№14, липень 2008

Пасажири мають вибірПасажири мають вибір

Пристрасті на ринку транспортних послуг з розвитком галузі в Україні не вщухають. Але експерт з питань транспорту медіаради журналу Верховної Ради України «Віче» Василь ЦИБУЛЬКІН (на знімку), володар Кубка Президента України, не без оптимізму оцінює ситуацію:
— Гадаю, все йде своїм шляхом, важким, тернистим. Прикрі помилки, необґрунтовані амбіції деяких чиновників — усе є. Однак стараннями й зусиллями перевізників досягнуто певних результатів. І головний — це можливість вибору в пасажира: сісти в тролейбус за меншу суму або заплатити трохи більше й проїхати сучасним мікроавтобусом, обладнаним кондиціонером і телевізором, заощадивши дорогоцінний час.

Перевізники не раз зверталися до регіональної влади, уряду з проханням привести у відповідність ціни за проїзд. Не має перевізник розраховуватися за все сам. Це правило діє в будь-якій цивілізованій країні. Хочемо ми того чи ні,  закони економіки крутять колесо нашої історії, щорік набираючи обертів. І ми зобов’язані аналізувати й прогнозувати всі дії, пов’язані з цим процесом.

Потрібний розумний вихід, в основі якого — продумана транспортна політика, спрямована на зважене регулювання тарифів за допомогою дотацій, що компенсують автоперевізникам колосальні витрати.

Справедлива тарифна політика повинна враховувати всі економічні ризики.

Підприємець розвиває економіку держави. І з цим треба рахуватися. А не виявляти свою любов до народу за допомогою стримування цін за проїзд, перекладаючи всі економічні труднощі на перевізника.

— Василю Федоровичу, мені, наприклад, ніяково, коли водій автобуса відмовляє в безкоштовній послузі літній людині, що пред’являє йому посвідчення пільговика.

—  Це теж наша спільна проблема, яку можна розв’язати гідно. Часто як приклад згадують Європу, де проїзд на всіх видах транспорту коштує однаково — 1 євро. Так, Захід — добрий приклад для наслідування. Але порівнювати наш рівень життя й рівень комфортності українського транспорту з європейськими принаймні нерозумно. Ми перебуваємо на різних етапах розвитку. А ще хочу зауважити, що 1 євро й наявність державних економічних програм значною мірою амортизують колегам із країн Євросоюзу стрибки інфляції й підвищення цін на паливо.

У сусідній Росії, наприклад, соціальні служби купують пільговикам абонемент. Гроші за проїзд переказують перевізникам. Усе по справедливості, й усі задоволені. Чим не досвід? Є в історії вітчизняної транспортної галузі й поняття «дотації». Якщо зібрати по крупицях все найкраще, що накопичили українські транспортники, можна відчутно підтримати галузь.

— Василю Федоровичу, зазвичай суперечки, що виникають  навколо транспортних послуг, зводяться до пропозиції вилучити з обігу ту або іншу  марку автомобіля, тобто «ліквідувати як клас». Із чим це пов’язано?

— Усі добре засвоїли тему безпеки руху, під цим прапором можна нищити геть усе. Були пропозиції зняти мікроавтобуси «Мерседес», завезені в Україну як вантажний транспорт і перероблені під пасажирський. Однак саме ці машини забезпечують високий рівень перевезень. Комфортні, маневрені й легкі в керуванні, одне слово —  «Мерседес». Треба подякувати нашим вітчизняним автомобілебудівникам за те, що вони блискуче впоралися із завданням, модернізуючи складну техніку. Хочу нагадати, що  всі ці машини пройшли експертизу й відповідають стандарту. Які можуть бути претензії? Побільше «мерсів» — повітря буде чистіше! Проїзд у них нині лише на 25 копійок дорожчий, ніж у розбитих тролейбусах.

Переконаний: настав час здійснення комплексних державних програм з модернізації всієї транспортної галузі. І тут саме севастопольським транспортникам поталанило. Бо в Україні лише три регіони мають власну діючу програму розвитку транспорту, у тому числі — Севастополь.

Зауважу, що всі наші машини не старші шести років. Нещодавно в нас з’явилося ще десять нових автобусів китайського виробництва. Вони економічніші за «Богданів» і «Еталонів».

На чотирьох автобусах нашого підприємства встановлено спеціальні прилади — підсилювачі електронного згоряння, завдяки яким найвищий рівень забруднення навколишнього середовища «Євро-нуль» змінюється на найнижчий — «Євро-чотири». Ми поки що єдині, хто їх використовує в Україні. А в межах держави рівень забруднення повітря автомобілями визначається стандартом «Євро-два».

У нас на відміну від інших перевізників — потужний технічний комплекс, за рахунок чого ми істотно знижуємо собівартість послуг і маємо можливість стежити за станом своїх автомобілів.

— Настало літо — гаряча пора туризму. Який ваш «транспортний» прогноз?

— Час вимагає чіткої координації дій влади, перевізників і служб, що контролюють безпеку руху транспорту. Добрий приклад показали сімферопольці. Нарешті представники міської влади, перевізників і ДАІ сіли за стіл переговорів і виробили чіткий спільний план взаємодії для захисту прав споживача транспортних  послуг. Це мудро — розв’язувати проблеми разом.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата