Реабілітація коштом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Одним із найголовніших і найпріоритетніших завдань Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є не лише оплата листка непрацездатності (лікарняного), а й швидке повернення застрахованої особи до роботи після тривалої непрацездатності. Саме тому працівник, який серйозно хворіє, може отримати послуги з відновлювального лікування за рахунок коштів фонду.

Що таке відновлювальне лікування?

Відновлювальне лікування – це продовження стаціонарного лікування в реабілітаційному відділенні санаторно­курортного закладу зі спеціальним обладнанням та висококваліфікованим медичним персоналом. Таке лікування допомагає хворим швидше (в середньому за 24 дні) повернути працездатність після перенесених хвороб – таких, як гострий інфаркт міокарда, інсульт тощо.

Хто має право?

На послуги з відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право всі застраховані особи (працівники) та члени їхніх сімей (діти), які мають показання й не мають протипоказань для реабілітації.

Які умови направлення на відновлювальне лікування?

Важливою умовою для отримання послуг із відновлювального лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є соціальний прогноз – так звана ймовірність того, що реабілітація піде на користь і після неї застрахована особа почне працювати, а не змушена буде оформити інвалідність.

Прогноз спочатку робить лікар­куратор, а потім свої пропозиції й усі відповідні документи надає комісії з медичного відбору й направлення на відновлювальне лікування. Така комісія функціонує в кожному лікувальному закладі охорони здоров’я (лікарнях, клініках, госпіталях, диспансерах), і саме вона приймає рішення щодо направлення чи ненаправлення застрахованої особи на реабілітацію. Обов’язково! У засіданні комісії бере участь фахівець Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (з медичною освітою).

Які документи потрібні?

Довідка страхувальника з місця роботи (оформлюється застрахованою особою).

Ця довідка складається з двох частин. Першу частину заповнює страхувальник (роботодавець), у ній зазначається інформація про місце роботи, посаду застрахованої особи та реквізити організації. Заповнена частина довідки закріплюється підписами (директора, бухгалтера й голови комісії із соціального страхування) та печаткою установи.

Другу частину довідки заповнює робочий орган Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (районна, міжрайонна чи міська виконавча дирекція відділення фонду), у якого на обліку перебуває організація, де працює застрахована особа. Фахівці фонду підтверджують існування організації й співпрацю з фондом та закріплюють цю інформацію підписом директора й печаткою установи.

Ця довідка потрібна в лікувальному закладі охорони здоров’я для розгляду на засіданні комісії з медичного відбору й направлення на відновлювальне лікування. Інші документи надаються лікувальним закладом.

Направлення або путівка до реабілітаційного відділення санаторно­курортного закладу.

Після того, як комісія з медичного відбору й направлення на відновлювальне лікування опрацює довідку страхувальника та історію хвороби застрахованої особи, вона приймає рішення щодо направлення чи ненаправлення хворого на реабілітацію. Якщо прогноз позитивний, пацієнт отримує путівку до реабілітаційного відділення санаторно­курортного закладу.

Виписний епікриз із історії хвороби.

У ньому чітко вказуються діагноз, дані щодо проведеного в стаціонарі лікування й подальші рекомендації для реабілітації.

Відкритий листок непрацездатності.

Перед тим, як відправити застраховану особу на відновлювальне лікування, в лікувальному закладі охорони здоров’я закривають лікарняний, за яким хворий перебував у стаціонарі, й відкривають інший, де прописують, що хворого направлено на реабілітацію. Із цим відкритим лікарняним пацієнт прибуває до реабілітаційного відділення санаторно­курортного закладу.

Процедура отримання послуг із відновлювального лікування за рахунок коштів фонду

Із зазначеними документами застрахована особа протягом однієї доби прибуває до санаторно­курортного закладу, де проходить огляд і отримує повний комплекс відновлювального лікування. Якщо під час проходження реабілітації стан здоров’я погіршується, пацієнта переводять до лікувального закладу охорони здоров’я, який його направляв.

Після проходження реабілітації хворий отримує:

– виписний епікриз або корінець від путівки, який повертається до лікувального закладу охорони здоров’я, що направляв на реабілітацію;

– закритий листок непрацездатності, де вказується дата, з якої застрахована особа має почати працювати. Цей лікарняний працівник несе на роботу.

Спеціалізоване лікування вагітних

Варто додати, що фонд турбується про застрахованих осіб та членів їхніх сімей із народження. Саме тому застрахована особа з вагітністю в строки від 12 до 35 тижнів може пройти відновлювальне лікування за рахунок коштів фонду.

Підставою для направлення в спеціалізовані відділення санаторіїв можуть бути нормальний перебіг вагітності, а також часті перебування у відділеннях лікувального закладу охорони здоров’я (ГРВІ, ревматизм неактивної фази, серцево­судинні захворювання, гіпертонічна хвороба І стадії, цукровий діабет легкої форми, ожиріння без супутніх хвороб). У зв’язку з цим вагітну з жіночої консультації чи гінекологічного відділення лікарні направляють на спеціалізоване лікування для покращення імунітету й захисних сил організму, коригування захворювань, збереження життів матері та плода.

Зазначимо, що протипоказанням для реабілітації вагітної є токсикози І та ІІ фази вагітності, акушерська патологія, вади розвитку статевих органів і загальні протипоказання.

Автор: