Наступний «левел»

Європа надає Києву можливість грати за складнішим сценарієм.
Відносини України та ЄС виходять на новий рівень. Усі 28 парламентів країн Європейського Союзу ратифікували Угоду про асоціацію. 18 листопада документ схвалив парламент Греції. А це означає, що не тільки ЗВТ, а й реалізація «політичної» частини угоди може стартувати з 1 січня 2016 року. Рада асоціації Україна–ЄС відбудеться вже 7 грудня. На ній сторони дадуть відверту оцінку виконаній Києвом роботі, а також окреслять завдання на наступний рік. Зокрема, щодо поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. І протести Росії цьому не завадять.

Нагадаємо, що працююча угода дасть змогу поширити найкращі європейські норми на законодавство України. Тобто українці отримають більше прав, а з держави спитають, якщо ці права та свободи не реалізовуватимуться, а влада ігноруватиме свої політичні та економічні обов'язки. Без цього документа взагалі не може бути й мови про скасування віз. Тим часом ми, безперечно, пам’ятаємо про Нідерланди, де в квітні має відбутися консультативний референдум стосовно української угоди. Однак результати голландського волевиявлення є рекомендаційними й формально не впливатимуть на «запуск» важливого документа.

Утім, напередодні омріяної дати східний сусід продовжує «допомагати нам жити».

Москва вимагає спеціального юридичного документа, який «зніматиме» російські «заклопотаності» у зв'язку зі вступом у дію 1 січня Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Експертні консультації між Росією, ЄС та Україною з цього питання, які відбулися в середині листопада, не принесли росіянам жодного результату. Позиція ЄС і України не приймати жодних зобов'язувальних документів не задовольняє РФ. Коментуючи свої очікування стосовно призначених на 1 грудня чергових тристоронніх консультацій на міністерському рівні, країна­агресор заявила, що, мовляв, не бачить, що «партнери готові зрушити у правильному напрямі». Через це «брати» загрожують нам скасуванням режиму вільної торгівлі з РФ.

Як відомо, вільний експорт з України до ЄС діє ще з 2014 року. А з 1 січня має відкритися протилежний напрямок – безмитний експорт із ЄС в Україну. Виконання угоди в повному обсязі в Брюсселі називають серйозним викликом для нашої країни. Адже міністерствам і відомствам доведеться змінити тисячі нормативних та регуляторних актів. Як приклад європейські експерти наводять Молдову –
країну, де зона вільної торгівлі з Євросоюзом почала працювати вже нинішнього року. За цей час Кишинів змінив понад дві тисячі регуляторних актів і зазначає, що це «приблизно… 10% від усього обсягу роботи, яку ще належить зробити».

Отже, імплементація глибокої та всеосяжної ЗВТ – нині головна мета, яку ставить перед Києвом Брюссель. Угода про асоціацію та Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі є для нас «дорожньою картою» в процесі виконання величезної програми реформ, які є безпрецедентними за масштабами та метою.

Особливо це стосується боротьби з корупцією та впливом олігархічних структур. Для цього Київ має не на словах, а на ділі посилити незалежність, принциповість і підзвітність судової системи, а також Генеральної прокуратури. Правосуддя має бути незалежним від політичного втручання та корупції, а антикорупційний прокурор – справді незалежним і обраним на чесній і прозорій основі. Зі свого боку, ЄС обіцяє значно збільшити підтримку системи верховенства права в Україні. Зокрема, посилити вплив Консультаційної місії ЄС з реформування цивільного сектору безпеки й надати їй ширший мандат.

Автор: Яна СТАДІЛЬНА