Публіцист, журналіст, сповідник добра і порядності

2 січня 2016 року пішов з життя Ігор Степанович Скрутень, перший головний редактор журналу «Віче»

Уродженець села Рожанка Сколівського району Львівської області, випускник Українського поліграфічного інституту сповна присвятив себе обраній професії.

Публіцист, журналіст, головний редактор. Майстер образу і слова, провідник справедливості, сповідник добра і порядності, вправний організатор.

Головним редактором його обрав трудовий колектив, він же й уповноважив добиватися для журналу стартового майданчика. Верховна Рада в грудні 1991­го виступила засновником «Віча», схвалила й вибір колективу. Було тоді Ігорю Степановичу 53 роки. Перший номер «Віча» під його орудою вийшов у квітні 1992 року. І в грудні того ж року довелося редакторові виступати у Верховній Раді. Подаючи цю невеличку промову нині, в пам’ять про колегу, його працю, нагадуємо читачам, у яких складних умовах кристалізувалася справді незалежна парламентська преса. Звісно, в дискусіях народжується істина, але й сивини додається. А приводом до заслуховування редактора стала публікація статті доктора економічних наук Сергія Пирожкова, тодішнього директора щойно створеного (як, до речі, й «Віча») Національного інституту стратегічних досліджень «Національні інтереси України» (листопад 1992 року), нинішнього віце­президента НАНУ. Подаємо й саму статтю. Вона є неспростовним аргументом на користь науки. Політики повинні, зобов’язані керуватися науковими дослідженнями, прогнозами і рекомендаціями. Читаймо, аналізуймо, робімо висновки. Зокрема, й про те, навіщо політикам, народним обранцям, загалом мислячим людям
«Віче», першим стерновим якого був Ігор Скрутень. Хто не знав його, матиме уявлення про цю непересічну особистість, а хто знав – згадає, пом’яне.

Автор: Колектив «Віча».