Пн, 01 лютого 2016

В експозиції – карпатські хатні ікони

У Львові в Національному музеї вперше експонується колекція хатніх ікон наївного примітиву  Буковини, Гуцульщини і Покуття, датованих, починаючи  від середини ХІХ століття й до Першої світової війни. Творці представлених мальовидел – звичайні селяни, які після важкої роботи  на землі малювали образи святих, прикрашаючи ними свої хати.

Наукові працівники музею Романа Зілінко і Остап Лозинський чотири роки досліджували хатню ікону і завдяки музейним фондам та приватним збіркам влаштували виставку, яку назвали «Коли святі усміхаються». Тут представлено 170 ікон. У ХІХ столітті по всій Україні народні  умільці почали  виготовляти  дешеві  ікони,  мальовані на дереві, на полотні, на склі. Обличчя святих  на хатніх іконах не  суворі, не похмурі, а привітні, а деякі навіть усміхнені. Бо такими добрими і співчутливими бачив народ своїх небесних покровителів.

– Ця традиція проіснувала короткий час, – розповів упорядник виставки Роман Зілінко. – Найбільш ранні відомі нам ікони датовані серединою ХІХ століття, найпізніші – 1910-ми роками. Відповідно це лише два-три покоління майстрів. А згодом з’являються так звані олеодруки, які спершу існували паралельно, але з часом почали витісняти мальовану хатню ікону. Бо вони були дешевші, яскравіші і відповідно, «гарніші». А в 1960-70-ті їх замінила розмальована чорно-біла фотографія, яку продавали в потягах і на базарах. Наразі ми мали на меті показати саме цей ранній період народного примітиву в іконі. Якраз на Гуцульщині, Буковині й Покутті маємо «чистої води» народне мистецтво ікони.

На хатніх іконах майстри зображали найулюбленіших в народі небесних захисників – святого Миколая, Богородицю, святих Юрія, Варвару, Покрову. Науковці дослідили, що на Гуцульщині й Покутті ікони малювали за допомогою трафарету, відбитки якої їм вдалося розгледіти на тильному боці ікони. Очевидно,  сталося це випадково: під час роботи майстер поставив ікону сушити й десь недогледів притуленого поруч трафарету.

Привертають увагу й дерев’яні розписані заслони на вікна. На них зображений святий Миколай – коли господарі вдома, то образ святого був повернений до хати, а коли десь їхали і зачиняли вікна, то святий Миколай  оберігав  їхнє обійстя.

У загальних фондах іконопису Національного музею у Львові  налічується    близько чотирьох тисяч народних ікон, але зазначений період примітивної хатньої ікони представлений лише кількома десятками. Адже в усі часи до цих образів мистецтвознавці ставились як до кітчу і ширвжитку. Тому, щоб влаштувати таку об’ємну виставку, наукові працівники музею взяли для експозиції роботи з приватних колекцій і незабаром випустять кольоровий альбом карпатської хатньої ікони.

Автор: Лариса МАРЧУК.

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Зеленський: участь США в зустрічі "коаліції рішучих" – це сигнал від Трампа Сьогодні, 11 липня

Зеленський: є ідея, щоб послом у США був Умєров – і це вплине на уряд Сьогодні, 11 липня

Зеленський про нові санкції США та ЄС проти Росії: думаю, ми дуже близькі Сьогодні, 11 липня

Мерц: Німеччина готова придбати у США Patriot для України Вчора, 10 липня

"Це тероризм": Зеленський розповів про атаку РФ на Київ і закликав посилити ППО Вчора, 10 липня

Глава Єврокомісії оголосила про створення фонду відновлення України Вчора, 10 липня

Мерц закликав Україну не звертати зі шляху реформ, йдучи до ЄС Вчора, 10 липня

Дональд Туск: відновлення України неможливе без її перемоги у війні Вчора, 10 липня

Президентка Єврокомісії на URC оголосила про 4 млрд євро допомоги бюджету України Вчора, 10 липня

Україна отримала 1 млрд євро від ЄС за рахунок доходів з росактивів Вчора, 10 липня