Для коней і навіть для волів, ослів та мулів

У місті Лева відкрився єдиний в Україні Музей підків. Нагодою стала 230­та річниця від дня створення у Львові першої ветеринарної школи, яка давно здобула статус Університету ветеринарної медицини.

Колекцію підків як наочний матеріал для студентів збирали впродовж 1930–1940­х років профе­сор­ортопед Казимир Щудловський та його батько­коваль. Згодом учений подарував її ветеринарній академії. Зібрання постійно поповнювалося, і в 1970­х роках на кафедрі хірургії академії було створено Музей підків.

Нині в його експозиції 300 оригінальних підків, іще 200 – у фондах. Є великі для коней­ваговозів і легкі й навіть підкови для волів, ослів та мулів. Професор кафедри хірургії Антон Гамота найкращий знавець колекції. Він уже 40 років захопливо розповідає легендарні історії про підкови. Зокрема, про те, що технікою кування волів чудово володіли українські чумаки, коли їздили в Крим по сіль. Адже копита волів, вага яких сягала 800–700 кілограмів, не витримували навантаження та довгої дороги, тому потребували захисту й догляду. А підкований віл міг подолати й 150 кілометрів шляху. Не випадково в кожному селі було по дві кузні: при в’їзді і при виїзді з нього.

У колекції музею є багато підків для худоби, котра мала хворі копита. Тут демонструють безшумні підкови особливої конструкції для фаетонів, котрі їздили містом. Щоб приглушити цокання по бруківці, на кінські копита «надягали» спеціальні підкови, в середину яких клали просмолений джгут.

Лариса МАРЧУК.