Міхал БОНІ: «Європа має краще підтримувати Україну у військовій сфері та реформуванні»

– Електронне урядування – один із головних пріоритетів більшості демократичних країн світу. Яка роль сьогодні відведена електронному урядуванню в Європейському Союзі? Чи вдалося сформувати єдиний вектор і задати необхідний темп розвитку електронного урядування для всіх країн – членів ЄС?

– Нині в Європейському Союзі ми говоримо про стратегію єдиного цифрового ринку, і роль цієї стратегії пов’язана з будівництвом нових інструментів для електронного уряду. Безперечно, щоб виконати стратегію, всі держави-члени мають бути підготовленими, але також нам необхідна співпраця й узгодженість з іншими країнами.

На мою думку, електронний уряд є важливим з багатьох причин. По-перше, це зручно  для користувачів, для громадян, для всіх нас. По-друге, він створює можливості для економії. Користування електронними послугами обходиться набагато дешевше від витрат, пов’язаних з особистими візитами чи користуванням паперовими носіями. Третя й найважливіша причина – електронний уряд об’єднує в роботі зацікавлених осіб. Користувач при цьому усвідомлює себе громадянином, до якого уряд ставиться дуже серйозно.

– Пане Міхал, вас вважають батьком електронного урядування в Польщі, ви були першим міністром цифризації й саме при вас було здійснено перші складні кроки на шляху до розвитку електронного урядування в Польщі. Як ви забезпечували ці перші зміни в Польщі та чи не нагадують вам сьогоднішні процеси в Україні те, що відбувалося тоді у вашій країні?

– Ми почали з так званого звіту Польща 2.0, де описали можливості, загрози, ризики й сильні сторони. Нині я бачу, що ми рухаємося вперед дуже швидко. І Україна йде вперед дуже швидко. Запущено багато пілотних проектів, які стосуються надання електронних послуг у сфері кадастру, екології, а також побудови електронної демократії.

– Ви активно сприяєте розвитку електронного урядування в Україні, співпрацюючи з Державним агентством з питань електронного урядування в Україні. Що, на вашу думку, сьогодні є найбільшим викликом розвитку електронного урядування в Україні? Які поради, пропозиції можете  надати?

– Під час спільної роботи, обговорення з колегами, друзями в Україні ми шукаємо можливості, як зробити цю співпрацю більш скоординованою. Ви йдете тим шляхом, що й ми. Тому й було створено спеціальний комітет за участю представників усіх адміністративних ресурсів та інститутів з метою обговорення й упровадження цифрових рішень. Я думаю, що хорошим напрямом роботи є співпраця з Естонією, доцільним є обговорення системи контролю x-road. Україна загалом  вбачається  набагато прогресивнішою у сфері електронної ідентифікації, ніж деякі країни в Європі.

Думаю, що в Україні цифрова революція піде вперед і служитиме людям у вигляді більш простих, поліпшених, прозорих у підзвітності рішеннях, прийнятих адміністрацією.

 Як я згадував раніше, в цій царині важливо реалізувати ті рішення, які представлені у відповідних проектах державної політики, і тоді процес піде. Тепер я бачу, що існує багато нових проектів, які можуть бути засобом  для започаткування обміну документами на урядовому рівні не за допомогою паперових носіїв, а з використанням електронних каналів. Тому вважаю, що важливим і єдиним питанням на сьогодні є те, скільки вам потрібно коштів і як ми можемо підтримати цей процес цифризації та побудови електронної моделі врядування, залучаючи деякі європейські країни та інституції.

Я також хочу підкреслити, що Україна перебуває в процесі децентралізації. Для майбутнього розвитку важливо дати місцевим та регіональним органам влади глубокі професійні знання, а також нові канали для кращого керівництва. Саме тому можливість загального доступу до даних уряду, місцевої та регіональної влади у сфері цифрових рішень буде дуже плідною для обох сторін.

– Що, на вашу думку, сьогодні є важливим і принциповим для України на шляху її інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС? Які ініціативи та завдання сприятимуть досягненню мети?

– Вважаю, що Україна вже вийшла на рівень дотримання європейських стандартів у сфері цифрових технологій. Сьогодні особливого значення набуває взаємодія. З січня наступного року ми починаємо новий проект у Європейському союзі, пов’язаний саме із взаємодією. Потрібно 140 мільйонів євро для формування ефективнішої узгодженості на європейському рівні. На мою думку, це також стане черговим приводом для співробітництва між урядом України і Європейською Комісією, зокрема у виконанні цих правил, підтримки України у швидшому їх впровадженні, особливо тих, що стосуються взаємозамінності. І я думаю, вас чекає успіх.

– Відомо, що ви палкий прихильник та захисник незалежного й демократичного шляху України до Європи. Як депутат Європарламенту ви не тільки  стежите за реформами в Україні після Майдану, а й  допомагаєте різними ініціативами. Як ви особисто оцінюєте цей надзвичайно складний рік для України?

– Сьогодні ваша країна перебуває в стані війни, Європа ж балансує між двома війнами – в Сирії і в Україні. Росія бере участь в обох з них. У такій ситуації ми маємо ставитися до України, як до брата, і підтримати Україну на шляху до Європейського Союзу, а також у відстоюванні цілісності її території. Я вважаю, що це матиме вирішальне значення. Однак, на мою думку, ми мусимо краще підтримувати Україну у військовій сфері, у реформуванні, у забезпеченні  відкритості, зокрема лібералізації візового режиму. У середині листопада відбудеться доповідь Європейського Союзу на цю тему. Тому, думаю, для вас головне – це провести реформи, залишатися такими ж сміливими й іти вперед, бо правда й справедливість на вашому боці,  на боці України.

Розмову вела Ірина ЧЕРЕДНІЧЕНКО.