передплата Українською | In English

Вт, 22 грудня 2015

Пристрасті навколо суддів та Кривого Рогу

Поділитися:

Политика

Завтра Верховна Рада України розгляне питання про позачергові вибори мера Кривого Рогу.  Разом з ним буде голосуватися і законопроект про відкликання депутатів місцевих рад. Такий варіант виходу з чергової політичної кризи депутати погодили у вівторок після блокування парламентської трибуни. Вгамувавши пристрасті, депутати внесли до порядку денного та направили до Конституційного Суду президентський проект закону про внесення змін до Конституції щодо правосуддя. Гаряче цього дня було не тільки в сесійній залі, а й під стінами Ради, куди приїхали люди з Кривого Рогу.

На площі Конституції зібралося кілька десятків криворіжців з плакатами «Кривий Ріг за чесні вибори!», «Вілкулів – до в’язниці» тощо. Мітингувальники налаштовані залишатися у столиці, поки в Кривому Розі не будуть призначені повторні вибори або перевибори міського голови. Як відомо, другий тур місцевих виборів відбувся 15 листопада. У Кривому Розі за його результатами оголосили обраним мером екс-«регіонала», члена партії «Опозиційний блок» і соратника Януковича Юрія Вілкула. Городяни і політики від коаліції, що їх підтримали, заявили про масові фальсифікації, однак голова ЦВК Михайло Охендовський оголосив, що підстав ставити під сумнів результати виборів немає. 10 грудня Верховна Рада не змогла визначитися з питанням проведення позачергових виборів 27 березня 2016 року: неодноразове сигнальне голосування за законопроект засвідчило відсутність достатньої кількості голосів. У неділю в Кривому Розі відбулося чергове віче, на якому городяни вирішили їхати до Києва й добиватися справедливості.

Перед початком засідання депутат від фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв намагався завести до Верховної Ради декілька протестувальників, серед яких були учасники АТО. Однак охорона Ради відмовилася їх впускати. «Відчиніть двері! Ви гранату хочете або що?!» – кричав депутат охоронцям. Пізніше, коментуючи журналістам цей інцидент, Єгор Соболєв обурювався тим, що нормальних мирних людей не пускають до парламенту. «Їм (бійцям АТО) замовили пропуски. Комендант каже, що документи втратили. Це призводить до насильства», – сказав депутат. На уточнення, чи дійсно хтось міг кинути гранату, Соболєв відповів: «Ні, звичайно». У самому парламенті депутати від «Самопомочі» заблокували трибуну в сесійній залі під час розгляду питання про внесення до порядку денного президентського законопроекту про внесення змін до Конституції щодо правосуддя.

Розблокували трибуну тільки після того, як Голова Верховної Ради Володимир Гройсман повернувся в залу після консультацій із лідерами фракцій. «Після завершення розгляду питань по Конституції мною будуть внесені дві узгоджені пропозиції, яким чином ми розглядаємо питання по Кривому Рогу. Далі Верховна Рада прийме рішення», – оголосив він. Перед перервою депутати проголосували за те, щоб у середу об 11 ранку розставити всі крапки над «і» у питанні криворізьких виборів.

А перед цим президентський проект закону про внесення змін до Конституції щодо правосуддя було внесено до порядку денного третьої сесії Верховної Ради і направлено до Конституційного Суду. За це проголосував у вівторок 291 депутат.

Представник Президента в парламенті Степан Кубів попросив внести відповідний законопроект № 3524 від 25 листопада до порядку денного й направити на розгляд Конституційного Суду. Профільний комітет підтримав цю пропозицію.

Законопроект направлено до КС разом із пропозиціями голови фракції «Самопоміч» Олега Березюка, сказав Голова Верховної Ради Володимир Гройсман.

Законопроектом, зокрема, передбачається передати повноваження Верховної Ради щодо обрання суддів на посади безстроково до Вищої ради правосуддя. Задля гарантій незалежності пропонується скасувати «призначення судді на посаду вперше» (5-річний «випробувальний» термін) та призначати суддів безстроково. Лише суддів КС, як і раніше, призначатимуть на 9 років.

