Вт, 26 січня 2016

Поборник правди і справедливості

117N1H3386

Вечір пам’яті з нагоди 85-річчя від дня народження Івана Сподаренка, журналіста і письменника, який кілька десятиліть очолював редакцію газети «Сільські вісті», відбувся в Національній спілці журналістів України. У стінах спілки, очільником якої він теж був, Івана Васильовича згадували колеги, побратими, друзі, родина.

У «Сільські вісті» Іван Сподаренко прийшов уже визнаним майстром з великим журналістським досвідом. До того набув журналістської практики кореспондентом РАТАУ, працював у редакціях газет «Шлях перемоги», «Червоний прапор»,  п'ять років редагував  «Радянську Волинь», біля трьох років – «Зорю Полтавщини».

У найсприятливіші часи керовані ним «Сільські вісті» мали понад 2,7 мільйона передплатників. Як згадують ветерани газети, головний редактор був енергійний, затятий до правди, з непокірною вдачею і відкритою до людей душею. Він добивався, щоб влада повернулася обличчям до проблем села, оскільки, на його думку, українське село завжди було і залишається колискою духовної культури нашого народу.

А від влади за роки керівництва «Сільськими вістями» Іван Сподаренко зазнав всякого – і хвали, і хули, і добра, і зла.

У 70-х роках Іван Сподаренко друкує уривки з роману Михайла Стельмаха «Чотири броди». Відтак уперше в партійній пресі згадується Голодомор 30-х років. Були доноси, лещата партійного тиску, звинувачення.  Обійшлося…

А 1986 року Олесь Гончар залишає запис у своєму «Щоденнику»: «Редактора «Сільських вістей» Івана Сподаренка знімають з роботи. За що? Мабуть, за те, що зробив газету найкращою серед українських газет». Але повстав колектив редакції і відстояв-таки свого редактора.

Вже в роки незалежності України були спроби через суди закрити  «Сільські вісті». І знову колектив вистояв, газета вижила…

Іван Сподаренко був обраний народним депутатом України 4-го, 5-го і 6-го скликань. Єдиному серед журналістського загалу йому присвоєно звання Героя України. 

Залишилися «Школа Сподаренка» – школа творення справжньої газети і її настанови: треба тонко відчувати пульс життя й цінувати колективну співпрацю, треба вміти любити людей і щиро радіти їхній підтримці. Цим принципам він був вірний усе своє життя.

227N1H3298

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.