Вітчизняні експерти презентували дослідження «Україна в системі протиракетної оборони НАТО: pro et contra»

Інститут світової політики (ІСП), спільно з Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні, Посольства Польщі в Україні та урядів Естонії й Данії, 24 жовтня 2011 року презентував дослідження «Україна в системі протиракетної оборони НАТО: pro et contra».

Метою проекту було визначено аналіз політичної і військово-технічної спроможностей України долучитися до майбутньої системи протиракетної оборони НАТО в Європі. Задля цього в рамках дослідження використовувалися ексклюзивні коментарі українських та іноземних політиків, військово-технічних експертів і дипломатів. Протягом липня–вересня 2011 року експерти ІСП провели низку інтерв’ю та консультацій із представниками МЗС України, Міноборони України, Верховної Ради України, НІСД, іноземних дипломатичних місій. Також було зібрано дві фокус-групи, до складу яких увійшли провідні експерти в сфері протиракетної оборони України та країн –членів НАТО. У вересні 2011 року було проведено відеоконференцію Київ – Москва, в якій узяли участь представники українських та російських урядових і громадських експертних кіл із питань безпеки.

Відповідно вся інформація, здобута під час цих досліджень, лягла в основу аналітичної записки, яку презентували директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, експерти Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець і Антон Міхненко та аналітик ІСП Оксана Пилявець.

–                        Регулярний політичний діалог між Україною і НАТО є давньою традицією. Задля підвищення транспарентності та довіри між державами –членами альянсу та третіми країнами організація залучає останні до взаємодії. Завдяки географічному розташуванню та постійному курсу на євроатлантичну інтеграцію серед цих держав опинилася й Україна, – зазначив директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожієл, котрий також узяв участь у презентації.

–                        Хоча консультації між Україною та альянсом щодо ПРО мають неформальний характер, ваша держава повинна обов’язково стати її частиною, адже побудова цієї оборонної системи має глобальне значення, – додав М. Кожієл.

–                        Україна має остаточно визначитися щодо своєї участі у ПРО, адже у середньостроковій перспективі американський, натовський та російський проекти цієї системи розвиватимуться за власними сценаріями, – наголосив під час презентації експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець.

 У зв’язку з цим також було зазначено, що позиція України має бути не вичікувальною, а активною, адже «ніхто не зацікавлений мати всередині Європи «чорну діру».

 У ситуації, що склалася, Україна не може поводитися пасивно. Тим паче що її позаблоковий статус не несе «доданої вартості», однак може бути вдало використаний як об’єднавчий чинник у разі, коли спрацює кооперативний, а не конфронтаційний сценарій взаємодії між НАТО й РФ. Тому наша держава має позиціонувати себе як самостійний гравець, а не бути частиною секторальної відповідальності Росії, – підсумувала директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, зупинившись на ключових висновках проекту.