№14, липень 2008

Анатолій Грицюк: «Я оприлюднив відомі факти зловживань, а правоохоронці мовчать»

Голова Волинської обласної ради Анатолій Грицюк перебуває на цій відповідальній посаді два роки. В інтерв’ю журналу він розповів, чи готова економіка області до сотівських стандартів, про співпрацю з НАТО, унікальну волинську шахту та обстоювання прав органів місцевого самоврядування.

— Анатолію Петровичу, нещодавно ви повернулися зі штаб-квартири НАТО у Брюсселі, де разом із представниками місцевого самоврядування обговорили з керівництвом Північноатлантичного альянсу можливості розвитку відносин Україна—НАТО. Проте не таємниця, що ця проблематика в нашій державі досить заполітизована. У підсумку чи вдалося відокремити економічні питання співпраці від політичних та яких домовленостей було досягнуто?

— Справді, довкола теми відносин України і НАТО дуже багато політики. Утім, жодних переконливих аргументів опоненти альянсу суспільству не наводять. Натомість варто зрозуміти: щоб дотримати стандартів цієї організації, необхідно здійснювати реформи всередині країни. І вони, погодьтеся, більше потрібні нам самим, аніж чиновникам із НАТО.

Дорогою до Брюсселя ми дискутували з представниками місцевого самоврядування Криму. Прикро, що їхні погляди щодо НАТО майже не відрізняються від тих, які формувала ще радянська ідеологія. Припускаю, після зустрічей, які ми мали в штаб-квартирі НАТО, їхні настанови дещо змінилися.

Хоч як дивно, там нас ніхто не агітував, просто дали можливість отримати всю потрібну інформацію, обговорити шляхи співпраці, вивчити досвід країн-членів. Зважаючи на те, що така зустріч була першою, йшлося про особливості регіонів, шляхи їхнього економічного розвитку, реформування галузей господарства. Гадаю, співробітництво буде плідним і не обмежиться цим візитом. Наразі маю намір запровадити на Волині кілька проектів, які співфінансуватимуться коштом НАТО. Ідеться, наприклад, про розв’язання екологічних проблем та профілактику надзвичайних ситуацій.

— Із вступом України до СОТ конкурентоспроможність областей стає пріоритетом влади на місцях. Натовські стандарти також передбачають ефективний державний менеджмент і внутрішні реформи. Чи задоволені ви виконанням програми соціально-економічного розвитку на Волині?

— Уважаю, що ми ефективно виконуємо стратегічні завдання, визначені програмою. Це передусім посилення привабливості регіону, створення відповідних умов для бізнесу. Розроблено інвестиційний план області, який є і програмою дій, і «путівником» для інвесторів. Не останню роль тут відіграє налаштованість на співпрацю. Наприклад, тільки завдяки тому, що на позачерговій сесії облраді вдалося оперативно вирішити питання з виділенням землі, такий потужний інвестор, як «Nestle», будуватиме свій завод поблизу Луцька, а не в областях-конкурентах.

Ще одну стратегічну перемогу здобули у конкурсі на запасний до львівського аеропорт для «Євро-2012», коли Луцьк обійшов інші міста Західної України. Нагадаю, згідно з рішенням Кабміну облраді належить 70,45 відсотка акцій Луцького аеропорту. Проте зусиллями лише обласного бюджету вдихнути у нього життя було б практично нереально.

Наступний наш пріоритет — курс на енергозбереження. Протягом 2008 року плануємо зменшити енергоспоживання населенням на три відсотки, бюджетними установами — на п’ять.

Велика частина коштів спрямовується на реконструкцію систем водо- і теплопостачання. Гадаю, до кінця поточного року вдасться завершити переобладнання очисних споруд у Маневичах та Камені-Каширському, а також розпочати будівництво каналізаційної мережі в селі Світязь.

— Упевнений, серед першочергових завдань є і завершення будівництва шахти №10 «Нововолинська». Не один міністр Мінвуглепрому обіцяв матеріальну й технічну допомогу. Чи вдасться вкластися у передбачені терміни?

