Роботодавцям не до відпочинку

Кожен із них намагається заманити на своє підприємство цьогорічних випускників профтехосвіти

Майже 10 тисяч кваліфікованих робітників випустили цьогоріч у світ три десятки закладів професійно-технічної освіти Києва. Найкращим молодим майстрам і майстриням надали право захищати свої дипломні роботи у столичному Будинку вчителя.

Професійні дива на межі фантастики демонстрували деревообробники, ковалі, квітникарі-озеленювачі і флористи, швачки-кравці-закрійники.

У царині столярного мистецтва комісія визнала кращою роботу учня Київського вищого професійного училища деревообробки (КВПУД) Володимира Петрова. Навчаючись протягом трьох років у групі майстра виробничого навчання Миколи Долинця, хлопець так опанував деревообробку, що вирізьбив із липи... барельєф Тараса Шевченка! (на знімку)

А товариш Володимира по училищу Дмитро Теселько під керівництвом майстра виробничого навчання Олександра Сакидона виготовив підставку для квітів. Майстерний виріб зачарував комісію, тож вона, не вагаючись, виставила максимальну оцінку – дванадцять балів і підвищений розряд!

На запитання, коли збираються йти на біржу праці, хлопці відповідають дружним сміхом. Адже обізнаним із станом справ у деревообробній галузі добре відомо, що роботодавці мало не б'ються за випускників КВПУД!

Нинішнім випускникам шкіл свіжоспечені деревообробники кажуть:

– Сміливо йдіть учитися на столяра: і матеріально себе забезпечите, і задоволення від роботи одержуватимете – це дуже цікава професія!

Микола Винник приїхав до столиці із села Нехаївка Коропського району, що на Чернігівщині. У Київському професійному ліцеї транспорту опанував стародавнє ковальське мистецтво і як дипломну роботу викував із металу... скрипку! Працювати Микола лишається в столиці, на тому самому підприємстві, де проходив практику. Каже, що його праця гідно оплачується, та й з квартирою обіцяють допомогти.

А Назарій Гулий спростовує песимістів, які стверджують, що перевелися в Україні трудові династії. Хлопець обрав професії газоелектрозварника (як батько й дід) і коваля (як прадід)! Тож не дивно, що Назарій просто закоханий у метал і вільний час присвячує тренуванням із важкої атлетики – піднімає гирі та штанги!

– Ковальський молот для мене залегкий – адже я двопудові гирі підкидаю, мов пір'їнки! – напівжартома-напівсерйозно каже кремезний юнак.

Перемогу серед ковалів виборов одногрупник Миколи й Назарія Максим Голобурда. Він викував обвиту трояндами підкову! Своє досягнення Максим присвятив учительці ковальських спецдисциплін Людмилі Хоменко. А безпосередньо творили свої шедеври молоді ковалі під керівництвом майстра виробничого навчання Миколи Заболотнього.

Роботи квітникарів-озеленювачів і флористів із Київського професійного ліцею будівництва та фітодизайну викликали подив і захоплення. Кращою назвали композицію «Нескінченність» Марини Філатової.

А ось завдяки захистові дипломних робіт за професією швачка-кравець-закрійник присутні... змогли побувати у Стародавньому Римі, Шотландії, Японії, Єрусалимі... А коли на сцені демонстрували одяг у стилі моди Сполучених Штатів початку ХХ сторіччя, якийсь чоловік збентежено прошепотів:

– Зараз сюди увірвуться гангстери й усім нам настане кінець!

Автор: Сергій ХОМІНСЬКИЙ