Київська облога

Згідно з протоколом Київської міської
територіальної виборчої комісії про підсумки
голосування 25 травня, до Київради пройшли:
Блок Леоніда Черновецького, який представлятимуть
43 депутати, Блок Юлії Тимошенко – 32, Блок Кличка – 15,
Блок Литвина – 11, Громадський актив Києва – 8,
Партія регіонів – 6 депутатів та Блок Катеринчука – 5.
На виборах до Київради проголосували 1 мільйон 164 тисячі 740 виборців, або 53,39 відсотка від загальної кількості.

У Києві потрібно міняти виборців. Не усіх, звісно, але півмільйона обов'язково. Влаштувати щось на зразок антикорупційного місячника ДАІ, коли інспекторів направляли стежити за дорожнім рухом до інших областей. Тоді гості з областей не встигнуть «підсісти» на муніципальні виплати й оцінити калорійність продуктових наборів.

А в нинішніх умовах із Леонідом Черновецьким виявилося складно воювати. За остаточними даними Київської міської територіальної виборчої комісії, за нього проголосував 431 561 виборець. Пояснювати це тим, що кияни не захотіли подивитися далі свого носа або по-науковому – стратегічно мислити – найпростіше.

Логічно, що для жителя, наприклад, Солом'янського району Києва нова заасфальтована пішохідна доріжка чи побудований дитячий майданчик важливіші за інформацію про велетенський земельний дерибан. Якщо перше можна побачити на власні очі, то уявити наслідки роздавання землі міста за кілька років досить проблематично. До того ж результати перевірки законності рішень Київради, ініційованої Президентом України, так і не оприлюднено. Тож, чи був «хлопчик», тобто кримінал у виділенні землі? А бюджет міста зростав у рази внаслідок ефективного менеджменту, доплати до пенсій і зарплат бюджетників не випадали з графіка.

Замість того, щоб спільними зусиллями доводити порушення київської влади в суді, опозиціонери борсалися на електоральному полі Черновецького – пропонували збільшити й узаконити розмір критикованих ними ж виплат. Медіа узагалі виявилися закритими для дискусії, обмежившись переважно хроніками садівництва того чи того кандидата. На вуличному рівні типова аргументація зводилася до тез про космічне походження градоначальника: ви ж подивіться на нього! На такому обличчі усе написано… Промерські агітатори культивували думку, що позачергові вибори потрібні лише забудовникам для переділу ринку, називаючи їхні прізвища зі списків «демократичних кандидатів». Не дивно, що ентузіазм у день голосування мали здебільшого чи матеріально простимульовані або ті, що ще вірять у зміни.

Події на полігоні для старту президентської кампанії вкотре підтвердили, що населення бачить вигоду від перебування певного політика при владі лише у конкретних грошових надходженнях. Леонід Черновецький витримав облогу, ініціатори позачергових виборів готуватимуться взяти реванш через півтора року.

А поки що на черзі створення промерської більшості у складі Блоку Черновецького, литвинівців, Громадського активу Києва, Партії регіонів і, можливо, Блоку Катеринчука. Хоча дехто стверджує, що Віктор Пилипишин може долучитися і до Черновецького, і до БЮТ із Блоком Кличка. Ціною питання буде, найвірогідніше, крісло секретаря Київради.

Олексій СИЩУК.

Фото Миколи БІлокопитова,
Ольги ПРОКОПЧУК.