Народ і партії єдині?

Народне волевиявлення має бути моментом істини. Чи встановлено істину 30 вересня?

Зайві громадяни

Так уже здавна повелося, що дбати про те, щоб скористатися політичними правами, доводиться самим громадянам. Бо громадяни, на думку законодавців, або не там живуть і працюють, або невчасно мандрують за кордон, або навчаються, народжують дітей і хворіють не тоді, коли це потрібно робити, щоб полегшити чиновницьке життя. Одне слово, не люди, а клопіт. Кожні вибори – повернення до звичної проблеми зі списками виборців.
Як повідомляє сайт Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, понад 5 мільйонів українських трудових мігрантів опинилися поза виборчим процесом через свій нелегальний статус. Навіть із 432 тисяч громадян України, які офіційно перебувають на консульському обліку за кордоном, проголосували цього разу лише 6 відсотків. Так, у Москві з 32 тисяч проголосували 797 осіб, що становить 2,49 відсотка; у Берліні з 20078 громадян України проголосували лише 448 (2,23 відсотка); у Португалії з 12413 наших співвітчизників проголосували 612 (менше як 5 відсотків). Це означає, що владі так і не вдалося створити дійовий механізм реалізації виборчих прав українських трудящих-мігрантів за межами Батьківщини.
Показові факти. Більш як тисяча студентів не проголосували, оскільки їх немає у списках. Кілька сотень громадян України не змогли проголосувати на виборчій дільниці в російській столиці на позачергових виборах до українського парламенту, бо не оформили вчасно потрібні документи, заявив голова закордонної виборчої дільниці в Москві Денис Денисов. Близько 60 відсотків правоохоронців Львівської області не голосували у день виборів, тому що були на роботі й охороняли виборчі дільниці. Майже десять тисяч виборців на Львівщині не проголосували. Зокрема, йдеться про тих виборців, що не повернулися з-за кордону до України за три дні до початку виборів.

В. Б.

Мабуть. Попри можливі судові корективи, видно, що всі політичні сили, які подолали тривідсотковий бар'єр, поліпшили результат, отриманий 26 березня 2006 року. Партія регіонів отримала більше на два з лишком відсотків. БЮТ – на вісім. НУ–НС – на відсоток. КПУ – на два. Блок Литвина з результатом у майже чотири відсотки подолав виборчий бар'єр і пройшов у парламент. Результат виборів загалом очікуваний. Але він навряд чи дає політикам підстави пишатися власними трудами на благо Вітчизни. Виняток – лише політична сила Юлії Тимошенко. Зростання її підтримки істотне. Цей результат – докір урядові Віктора Януковича. Докір – Президентові. Його політика не здобула визнання. Вирок – Олександрові Морозу. Мабуть, розчарований результатом і Володимир Литвин. Його блок так і не зміг стати справжньою альтернативою провідним парламентським гравцям. Результат КПУ – до певної міри й закид Партії регіонів. Поповнення в їхніх електоральних лавах – це мобілізовані колись на донецький фронт. Як пройде улюблена гра наших політиків: коаліційні переговори? А гратимуть профі.

Минуле – дзеркало майбутнього. «Наша Україна» вже формувала урядову коаліцію з БЮТ. Тимошенко граційно входила в гранітний будинок, пофарбований у її улюблений білий колір. Результат? Демарш Олександра Зінченка й відставка Тимошенко. Неможливо двічі ввійти й двічі вийти живим і неушкодженим із тієї самої будівлі. Причини цих, не таких уже й давніх, подій скидалися на фарс і водевіль. Не треба бути провидцем, аби розуміти, що можливе прем'єрство Тимошенко – це постійний приціл президентських виборів 2010 року. А посада Прем'єр-міністра – найвищий трамплін для стрибка на вулицю Банкову. Чи дозволить Віктор Ющенко зайняти Юлії Тимошенко цей трамплін? (Див. заяву.) Після свого месиджу Президент відлетів до Німеччини. А Юлія Тимошенко миттєво відреагувала, заявивши, що у разі створення коаліції між «Нашою Україною» та Партією регіонів БЮТ залишиться в опозиції.

Та чи відмовиться вона від прагнення посісти президентську посаду? Усе тече, усе змінюється... Тимошенко йде в президенти! За два роки ми неодмінно почуємо це гасло. Уявімо картину: Юлія Тимошенко й Віктор Ющенко по різні боки барикад. Жодних компромісів. Жодних умовностей. Жодних сумнівів. Полонених ніхто не братиме. На майдани вийдуть люди, яких ми бачили там у 2004-му.

...Весело вже було в штабі НУ–НС уночі 30 вересня. Один відомий політик стрибав, вигукуючи: «Бджоли вижили! Бджоли вижили! Бджоли вижили!». А потім по-змовницьки сказав нашому журналістові: «Собака Баскервилей – это выжившая Му-Му». Цікаво?

Певну в'язкість, яка дуже схожа на стабільність, у діяльність парламенту може внести Володимир Литвин. В умовах окопного розмежування України його «нічийна земля» може бути дуже корисною. Та чи тільки не спробує Партія регіонів її зорати, сподіваючись на владний врожай?

Народ і партії єдині. Однак ця єдність не тотожна єдності народу.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