Війна - це біда, але вона об'єднала країну

«Слава Україні!», «Героям слава!», «Україна єдина!», «Україна понад усе!» – з початком війни ці промовисті слова дедалі частіше і гучніше лунають з уст українців. Так закінчують свої виступи політики, урядовці, громадські діячі… Ці заклики відтепер можна почути й від тих, хто ще рік тому байдуже ставився до національних символів і принципово не спілкувався українською мовою.

Така зміна в світогляді людей цілком природна, бо над нами нависла загроза окупації значних територій і поневолення. Сьогодні, як ніколи, кожен із нас усвідомив, що він – українець і в нас є Батьківщина з її мовою, традиціями та культурою. Від посилення агресії Росії наш патріотизм тільки зростає, дедалі глибше вкорінюючись у серця людей. Вдягатися у вишиванки та прикрашати свій одяг і сумки національною символікою вважається модним, а співати національний гімн, особливо на велелюдних заходах, стає правилом. Дедалі більше людей спілкується українською мовою, хоча загалом мовного бар’єра в нашому суспільстві немає. Як розповідав керівник волонтерської групи «Мега Поліграф» Олег Свірко, під час відвідування наших бійців у зоні АТО знімальні групи телебачення Польщі та Словаччини були вельми вражені тим, що наші люди під час розмови між собою вільно спілкувалися як українською, так і російською мовами.

І чому кремлівське керівництво та його приспішники називають українців фашистами і бандерівцями? Хто вторгся на чужу землю? Хто відправляє найманців, танки та БТРи через українські кордони? Хто постійно залишає руїни після обстрілу «Градами» та мінометами? То хто є фашистами?

Майже в кожного з нас є родичі чи знайомі в Росії, з якими ми регулярно спілкувалися, а то й гостювали одні в одних. Ой, як же змінилися ці стосунки після анексії Криму Росією і початку бойових дій на Сході нашої країни! Найбільше гнітить те, що багато росіян, вважаючи патріотизмом боротьбу за свою країну, мову, державність, водночас українців саме за це називають фашистами та бандерівцями. Кремлівська пропаганда добряче­таки забила мізки співвітчизникам, можна сказати, зомбувала маси.

Відомий принцип загарбників: поділяй і владарюй. Тож вони все роблять, щоб поділити Україну навпіл. Але насправді виходить геть інше. Хто перший відгукнувся на чужу біду та поселив у себе біженців з Донбасу? Саме жителі Заходу України. Патріарх Філарет наголосив в одному зі своїх виступів:

«Якщо триватиме збройне протистояння, то український народ на Заході і на Сході й надалі об'єднуватиметься».

Путін і Янукович певно й гадки не мали, що своїм прагненням поневолити народ вони прискорили його об’єднання, загострилося почуття національної свідомості мільйонів людей, а український патріотизм поширився, запанував й у південних і східних регіонах. Війна спростувала приписувану українцям життєву позицію: «Моя хата скраю…».

Війна – це біда, але вона об’єднала країну. Війна відродила патріотизм, піднесла національний дух, об’єднала людей.

Автор: Сергій ДУБРОВІН