У Польщі набув чинності закон, що передбачає примусову фармакологічну кастрацію педофілів

Закон про запровадження фармакологічного лікування (так звану хімічну кастрацію) педофілів, називають чи не найсуворішим у Європі. Особи, засуджені за педофілію і сексуальне насильство над близькими родичами, будуть зобов'язані приймати препарати, що знижують сексуальне бажання.

У інших випадках необхідність такої терапії для засудженого визначатиме суд. Ще за півроку до того, як в’язень має вийти на волю, суд прийматиме рішення про застосування ліків. Курс спецпрепаратів призначатимуть лікарі та психіатри: медики вирішуватимуть, як довго засудженому слід робити ін’єкції. В організм в’язня вводитимуть модифіковану форму тестостерону, який  блокує дію чоловічого гормона, пригнічуючи  сексуальний потяг. Це і є хімічна кастрація.

Досі така процедура в Польщі була добровільною. Проект нового закону запропонував 2008 року прем’єр-міністр Дональд Туск після низки скандалів, пов’язаних із педофілією та інцестом. Зокрема, одним з найгучніших із них став випадок 45-річного ґвалтівника, який шість років тримав дочку в ув’язненні, регулярно піддаючи її нарузі. У листопаді минулого року закон підписав президент Лех Качинський, який нещодавно загинув.

У Європі хімічну кастрацію до педофілів застосовують у Великій Британії, подеколи – у Франції. У США  ще з 1990-х років діє закон про примусову кастрацію, згідно з яким хімічна кастрація може бути призначена суддею у разі, якщо засуджений, вийшовши з в'язниці, здійснює рецидив сексуальних злочинів. При цьому суд не може покарати насильника шляхом хірургічної кастрації, але відповідач може погодитися на неї добровільно. У штаті Каліфорнія хімічна кастрація є обов'язковою для педофілів з 1996 року.

У Чехії ґвалтівників каструють хірургічно. Операція є добровільною, але відмова від неї перешкоджає виходу на волю. Бути звільненим, відмовившись від кастрації, злочинець може тільки в разі засвідчення його "виправлення" психіатрами, чого не всі можуть досягти.

Восени минулого року в Державну думу Росії також було внесено проект поправок до Кримінального кодексу, що предбачають хімічну кастрацію педофілів.

В Україні її запровадження підтримав Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, проте 10 лютого 2010 року парламент відмовився ухвалювати відповідні зміни до Кримінального кодексу. За відповідний законопроект, запропонований тоді депутатом від Партії регіонів Володимиром Сівковичем, проголосували 205 народних депутатів. Документ передбачав запровадження "примусового заходу протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх" у вигляді "хімічної (фармакологічної) кастрації" особи, яка вчинила відповідний злочин. Натомість депутати підтримали у першому читанні законопроект щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, запропонований народними депутатами Миколою Катеринчуком ("НУ-НС") та Сергієм Терьохіним (БЮТ). Зміни до Кримінального кодексу передбачають покарання за зґвалтування малолітніх у вигляді довічного позбавлення волі.

1 червня Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи і статевої недоторканності особи)". Ним передбачено покарання за вчинення злочинів, передбачених частиною 4 статті 152 (згвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього). Такі дії караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. Водночас з остаточної редакції закону була вилучена новела про запровадження довічного позбавлення волі за такий злочин.