№12, червень 2008

Механізм адміністративно-промислового регулювання прав на промислові зразки

У Конституції статтею 54 гарантується свобода літературної, художньої, наукової й технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, налагодженню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством.

Ці конституційні положення особливо актуальні, адже Україна обрала стратегію побудови цивілізованих ринкових відносин, забезпечення соціальної орієнтації економіки й інноваційного соціально-економічного розвитку, що має спиратися насамперед на активізацію власного інтелектуального потенціалу [2].

Інтеграція України до системи Світової організації торгівлі та Європейського Союзу можлива лише за умови її здатності виконувати зобов’язання, що випливають із членства в ЄС.

Відомо, що на міжнародному рівні правам інтелектуальної власності приділяється значна увага, оскільки частка інтенсивної торгівлі об’єктами інтелектуальної власності у зовнішньому обігу розвинених країн дедалі збільшується. Україна є учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері, які також є частиною національного законодавства, але пріоритети, визначені Програмою інтеграції України до ЄС [1], на жаль, не підкріплені відповідними механізмами забезпечення їх виконання.

На нашу думку, створення дієвого адміністративно-правового механізму забезпечення прав інтелектуальної власності в Україні є логічним продовженням державної політики у цій сфері. Що, у свою чергу, уможливить виконання узятих Україною зобов’язань.

Метою цієї статті є аналіз складових механізму адміністративно-правового регулювання прав на промислові зразки в Україні.

Дане питання в своїх працях досліджували такі вчені теорії держави і права, як В. Власов, В. Копейчиков, А. Колодій, О. Скакун; вчені у галузі адміністративного права А. Берлач, В. Колпаков; у галузі цивільного права В. Макода, Н. Хамаїм. Але питання механізму адміністративно-правового регулювання темою окремого дослідження не було. Зважаючи на необхідність забезпечення прав на промислові зразки в Україні, таке дослідження буде актуальним.

Галузь адміністративно-правового регулювання прав на промислові зразки — це сукупність суспільних відносин щодо набуття, здійснення та захисту прав, упорядкована нормами права.

Першим нормативним актом, що стосується охорони промислових зразків, став Указ Президента від 18 вересня 1992 року, яким було затверджено Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні. Відповідно до нього промисловим зразком визнавалася форма, малюнок, розфарбування або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд виробу. Однак переважна більшість норм цього документа відтворювала норми закону СРСР «Про промислові зразки» від 1991 року.

Результатом законотворчої роботи стало прийняття Верховною Радою Закону «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 року, норми якого регулюють відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки. Нині цей закон потребує внесення змін відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, затвердженої Законом «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року.

Незважаючи на помітний прогрес, досягнутий останніми роками у сфері законодавчого забезпечення правової охорони інтелектуальної власності, на думку міжнародних експертів, її недосконалість і досі є одним із чинників, що перешкоджає створенню в Україні ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності [2].

На жаль, є випадки отримання охоронних документів на промислові зразки, права на які належать іншим особам. Унаслідок цього  звузився митний контроль товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності: під час ухвалення Верховною Радою 16 листопада 2006 року Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України» із митного контролю було вилучено такі об’єкти, як корисна модель, винаходи, промислові зразки. Така ситуація не відповідає вимогам ЄС. Потребує вдосконалення законодавство щодо охорони прав на промислові зразки, корисні моделі та винаходи. На нашу думку, необхідно мінімізувати можливість отримання патенту на права, які вже захищені відповідно до законодавства.

Варто також розглянути вітчизняне антимонопольне законодавство. У статті 4 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року рекламні матеріали та упаковку прямо не названо промисловими зразками, хоча сьогодні вони можуть отримати правову охорону відповідно до Закону «Про охорону прав на промислові зразки». Зауважмо, що словосполучення «промисловий зразок» взагалі не зустрічається у Законі «Про захист від недобросовісної конкуренції». А стаття 6 цього закону, який є чинним, виключає зі сфери свого захисту вироби, що мають охорону як об’єкти права інтелектуальної власності, коли йдеться про копіювання зовнішнього вигляду виробу.

За умови надання охорони незареєстрованим промисловим зразкам у майбутньому статтю 6 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» необхідно вилучити цілковито або  її частину 3.

Проаналізувавши наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження правил розгляду заявки на промисловий зразок» № 198 від 18.02.2002 року, можемо стверджувати: кожна стадія набуття патентних прав на промисловий зразок забезпечена відповідною нормою права. Нині немає необхідності приймати нові підзаконні акти, але потрібно усунути неточності й невідповідності в термінології та у зв’язку зі зміною місця розташування Українського інституту промислової власності змінити адресу, зазначену в документах.