— У 2007 році на підтримку діючих шахт ДП «Волиньвугілля» із державного бюджету надійшло 92,4 млн. гривень. Відповідно до програми «Українське вугілля» продовжувалося спорудження шахти № 10 «Нововолинська». На об’єкт спрямували 180,1 млн. гривень. Сьогодні шахту пропоновано внести до переліку об’єктів, які готуються до приватизації у 2008 році. Наразі вона завершена на 80 відсотків. Також облрада звернулася до керівництва держави з проханням про грошову та матеріальну підтримку для унікальної шахти № 10 «Нововолинська», будівництво якої почалося у роки незалежності.

Схожа ситуація з газопроводом Голоби—Маневичі, який будують із 1995 року. Для завершення робіт потрібно близько 60 млн. гривень.

— Органам місцевого самоврядування, зокрема й для названих проектів, часто доводиться відшукувати кошти самотужки, бо «центр» здебільшого фінансує бюджетників. Наскільки зросли доходи бюджету від продажу чи перездачі землі в оренду та які ще ви бачите ефективні джерела наповнення казни?

— Назву декілька цифр. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження до місцевих бюджетів від продажу права оренди на землю зросли у 1,8 разу, тобто більш як на 8 млн. гривень. Оплата за оренду землі збільшилася на 35,7 відсотка, а доходи від оренди майна комунальної власності — удвічі. Серед ефективних джерел наповнення казни я назвав би природні багатства, якими славиться Волинський край. На жаль, їх використовують ще не надто ефективно. 

— А чи виправдовує себе така новація, як передавання в оренду ставків і озер? Ви, як професійний рибалка, особисто переконалися в ефективності такого кроку, тобто чи допомогло це збільшенню рибних запасів?

— Починаючи з 1998 року обласна рада, турбуючись про збереження та раціональне використання водних об’єктів, працює над пошуком ефективних господарів для них, звісно, на конкурсних засадах.

У травні 1999 року прийняли перше рішення «Про надання в оренду водойм для розведення і вилову риби». Облрада реалізує кілька цілей: на озерах та ставках з’являється господар, сільський бюджет наповнюється додатковими коштами, а мешканці отримують якісну рибну продукцію.

Станом на 1 січня 2008 року  в оренду здано 233 ставки площею 4287 гектарів, що становить 62,9 відсотка від загальної площі ставків Волині, а також 51 озеро загальною площею 12712 гектарів. За час оренди водних об’єктів до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 1 млн. 316 тис. гривень.

Розрахунки фахівців свідчать, що з орендованих ставків завдяки природній рибопродуктивності (без витрат на корм) щорічно можна отримувати 540 тонн риби. Вилов у 2007 році збільшився на 35 відсотків порівняно з 2006-м і становив 644 тонни. Гадаю, ця позитивна тенденція збережеться й цьогоріч.

— Анатолію Петровичу, економічний розвиток регіону, зокрема зростання торік промислового виробництва більш як на третину, інвестиції на душу населення близько 300 доларів, — це важливі показники очолюваної вами обласної ради органів місцевого самоврядування. Однак і вони могли б бути вищими, якби місцеві представницькі органи для виконання своїх функцій мали належну фінансову та організаційну основу.

— Так, у своїх діях ми обмежені нинішніми умовами, тому багато питань можуть бути вирішені лише на владних щаблях вищого рівня. Сьогодні мушу визнати, що зусиль, спрямованих на кардинальні зміни законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування, виявилося недостатньо.

Єдине, чого вдалося досягти представницьким органам усієї України, це розблокувати процес державних закупівель, повернувшись до редакції 2004 року Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» й усунувши у цій сфері усіляких посередників та псевдогромадські організації з не властивими для їхнього статусу контрольними функціями за використанням бюджетних коштів.