Також у проекті закладено «функціональний імунітет судді» замість чинного абсолютного імунітету. Тобто суддю не можуть притягнути до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в судовому рішенні, але він нестиме кримінальну чи дисциплінарну відповідальність за злочини та дисциплінарні проступки.

Вища рада правосуддя складатиметься з 21 члена, десятеро з яких обиратиме З’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент, ще по 2 особи обиратимуть Верховна Рада, з’їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ. Також до неї входитиме голова Верховного Суду.

Кубів наголосив, що в законопроекті враховано рекомендації Венеційської комісії та зауваження експертів, висловлені на громадських обговореннях. Він запевнив, що документ забезпечить незалежність судової влади, її деполітизацію та більшу професійність.

У свою чергу, Олег Березюк сказав, що положення документа «знову нічого не змінюють», хоча сам «закон є по своїй суті правильним і добрим».

«Ми пропонуємо його доповнити постановою Верховної Ради, у якій вказати положення щодо подання суддями та кандидатами на посади суддів декларацій доброчесності та декларацій родинних зв’язків, проведення моніторингу способу життя суддів, залучення громадськості до проведення оцінювання суддів, участь осіб з-поза меж суддівського корпусу в конкурсах на зайняття посад суддів», – сказав Березюк.

«Найголовніше: в постанові має бути те, що ми ще до останнього читання приймемо закон про створення нового Верховного Суду – і він вступить в дію одночасно з поправками до Конституції. Це означає, що ми змінимо точно 400 суддів касаційних інстанцій Верховного Суду…», – заявив він, додавши, що без цієї постанови буде важко проголосувати за цей правильний за суттю закон.

Политика_2

Голова комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич наголосив, що парламент не розглядатиме по суті законопроект, а візьметься за це лише після висновку КС. За його словами, це обов’язок Верховної Ради, а внесення законопроекту додасть Україні балів на міжнародній арені, адже положення закону дублюють основні «сентенції Венеційської комісії». Водночас Князевич зазначив, що в бюджеті-2016 не передбачено фінансування Вищої ради правосуддя, тож треба визначитися, реформа чи економія.

У свою чергу, народний депутат Микола Томенко обурився, що вирішувати долю реформи судової системи має Конституційний Суд, у якому 9 суддів призначені ще з ініціативи Віктора Януковича. Він також поцікавився, хто обиратиме Вищу раду правосуддя, з подачі якої Президент призначатиме суддів. На думку Томенка, «ця концепція, починаючи з назви і закінчуючи тим, хто буде це контролювати, не витримує критики».

Крім цього, на ранковому засіданні у вівторок Верховна Рада позбавила депутатських мандатів Злату Огнєвич та Миколу Мартиненка на їхнє прохання.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Кулеба: найбільшим успіхом Росії зараз буде сіяння паніки і розхитування нас зсередини Вчора, 19 січня

Український сертифікат про Covid-вакцинацію діятиме 9 місяців: для бустера теж Вчора, 19 січня

Торік перельоти Зеленського коштували платникам податків вдвічі більше, ніж у 2020 році  Вчора, 19 січня

Ryanair анонсував запуск 13 нових маршрутів із 4 аеропортів України Вчора, 19 січня

Протитанкова зброя з Британії прибула в Україну Вчора, 19 січня

Новини 18 січня: нафта знову б’є рекорди, чому слабне гривня  Вчора, 19 січня

ЄС зняв усі обмеження на ввезення продукції птахівництва з України 18 січня

Глава МЗС Німеччини допустила заходи проти "Північного потоку-2" у разі подальшої агресії РФ 17 січня

ДБР: Демчишин у міжнародному розшуку у справі про вугілля з окупованих територій 17 січня

Особливості вибору дерев'яного ліжка 17 січня