Можна констатувати: законодавство щодо інтелектуальної власності, зокрема у сфері охорони прав на промислові зразки, розроблене з урахуванням вимог міжнародних конвенцій, відповідає їх принципам та є адаптованим до вимог ринкової економіки. Але попри це проблемним залишається виконання ним охоронної та превентивної функцій на етапі переходу до ринкових відносин.

У державній системі правової охорони інтелектуальної власності варто виокремити певну сукупність суб’єктів, покликаних здійснювати управлінський вплив на учасників суспільних відносин, використовуючи специфічні засоби регулювання їхньої поведінки.

До інфраструктури, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав на промисловий зразок, належать органи виконавчої й судової влади. Варто до органів виконавчої влади віднести Міністерство освіти і науки, Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки, Державну податкову адміністрацію, Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики. До органів судової,  що забезпечують захист прав на промислові зразки, безперечно, належить уся судова система.

Немає підстав долучати до зазначених суб’єктів Державну митну службу й Антимонопольний комітет. Ми пояснюємо це тим, що ці державні органи не мають законодавчих підстав для здійснення захисту прав на промислові зразки. Адже відомо, що адміністративно-правові відносини виникають тільки на підставі норми права.

На нашу думку, до суб’єктів адміністративно-правового регулювання охорони прав на промисловий зразок належать:

1) Верховна Рада;

2) Президент;

3) Кабінет Міністрів;

4) центральний орган виконавчої влади — Міністерство освіти і науки, яке бере участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;

5) Державний департамент інтелектуальної власності, що бере участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;

6) Державне підприємство «Український інститут промислової власності» — виконує функції органу експертизи об’єктів промислової власності, зокрема експертизу промислових зразків на відповідність умовам охороноздатності;

7) Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» — здійснює управління правами авторів, зокрема забезпечує кумулятивну охорону прав на промисловий зразок;

8) Державний інститут інтелектуальної власності і права — навчальний заклад, що готує фахівців у сфері інтелектуальної власності, зокрема й експертів патентного відомства;

9) роботодавці;

10) громадські організації;

11) юридичні особи;

12) громадяни.

Згідно з Конституцією відповідно до характеру завдань, які виконує кожний з органів адміністративно-правового регулювання, останні умовно можна згрупувати за вищим, центральним та місцевим рівнями.

Виконаний нами аналіз організаційних зв’язків і повноважень державних органів дає змогу виділити органи, що здійснюють загальне керівництво у сфері охорони прав на промисловий зразок: Верховну Раду, Президента, Кабінет Міністрів, спеціальні галузеві органи управління – міністерства, відомства.

Зупинімося на актах реалізації права на отримання патентної охорони фізичними та юридичними особами. Для докладного розгляду цього питання пропонуємо таку класифікацію стадій набуття, здійснення та захисту прав на промислові зразки:

1. Подання заявки на промисловий зразок відповідно до статті 11 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 року.

2. Листування із закладом, що проводить експертизу згідно з пунктом 3.4 Правил  розгляду заявки на промисловий зразок № 198 від 18.02.2002 року.

3. Внесення державного мита та відповідних зборів на рахунки, вказані у повідомленні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності».

4. Отримання патенту відповідно до Закону «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 року (стаття 18. Видача патенту).

5. Підтримання чинності патенту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» шляхом сплати річного збору за підтримання чинності патенту на промисловий зразок.

6. Звернення за захистом прав до Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності та суду за захистом своїх прав відповідно до законодавства України.

Отже, на нашу думку, механізм адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки — це система всіх юридичних засобів, за допомогою яких забезпечується правовий вплив на суспільні відносини у сфері набуття, здійснення та захисту прав на промисловий зразок.

Адміністративно-правовий механізм регулювання охорони прав на промислові зразки в Україні складається з таких елементів:

— норми права — загальнообов’язкові правила поведінки, встановлені з метою регулювання суспільних відносин у сфері адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки;

— правовідносини — вольові суспільні відносини, що виникають на основі норм права у сфері адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки;

— акти реалізації норм права — процес фактичного втілення конкретних приписів правових норм стосовно конкретних суб’єктів у сфері адміністративно-правового регулювання охорони прав на промислові зразки.


Джерела

1. Програма інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента № 1072/2000 від 14.09.2000 року // rada.www. gov.ua

2. Про рекомендації парламентських слухань «Захист прав інте-
лектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування»: Постанова Верховної Ради України від 27 червня 2007 року № 1243-V // Відомості Верховної Ради. — 2007. — № 45. — Ст. 524.

Автор: Олена Чомахашвілі

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня

Франція незабаром поставить Україні 78 САУ Caesar – міністр Вчора, 27 березня

У Чехії кажуть, що в межах її ініціативи Україна потенційно може отримати 1,5 млн снарядів Вчора, 27 березня