Проте не можна сказати, що ми були пасивні в обстоюванні прав місцевого самоврядування. І обласна рада, і представницькі органи всіх рівнів Волині не раз ініціювали звернення до центральних органів влади щодо бюджетної політики, становища місцевого самоврядування, брали активну участь у роботі колегіальних дорадчих органів, створених при Президентові України, Кабінеті Міністрів та у Верховній Раді.

До речі, в парламенті діє організація депутатів-волинян, очолювана  народним депутатом України Євгеном Івановичем Кирильчуком. Це допомагає на рівні найвищого представницького органу влади спільно вирішувати нагальні питання життєдіяльності громади Волині.

– На жаль, у деяких  питаннях БЮТ і «Наша Україна» не мають спільної позиції, конфлікти зі столиці переносяться й на регіональний рівень. Чому, як ви вважаєте, не вдалося знайти спільну мову з колишнім головою облдержадміністрації та депутатами облради?

– Я шаную всіх депутатів, хоча є серед них такі, що будь-які  мої пропозиції сприймають «у штики». Це стосується й кількох депутатів фракції «Наша Україна», з якими намагаюся знайти спільну мову. І мені приємно відзначити, що більшість депутатського корпусу — професіонали, які працюють винятково на конструктив.

А історія стосунків із паном Бондарем. Володимир Налькович як  голова облдержадміністрації вніс пропозицію очолити Ківерцівську райдержадміністрацію, говорив про це зі мною. А пан Бондар, різко змінивши свої підходи у спілкуванні з учорашніми однодумцями (це стосувалось і мене), почав поводитися зверхньо, шукати зачіпки і говорити, що в Ківерцівському районі і те, і се не так… Коли ж мене обрали головою обласної ради, він, звісно, був незадоволений, бо хотів бачити на цій посаді підконтрольну собі людину. Вважаю, це є причиною протистояння. А крім того, я не поділяв  точку зору пана Бондаря щодо вирішення багатьох питань, актуальних в області.

— Чи можна розглядати вашу нещодавню заяву про факти корупції у лавах місцевих «нашоукраїнців» як застереження їм не «зачіпати» БЮТ? Адже після таких заяв ви могли б дати свідчення правоохоронним органам, проте не зробили цього…

— По-перше, боятися нам немає чого. Торік не надійшло жодного протесту прокурора на рішення обласної ради чи розпорядження голови. Мою заяву про ймовірну причетність окремих депутатів облради до корупційних дій не варто сприймати як застереження не «зачіпати» БЮТ чи особисто мене. Я оприлюднив відомі мені та тисячам волинян факти. Це — підстава для незаангажованої уваги правоохоронних органів до цієї проблеми, адже вони краще за мене знають про факти, але мовчать…

– Ще одне дискусійне питання — це оголошення 2008 року Роком Степана Бандери. Чим продиктоване таке рішення та які заходи планується реалізувати?

– Розглянувши звернення Братства ветеранів ОУН—УПА Волинського краю імені полковника Клима Савура про відзначення 100-річчя від дня народження Степана Бандери й зважаючи на рішення Львівської та Івано-Франківської обласних рад, депутати вищого представницького органу краю на сесії 21 травня проголосили на Волині 2008 рік Роком пам’яті головного провідника ОУН Степана Бандери. Це ім’я, на переконання більшості депутатів обласної ради, стало невмирущим символом боротьби за Українську самостійну соборну державу. Адже ні для кого не таємниця, що під прапором Бандери легендарна Українська повстанська армія показала світові виняткові зразки героїзму, жертовності й звитяги. До речі, на сесії депутати прийняли звернення до Президента України про присвоєння Степанові Бандері посмертно звання Героя України. Щодо конкретних заходів. Нині план проведення їх розробляється. Його затвердження плановано на наступну сесію ради.

 

Інтерв’ю взяв Олексій Сищук.

В оформленні волинських матеріалів використано знімки Ольги ПРОКОПЧУК
з арт-шоу «Ніч у Луцькому замку» 29 червня.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня