Європа. Час уряду

5 березня відбулася перша робоча зустріч з укладання нової Посиленої угоди про співробітництво між Україною та Європейським Союзом. Українську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ України Андрій Веселовський, ЄС представляв Голова директорату Європейської комісії з питань зовнішніх відносин Х'юг Мінгареллі.

Ще 22 січня Рада міністрів закордонних справ ЄС ухвалила мандат Єврокомісії на переговори з Україною щодо нової посиленої угоди. У документі зазначалося, що посилена угода не повинна передбачати надання Україні статусу асоційованого члена Євросоюзу через невиконання нею вимог Угоди про партнерство й співробітництво.

Водночас у документі наголошено, що ЄС визнав європейські прагнення України ще в 2005 році.

 Крім того, у висновках написано, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме політичні та економічні реформи в Україні, спрямовані на посилення демократії, стабільності та прозорості в країні, і хоче посилити свої зобов'язання в цих напрямах у новій угоді.

 Згідно з документом, метою нової угоди має бути зміцнення відносин з Україною, економічна інтеграція та політична співпраця.

Одним із найважливіших чинників, що негативно вплинули на імідж України та на прагнення до поглибленої співпраці з боку ЄС, стала нестабільна політична ситуація. Серед причин експерти називають і такі: не здійснено адміністративну та судову реформи, не відбулися зміни в системі місцевого самоврядування, не створено суспільне телебачення.

 Заступник керівника Секретаріату Президента Олександр Чалий вважає, що відсутність у новій угоді положення про перспективу членства України в Євросоюзі спричинена процесами, що відбуваються не в Україні, а на території ЄС. «Є речі, які не залежать від нас», – сказав О. Чалий, маючи на увазі передусім негативні результати голосування Франції та Нідерландів на референдумі щодо нового проекту Конституції ЄС.

Експерти прогнозують, що підсумком зустрічей будуть лише слова з боку й української, і європейської делегації щодо «суттєвого поглиблення двосторонніх відносин, політики добросусідства, позитивної динаміки економічних перетворень», а конкретних кроків – дуже мало.

Наступний раунд переговорів плановано провести 2 квітня в Києві.

«Я зараз не можу дати конкретний розклад переговорного процесу, але він триватиме щонайменше протягом року», – заявила Єврокомісар з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер під час зустрічі з журналістами в Брюсселі.

Вона також наголосила, що переговори зі створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною можуть розпочатися тільки після того, як Україна завершить процес входження до Світової організації торгівлі.

Єврокомісар зауважила, що для успішного ходу переговорів дуже важливою є внутрішня політична стабільність в Україні. «Ми хотіли б почути сьогодні від заступника міністра, як можна поліпшити внутрішню ситуацію в країні. Для нас стабільність в Україні є дуже важливим елементом. Водночас це є її внутрішньою справою. І розв'язати цю проблему держава має сама», – заявила Беніта Ферреро-Вальднер.