Дари волхвів пензля, або як українські митці Нью-Йорк підкоряли

Саме це за допомогою свого живопису робили київські художники Юрій Нагулко та Петро Лебединець. На VII Міжнародному фестивалі «Наша спадщина» вони представили проект «У пошуках істини».

Синтетичний за суттю фестиваль спеціалізувався на різних напрямах творчості: від театру – до літератури. Організований Російсько-американським фондом, форум посприяв й інтеграції мистецтва України в американський культурний простір. Річ у тім, що, на жаль, у Нью-Йорку немає аналогічного українського фестивалю.

Тож, відштовхнувшись від ініціативи посла, Постійного представника України при ООН Юрія Сергєєва, наші співвітчизники сформували потужний культурний десант. Його перша команда – керована Богданом Ступкою група акторів із Національного театру імені Франка, що показала тріумфальну виставу «Тев’є-Тевель».

Другим на нью-йоркську бруківку «висадився» квартет у складі згаданих Нагулка й Лебединця, а також Олени Золотарьової, продюсера проекту, та Зої Чегусової, автора ідеї, куратора, голови української секції Міжнародної асоціації арт-критиків AICA. Як згадує Зоя Анатоліївна, «до поїздки довго розмірковувала: як показати мистецтво України – таке різнопланове, яскраве? Виникла ідея повезти на фестиваль саме живопис, та ще й полярно різний за образністю та стилістикою».

Урешті в залах знаменитого National Arts Club творчість художників спричинила фурор. Відвідувачі вітали аплодисментами фігуративний живопис Юрія Нагулка, який відроджує історико-релігійний жанр, при цьому залишаючись далеким від кон’юнктури. Нефігуративіст Петро Лебединець, за задумом організаторів, повинен був дати фору представникам відомої нью-йоркської школи абстрактного експресіонізму. Енергетичні роботи Петра таки справили надзвичайне враження. У рамках арт-проекту, в окремому залі, під назвою «Нотатки щоденника» експонували живопис Наталі Сергєєвої – нашої співвітчизниці, котра мешкає в Нью-Йорку.    

Як уже зазначили, українського фестивалю в Нью-Йорку не існує. А тамтешній Український музей дещо дистанційований від творчості XXI століття. Однак коли його директор Марія Шуст відвідала виставку «У пошуках істини», то не лише забажала спільних акцій із нашими організаторами та митцями, а й поповнила музейну колекцію роботами Нагулка та Лебединця.

Українська експозиція привернула увагу дипломатів, бізнесменів, галеристів, експертів, колекціонерів, критиків, митців. У відповідь наших «делегатів»  запросили на численні події, «артівські» й не тільки. На одній із них Петро Лебединець вручив своє полотно голові Бруклінської адміністрації Марті Марковіцу. Обидва київські художники презентували по картині Постійному представництву України при ООН під час прийому. Ще один твір Лебединця оселився у стінах Російсько-американського фонду, очолюваного Мариною Ковальовою. А картина Нагулка нині прикрашає колекцію мерії Нью-Йорка: художник передав її особисто меру Майклу Р. Блумбергу. До слова, фестиваль проводиться під його патронатом. Картини обох майстрів експонували також на прийомі в знаменитому Метрополітен-музеї. 

На людних презентаціях українських учасників радо підтримували відомі  діячі російської культури, серед яких Зураб Церетелі, Юрій Поляков, Андрій Дементьєв, Борис Грачевський.

Розповівши «Вічу» про фестиваль, Зоя Чегусова резюмувала: «Роботи київських художників мали дуже вигідний вигляд на тлі того, що побачили у виставкових залах міста. Мало того, у цьому широкому зрізі українські митці не розчинилися, а органічно в нього вписалися».                

Пакуючи валізи, вітчизняна делегація розправила крила. Мета була досягнута: гості фестивалю переконалися у високому рівні майстерності наших художників. Уже в літаку українські посланці констатували закоханість у місто безмежних можливостей за пронизливого, впертого бажання – творити на батьківщині.

Фото з архіву української делегації.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА