Бар’єри і шлагбауми на шляху енергоефективності

Сама назва Міжнародного інвестиційного форуму – «Попит і пропозиція в секторі опалення: усунення бар'єрів, забезпечення прозорості та впровадження енергоефективності» свідчила про те, що організатори поставили перед собою амбітну мету, тобто спробувати розв’язати одну із найскладніших заморочок  у чи не найпроблемнішій галузі вітчизняної економіки.У заході, який відбувся вчора за ініціативою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і дієвою підтримкою Міжнародної фінансової корпорації (IFC), мізкову атаку на проблему провеливисокопосадовці, народні депутати, експерти, представники міжнародних фінансових організацій, дипломатичного середовища, виробників енергії.

За оцінкою модераторів, цей форум став, по суті, міжнародною дискусійною платформою, де вперше на такому високому рівні розглянуто моделі фінансування енергетичного сектору, а також бар’єри, які необхідно подолати для забезпечення економії енергії, модернізації системи, що регулює попит та пропозиції в сфері опалення. Йшлося про критичний стан енергетичної галузі, неупорядковану систему взаєморозрахунків між її учасниками, енергетичні борги та енергетичні субсидії, прилади обліку теплової енергії, встановлення яких відбувається надто повільно, і прилади регулювання споживання тепла, до яких черга ще не дійшла… Це лише частина проблемних питань, навколо яких точилася дискусія. 

У матеріалах заходу зазначалося, що однеіз ключових зобов’язань, що взяла на себе Україна перед МВФ та ЄС, – реформування енергетичного сектору та перехіддо ринкових відносин у цій сфері. Україна вже зробила важливі кроки в цьому напрямі, зокрема прийнято Закон «Про ринок природного газу» та розпочато приведення цін на енергоресурси до економічно обґрунтованих для всіх категорій споживачів. Однак економіка України залишається однією з найбільш енерговитратних у світі. Щоб принципово змінити ситуацію, необхідні, на думку учасників дискусії, удосконалення законодавства, модернізація застарілої матеріальної бази, що, в свою чергу, потребує залучення значних інвестицій і, як наголошувалося наостанок, зміну у свідомості людей щодо значення енергоефективності.

«Сьогодні перед Україною постав великий енергетичний виклик, – зазначив у своєму вступному слові віце-прем'єр-міністр України- міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. – Багато питань стали критичними, галузь потребує повного перезавантаження. Відповіддю на всі ці питання є впровадження енергоефективності. Цей шлях пройшли всі європейські країни. Ми маємо перейти до реального ринку: прозорого механізму взаєморозрахунків, відповідального споживання та забезпечення якісних послуг для громадян».

На першій дискусійній платформі, проведеній у форматі інвестиційного форуму,  значну увагу приділили енергетичним субсидіям.

«У 2016 році на субсидії закладено 35 мільярдів   гривень, – констатував Геннадій Зубко, – а в 2017 році ця цифра може сягнути 80 мільярдів гривень. Монетизація частини цих коштів дозволить направити їх на енергоефективні заходи. Щорічно в системі теплопостачання та безпосередньо житлових будинках Україна втрачає до 60% енергії.Кожен рік бездіяльності коштує нашій державі більше 30 мільярдів надмірних бюджетних витрат на енергетичні субсидії та більше 2% ВВП надлишкових витрат на імпорт газу без будь-якого економічного ефекту. Якщо ці 35 млрд гривень інвестувати в  енергоефективність, Україна зможе зменшувати  щорічне споживання газу на 1 мільярд кубометрів, а щорічні потреби на субсидії – на 6 мільярдів гривень. Вкласти кошти в енергоефективність потрібно великі, але ці кошти вкладаємо лише один раз. А результат отримаємо мультиплікативний: якісні послуги для громадян, позитивний вплив на економіку країни, зменшення навантаження на державний бюджет, розвиток будівельного ринку, нові робочі місця».

Міністр соціальної політики Павло Розенко вважає, що субсидії виконали свою роль на всі сто відсотків. Вони стали для населення своєрідним наркозом в умовах «шокового підвищення цін» на теплопостачання. Те, що 6,5 мільйона сімей скористалися субсидіями, він назвав перемогою, однак надалі «наркоз» треба замінювати «ліками», тобто впроваджувати заходи, які дадуть змогу зменшувати енергоспоживання. Бо якщо цифра отримувачів субсидій залишиться незмінною через рік-два, то це вже буде не перемога, а поразка.

Опалення житлових будинків у нас вважається одним з найбільш неефективних об’єктів споживання енергії. У середньому на житловий будинок в Українівитрачається вдвічі більше енергії, ніж в сусідній Польщі.А на виставках автору цих рядків доводилося ознайомлюватися із зразками сучасних енергоефективних будівель, які потребують енергії в десять разів менше, ніж наші будинки!

Повномасштабна модернізація житлового фонду потребує залучення 40 мільярдів євро інвестицій. Здавна сектор центрального теплопостачання залишається зарегульованим державою, що не давало можливості підприємствам ефективно розвиватися та оновлювати матеріальну базу. На думку фахівців, залучання 6 мільярдів євро для модернізації котелень та теплових мереж дасть змогу скоротити щорічне споживання природного газу на 2,4 мільярда кубометрів.

Віце-прем'єр-міністр презентував модель Фонду енергоефективності, який дасть змогу зменшити споживання тепла як головного напряму у сфері енергоефективності.Присутні на заходіпостійний представник МВФ в Україні  Жером Ваше, голова регіонального представництва IFC в Україні та Республіці Білорусь Руфат Алімарданов, голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, посол Швейцарії в Україні Гільям Шеурер таінші міжнародні партнери обіцяли підтримати цю ініціативу Мінрегіону. Уже сьогодні вони співпрацюють з робочою групою зі створення такого фонду, надають технічну та фінансову допомогу в реалізації енергоефективних проектів.

Народний депутат України Альона Бабак у своєму пристрасному виступі розкритикувала плани енергетиків щодо встановлення лічильників тепла і води, якими обладнано лише 53 відсотки будинків. Якщо збережуться заплановані темпи, то для завершення їх встановлення знадобиться ще… сім років. Народний депутат закликала урядовців сформувати кредитний механізм для обладнання всіх будинків приладами обліку, щоб упоратися з цим завданням за один рік.

Учасники дискусії привернули увагу й до такої невтішної закономірності: отримувачі субсидій споживають значно більше енергоресурсів, ніж, хто платить за них повну ціну. Наводилися факти, що споживання через пільги збільшувалося вдвічі, а віце-прем'єр-міністр навів дані, що різниця становить 25-30 відсотків. Проте в будь-якому разі енергетичні субсидії стали завадою для економії енергоресурсів і, за влучним висловом одного із учасників дискусії, поки що перемагають енергоефективність. Тож завдання полягає в тому, щоб енергоефективність перемогла субсидії.

Фото Ольги ПРОКОПЧУК.