регіонів ставили під сумнів саму наявність більшості в парламенті. «Ми не розуміємо, що означає запропонований Арсенієм Яценюком формат зустрічі «окремо — з коаліцією, окремо — з представниками фракцій, що не входять до неї». Коаліції сьогодні нема. І це перше, з чого спікер повинен починати консультації», — прокоментувала позицію політичної сили народний депутат Ганна Герман.
Проте затримку прийняття змін до Держбюджету на 2008 рік пов’язують із тривалим процесом узгодження Кабміном і Президентом нових макроекономічних показників. Зокрема, внесені до бюджету корективи на поточний рік мають відображати реальні показники інфляції та рівня ВВП. Віктор Ющенко вважає, що уточнений Мінфіном показник щодо інфляції на 2008 рік на рівні 15,3 відсотка не відповідає дійсності, бо за підсумками п’яти місяців становить 14. Отож у секретаріаті глави держави ретельно перевіряли, чи не занижено урядом показники дохідної і видаткової частин бюджетів усіх рівнів.
Додаткові кошти передовсім мають спрямувати на нарощування ресурсу для вчасного відшкодування ПДВ, додаткове фінансування Міністерства оборони та Служби безпеки, реконструкцію передбачених планом підготовки до Євро-2012 доріг шляхом збільшення урядових гарантій Укравтодору. Окрім цього, глава держави вважає за необхідне додатково фінансувати поширення по всій території України телерадіопрограм, «вироблених для державних потреб», а також запровадження експерименту з будівництва доступного житла.
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що уряд у повному обсязі фінансує видатки бюджету «й ніяких затримок, ніяких невиплат сьогодні не існує». Особливо враховуючи додаткові надходження в розмірі 30,4 мільярда гривень.
Покладають надії і на залучення коштів до бюджету, коли запрацює Державна програма приватизації на 2008—2012 роки. Урядовим законопроектом, ухваленим, щоправда, тільки в першому читанні, передбачається 2012 року завершити приватизацію як «соціально-економічний проект реформування власності». А до цього держава позбавлятиметься об’єктів, подальше перебування яких у держвласності потребує значних витрат: збиткових підприємств, а також дрібних пакетів акцій, які не можуть забезпечити її впливу на діяльність компанії, та об’єктів незавершеного будівництва.
Голова профільного підкомітету Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Олександр Бондар зазначив, що комітет не раз звертав увагу на застарілість попередньої програми, ухваленої ще 2000 року. Він висловив сподівання, що затвердження нового документа допоможе нарешті розблокувати процес приватизації.
Основні пріоритети на найближчі п’ять років: оптимізація структури державної власності у виробничій сфері; врахування індивідуальних особливостей об’єктів приватизації; продаж дрібних пакетів акцій, окремо визначених об’єктів нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва; продаж збиткових підприємств під зобов’язання покупця щодо проведення їхнього фінансового оздоровлення; продаж високоліквідних об’єктів для забезпечення виконання бюджетних завдань; сприяння розвиткові фондового ринку шляхом максимально широкого використання продажу акцій відкритих акціонерних товариств на фондових біржах.
«Цією програмою передбачено фактично новий механізм приватизації, оскільки основним способом продажу стратегічних об’єктів визначається відкритий конкурс, коли єдиним способом визначення переможця є величина запропонованої суми. Одночасно документ забороняє встановлювати до їхніх покупців кваліфікаційні вимоги й скасовує поняття «промисловий інвестор», що дозволяло визначати переможця аукціону ще до його проведення», — наголосив Олександр Бондар.
Жваву дискусію викликала позиція уряду щодо продажу не лише збиткових, а й високоліквідних підприємств. Із таким джерелом наповнення казни не погодилися Партія регіонів, Блок Литвина та Компартія.
«По суті, ми побачили не нову програму, а копію старої», — сказав член Комуністичної партії та голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації Євген Мармазов. Депутат зауважив, що відповідно до нової редакції проекту закону «Про приватизацію державного майна» можна буде продавати також об’єкти соціально-культурної сфери: санаторно-курортні установи, будинки відпочинку, профілакторії, об’єкти охорони здоров’я, культури.
Народний депутат від Партії регіонів Ірина АкІмова серед недоліків програми назвала те, що в ній не передбачено відсоткового співвідношення приватної та державної власності у сфері економіки. «Програма, ставлячи завдання оптимізувати структуру державної власності, не пояснює, що ж таке оптимальна власність», — наголосила опонент. Окрім цього, законодавчі зміни скасовують чинну нині заборону на продаж об’єктів незавершеного будівництва.
Унесення корективів до програми приватизації та змін до профільних законів може виявитися непростим. Особливо з огляду на те, що ці документи було подано без висновку Комітету з питань економічної політики. За словами Олександра Бондаря, розглянути ці питання не вдалося через відсутність представників Партії регіонів. Фракція вважає: спочатку слід прийняти закон, який заборонятиме продаж стратегічних об’єктів до остаточного погодження й ухвалення приватизаційної програми.
Автор: Олексій СИЩУК
Архів журналу Віче
№12 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Нові F-16 в Україні, зустріч Зеленського і Трампа, відкриття Нотр-Дама: новини вихідних
Трамп не виключив можливість зменшення допомоги Україні
Макрон про Сирію: Варварська держава повалена
Глава дипломатії ЄС пов'язала падіння Асада зі слабкістю Росії та Ірану
Зеленський наполягає на "дієвих гарантіях" миру після розмови з Трампом і Макроном
Зеленський розповів про свою зустріч з Трампом і Макроном
У Єлисейському палаці анонсували тристоронню зустріч Макрона, Трампа і Зеленського
Зеленський прибув до Єлисейського палацу для зустрічі з Макроном і Трампом
Зустріч Зеленського, Трампа і Макрона тривала 35 хвилин
Саміт ЄС обговорить ситуацію в Україні, чекають на Зеленського