Потужність атомних зросте вдвічі?

Ядерній складовій «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» присвятили засідання «круглого столу» в Миколаївській облдержадміністрації.

Стратегією передбачається, що до 2030 року сумарна потужність АЕС України зросте більш як удвічі. Оскільки на Миколаївщині понад два десятиліття діє Південно-Українська атомна електростанція – найголовніша складова однойменного енергокомплексу, саме навколо нього точилася розмова. Тим паче що найближчим часом має стати до ладу перший агрегат Ташлицької ГАЕС. Це стало приводом для активізації опонентів будівництва.

Лунали як застереження стосовно доцільності ставки на атомну складову, так і категоричні вислови: такий підхід, мовляв, робить з України заручника інших держав, задіяних у виробництві ядерного палива.

За умови зростання світових цін на газ та вугілля, майже вичерпані можливості гідроенергетики, нестача власних газу й нафти в Україні, а нетрадиційні джерела енергії — це лише 20 відсотків в загальному енергобалансі. Атомна спрямованість стратегії цілком обґрунтована.

Найбільш наполегливою під час «круглого столу» була вимога екологічної експертизи стратегії. Ведучий засідання, директор Державного науково-дослідницького центру систем контролю та аварійного реагування Людвіг Литвинський зауважив, що таких висновків потребує техніко-економічне обґрунтування, а не стратегія. Не раз підкреслювалося, що стратегія – це документ, який визначає один із можливих варіантів подальшого розвитку енергетики країни. Рішення щодо будівництва нових атомних потужностей схвалюватимуться, безперечно, в порядку, передбаченому законодавством України, однак за результатами детального аналізу всіх аспектів, зокрема економічної доцільності. Відповідь головного спеціаліста відділу експлуатації АЕС департаменту ядерної енергетики та промисловості Мінпаливенерго Ірини Корогод розставила всі крапки над «і»: «Мінекобезпеки залучалося до розробки цього документа на всіх етапах. Воно узгодило кінцевий варіант проекту». Перший заступник голови Держкомітету ядерного реагування Олександр Ревякін, у свою чергу, запевнив, що відомство, представником якого він є, готове долучитися до розробки нормативно-правової бази, що потребує вдосконалення в разі реалізації стратегії.

На закиди в бік Південно-Українського енергокомплексу знайшлася противага. Начальник управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Миколаївської облдержадміністрації Володимир Дубов, зокрема, зазначив, що українське суспільство має дякувати атомникам за їхній внесок у стабільність енергетичної галузі протягом останнього десятиліття. Важливо об'єднати зусилля прибічників збільшення ролі АЕС та його опонентів у напрямі створення ефективної енергосистеми в країні.

Натомість депутат облради Олександр Криничний зауважив, що розмови про подальший розвиток енергетики треба вести з огляду на соціальну складову. Лише один приклад Південно-Української АЕС свідчить про незбалансованість підходів, що існують в Україні: поряд з енергетичним велетнем збудовано місто-красень, а навколо продовжують занепадати села. У цьому немає провини атомників, вважає депутат, бо держава не виробила послідовної політики преференцій для регіонів розташування ядерних об'єктів. На думку народного обранця, рішення про будівництво нових потужностей мають ухвалювати лише після відповіді на головне запитання: яку користь від цього матиме місцева громада?

Автор: Оксана ТОРГАНОВА