Петро МУСІЄНКО: «Знаю, як відродити село»

Трохи більш як два роки тому Петра Мусієнка обрали головою Володарської районної ради Київської області.
На його переконання, сільські проблеми можна розв’язати шляхом створення спілок власників земельних паїв.

– Цю ідею, – каже Петро Федорович, – колись подав депутат обласної ради М. Пташник. Вона надзвичайно цінна, актуальна й дієва. У нас у районі в кількох селах уже створено такі спілки. Вони контролюють, чи раціонально використовуються земельні ресурси та як захищені інтереси власників паїв. Адже селяни частенько звертаються до депутатів із проханням допомогти припинити зволікання з виплатою заробітної плати, орендної плати за користування земельними ділянками та майном, а також усунути інші порушення прав власників майнових паїв, зловживання керівниками підприємств своїм службовим становищем, недотримання земельного законодавства, затримку з виготовленням державних актів на землю тощо. Головна причина виникнення цих ситуацій у тому, що керівник господарства, орендар почувається одноосібним господарем на селі, таким собі царьком. І сільський голова від нього залежний, бо сільська рада виступає прохачем перед цим же господарством.

А спілка власників земельних паїв – це громадська організація, що обирає свій актив, свого керівника (ним, до речі, може бути й сільський голова). З орендарем вона укладає договір, за яким він зобов’язаний вчасно й у повному обсязі розраховуватися з власниками паїв і сплачувати певну суму (залежно від кількості землі, взятої в оренду) на потреби сільської громади. Ці кошти використовуються за рішенням активу власників паїв на розвиток села та допомогу його мешканцям, скажімо, на лікування, поховання тощо. У разі недотримання орендарем своїх зобов’язань спілка має право розірвати з ним договір і шукати іншого господарника. Тож нарешті люди зможуть відчути себе справжніми господарями своєї землі
й з’явиться реальна перспектива відродження села.

Володарський район, переконаний Петро Федорович, має непогані перспективи й у розвитку туризму.

– Район багатий на природні ресурси та цікаві історичні й археологічні пам’ятки, – каже він. – З-поміж 106 пам’яток археології найвідомішими є Царева Могила на околиці Лихачихи та Орлиха на території Завадівськоі сільської ради; курган і могильник біля Зрайок та оборонна споруда в центрі Городища-Косівського.

Іще в 90-х роках уже минулого століття вдалося відновити пам’ятку архітектури, культури та мистецтва – пархомівську Свято-Покровську церкву. До ансамблю цього величного храму, збудованого в 1903–1907 роках за проектом відомого архітектора В. Покровського, з мозаїчними полотнами «Покрова Пресвятої Богородиці» та «Спас нерукотворний» за ескізами М. Реріха входять також великі брама й огорожа, будинок священика, який нині реставрують, та сторожка.

Далеко за межами області відомі й пам’ятки архітектури XIX сторіччя – Свято-Троїцька церква в Рудому Селі, де знаходиться чудотворна ікона Рудосільської Божої Матері, церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Березна, Свято-Миколаївська церква в селі Зрайки, Свято-Михайлівський храм у селі Мармуліївка, Свято-Покровська церква в селі Ожегівка, Хресто-Воздвиженська церква у Володарці. Тож ми маємо всі можливості для розвитку туризму в нашому регіоні й нині працюємо над цим.

Автор: Тетяна СОЛОВЕЙ